10 листопада 2021 року Справа №160/1280/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійне фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 65% грошового забезпечення на підставі довідки УСБУ у Дніпропетровській області від 28.12.2020 року №55/11/202-485, яка включає наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 9590,00 грн., оклад за військовим званням - 1550,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 5013,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (71%) - 11468,63 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 1918,00 грн., доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів (20%) - 1918,00 грн., премія (10 %) - 959,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 65% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Служби безпеки України від 28.12.2020 року №55/11/202-485, яка включає наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 9590,00 грн., оклад за військовим званням - 1550,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 5013,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (71%) - 11468,63 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 1918,00 грн., доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів (20%)- 1918,00 грн., премія (10 %) - 959,00 грн., з урахуванням 100 % суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10926,00 грн., з яких 926,00 грн. судового збору та 10000,00 грн. на правничу допомогу відповідно до вартості послуг, зазначених в Договорі про надання правової допомоги та додатку до нього.
Ухвалою суду від 27.01.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Рішенням суду від 18.05.2021 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійне фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 65% грошового забезпечення на підставі довідки УСБУ у Дніпропетровській області від 28.12.2020 року №55/11/202-485, яка включає наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 9590,00 грн., оклад за військовим званням - 1550,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 5013,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (71%) - 11468,63 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 1918,00 грн., доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів (20%) - 1918,00 грн., премія (10 %) - 959,00 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 65% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Служби безпеки України від 28.12.2020 року №55/11/202-485, яка включає наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 9590,00 грн., оклад за військовим званням - 1550,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 5013,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (71%) - 11468,63 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 1918,00 грн., доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів (20%)- 1918,00 грн., премія (10%) - 959,00 грн., з урахуванням 100 % суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року; стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі 4575,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок); стягнено на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Судове рішення набрало законної сили 18.06.2021 року та 22.06.2021 року по адміністративній справі були видані три виконавчих листа.
13.10.2021 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 р. у справі № 160/1280/21, а саме, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 р. у справі № 160/1280/21 - щодо виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року, яка становить 306613,95 грн.
В обґрунтування свого клопотання представник позивача зазначив, що виконавчий лист, виданий у даній справі, зокрема, щодо зобов'язання пенсійного органу перерахувати та виплатити пенсію позивачу на підставі оновленої довідки, перебував на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Однак, у означеному виконавчому провадженні ВП № 65891478 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документу у випадку, передбаченому ч. 3 ст.63).
Таким чином, на теперішній час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/1280/21 від 18.05.2021 року не виконано.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи представника позивача, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз вищевикладеного вказує, що наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, суд зазначає, що рішення суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Цей принцип знайшов подальше закріплення і у нормах КАС України, зокрема, у ст. 14 КАС України, в якій зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 03.01.2003 року, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах, яке неможливе без виконання судового рішення в різних видах судочинства.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, у п. 40 зазначається, що, зокрема, право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Водночас, за поясненнями заявника, у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало на виконанні виконавче провадження ВП № 65891478.
Відтак, з урахуванням обставин, викладених вище, судом встановлено, що рішення суду від 18.05.2021 року у справі № 160/1280/21, перебуває на стадії примусового виконання, для якого встановлена спеціальна процедура, визначена Законом України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.
При цьому, у розділі Х цього Закону визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Зокрема, у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тому, у випадку, якщо заявник не погоджується з бездіяльністю державного виконавця, він не позбавлений права оскаржувати таку бездіяльність в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановленого певного порядку примусового виконання судового рішення відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», та оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, суд дійшов висновку, що клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 КАС України.
Текст ухвали складений 10.11.2021 року.
Суддя І.О. Лозицька