Справа № 952/554/21
09.11.2021 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Яценка Є.І.,
за участю секретаря - Гагаріної С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зачепилівка Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 07.04.2017 вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем подружні відносини припинились і сторони проживають окремо, донька ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. З червня 2021 року відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча останній є працездатним та фізично здоровим, тому, на думку позивача, відповідач може та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.
Позивач в судове засідання не з'явилася, в своїй заяві просила суд розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягала, не заперечувала проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача до суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов на надіслав. Приймаючи до уваги предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву позивача про розгляд справи без її участі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідок Зачепилівської селищної ради Харківської області № 02.01-27/2057 та 02.01-27/2059 від 20.07.2021 неповнолітня донька ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача та проживає разом з нею.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак, визначаючи розмір твердої грошової суми суд вважає за необхідне зазначити в резолютивній частині рішення положення про те, що він не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому суд виходить з того, що рівень інфляції та постійний ріст цін зможуть в майбутньому призвести до повного знецінення визначеної судом твердої грошової суми, яка не зможе забезпечити належне утримання неповнолітньої дитини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв'язку із об'єктивною потребою неповнолітньої дитини сторін у забезпеченні належного матеріального утримання для дитини відповідного віку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та стягує з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того суд звертає увагу на те, що як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою доньку ОСОБА_5 до досягнення нею повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дитини та її гармонійний розвиток.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 908,00 грн. по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,183 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 2 000 (дві тисячі) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.07.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 908,00 грн., який перерахувати: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення може бути скасоване Зачепилівським районним судом Харківської області шляхом подачі відповідачем письмової заяви про його перегляд в 30-денний термін з дня отримання копії рішення, а позивачем в загальному порядку шляхом подачі в 30-денний термін до Харківського апеляційного суду апеляції з моменту оголошення рішення, а в разі відсутності особи, яка бере участь у справі при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Головуючий, суддя Є.І. Яценко