Справа № 639/7268/21
Провадження №1-кс/639/1957/21
10 листопада 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , особи, в інтересах якої подане клопотання - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, -
01 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Клопотання обґрунтоване наступним.
ОСОБА_4 до затримання 27.06.2021 без офіційного працевлаштування працював реалізатором на продовольчій торговій площадці «Кінного ринку», займався реалізацією продуктів харчування з метою забезпечення належних умов для свого існування та своєї родини.
Так, ОСОБА_4 має цивільну дружину - громадянку України ОСОБА_6 , яка має власне постійне жило, квартиру яка перебуває у її власності за адресою АДРЕСА_1 , та в разі обрання іншого запобіжного заходу аніж тримання під варто, де він має право і буде проживати за вказаною адресою.
Крім того, громадянка ОСОБА_6 має від попереднього цивільного шлюбу малолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , для якого ОСОБА_4 фактично став батьком і є єдиним годувальником у своїй родини і повністю забезпечував життя, як цивільної дружини ОСОБА_6 так і її дитини.
Окрім цього, ОСОБА_4 та громадянка ОСОБА_6 мають наміри зареєструвати офіційний шлюб в органах РАЦС, оскільки в умовах СІЗО, у зв'язку з введенням карантинних обмежень пов'язаних з СОУГО-19, обмежений доступ осіб і відсутня можливість у інший спосіб зареєструвати шлюб.
Зазначені факти свідчать про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зав'язків, що у свою чергу є гарантією належної поведінки останнього поза межами закладу позбавлення волі.
Окремо захисник звертає увагу суду на порушення прав ОСОБА_4 з боку працівників Харківської обласної прокуратури при проведенні екстрадиційної перевірки.
Так, 27.09.2021 до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до ОСОБА_4 прийшов співробітник Харківської обласної прокуратури, дані якого він не запам'ятав, з метою відібрання пояснень з приводу його розшуку іноземними органами.
Так зване опитування ОСОБА_4 було проведено за відсутності захисника останнього, не зважаючи на те, що він є громадянином іноземної держави та за відсутності перекладача, оскільки ОСОБА_8 є дагестанцем за народженням і неповною мірою володіє російською мовою, не кажучи вже про українську мову і будь-які юридичні аспекти при проведенні так званого опитування. За результатами цього опитування на вимогу прокурора під тиском, ОСОБА_4 був змушений підписати якісь документи, суті яких він взагалі не розумів.
Зазначене вже свідчить про упереджене ставлення до ОСОБА_4 з боку органів прокуратури України та порушення його конституційних прав.
Крім того, ОСОБА_4 13.10.2021 через адміністрацію ДУ «Харківський слідчий ізолятор» звернувся із відповідною заявою до ГУ ДМС України в Харківській області з метою отримання статусу біженця в Україні. Наразі результати розгляду звернення ОСОБА_4 невідомі.
Таким чином, ОСОБА_4 всіма можливими законними шляхами доводить, що він не має намірів ухилятись від правосуддя, а намагається налагодити належне і гідне існування для себе та своєї родини.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 та його підзахисний ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, та просив суд відмовити у задоволенні даного клопотання, надавши до суду матеріали екстрадиційної перевірки та рішення Офісу Генеранльного прокурора про видачу ОСОБА_4 компетентним органам Російської Федерації від 28.10.2021 р.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та оцінивши наявні докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що 27.06.2021 співробітниками прикордонного загону ДПС України в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України був затриманий громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який оголошений в міжнародний розшук по каналах Інтерпол і розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п. «ж» ч. 2 ст. 105 (вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, вчинене групою осіб), ч. 1 ст. 222 (незаконне придбання вогнепальної зброї і боєприпасів) КК Російської Федерації.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.08.2021 до ОСОБА_4 застосовано екстрадиційний арешт терміном на 12 місяців, до рішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичної передачі до Російської Федерації.
На даний час ОСОБА_4 утримується в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 до затримання працював реалізатором на продовольчій торговій площадці «Кінного ринку» без офіційного працевлаштування, займався реалізацією продуктів харчування з метою забезпечення належних умов для свого існування та своєї родини, має цивільну дружину, громадянку України ОСОБА_6 , яка має постійне житло, квартиру, яка перебуває у її власності за адресою АДРЕСА_1 , та в разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, він буде проживати за вказаною адресою.
Крім того, громадянка ОСОБА_6 має від попереднього цивільного шлюбу малолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , для якого ОСОБА_4 фактично став батьком і є єдиним годувальником і повністю забезпечував життя, як цивільної дружини ОСОБА_6 так і її дитини.
Зазначене було підтверджено і допитаною слідчим суддею в якості свідка ОСОБА_6 .
Крім того, судом отримано інформацію від ДУ «Харківський слідчий ізолятор» про направлення 21.10.2021 р. до ГУ ДМС в Харківській області заяви ОСОБА_4 про визнання його біженцем. Копію зазначеної заяви, датованої 13.11.2021 р., також надано ОСОБА_9 слідчому судді.
Як вбачається з матеріалів екстрадиційної перевірки, наданої прокурором в судовому засіданні, проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_4 прокуратура України відповідно до ст. 587 КПК України доручила прокуратурі Харківської області.
Інкриміновані ОСОБА_4 правопорушення за законодавством України є екстрадиційними і відповідають п.п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, санкції яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинені ним злочини відповідно до ст. 49 КК України не закінчилися.
На даний час екстрадиційна перевірка триває.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав подальшого тримання під вартою ОСОБА_4 необхідно відзначити таке.
Генеральною прокуратурою України отримано запит Генеральної прокуратури Російської Федерації від 19.07.2021 року №81/3-371-2020 про видачу ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності за п. «ж» ч.2 ст.105, ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу Російської Федерації.
Згідно зазначеного запиту на теперішній час кримінальна справа стосовно ОСОБА_4 знаходиться в провадженні слідчого відділу по Ленінському району слідчого управління Слідчого комітету РФ по Республіки Дагестан в силу положень ч. 3 ст. 545 КПК України, Генеральна прокуратура України є уповноваженим центральним органом щодо розгляду запиту про видачу (екстрадицію) ОСОБА_4 ..
Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 52 Рішення у справі «Хомулло проти України» від 27.11.2014 року (заява №№ 47593/10), будь-яке позбавлення свободи згідно з другою частиною підпункту «f» пункту 1 статті 5 Конвенції буде обґрунтованим лише доти, поки триває процедура депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не застосовується з належною ретельністю, тримання під вартою за підпунктом «f» пункту 1 статті 5 Конвенції перестає бути допустимим (див. рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чагал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom), пп. 112-113, Reports of Judgments and Decisions 1996-V). Іншими словами, тривалість тримання під вартою з цією метою не повинна перевищувати обґрунтовано необхідний строк (див. вищенаведене рішення у справі «Сааді проти Сполученого Королівства» (Saadi v. the United Kingdom), п. 72 та п. 74).
Щодо відомостей про ухилення ОСОБА_4 від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень, то необхідно зазначити таке.
Згідно змісту постанови про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого, інкримінований йому запитуючою стороною злочин був скоєний 18.11.2018 року.
Відсутні і відомості про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжних заходів та/або його ухилення від органів досудового розслідування та суду у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на території України.
Надані прокурором: постанова про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого від 24.02.2020 року, постанова від 22.06.2018 року про оголошення його у розшук, постанова від 10.04.2019 року про оголошення у міжнародний розшук та постанова про обрання запобіжного заходу обвинуваченого від 20.02.2020 року були прийняті. коли ОСОБА_4 знаходився за межами Російської Федерації.
Зміст вказаних процесуальних рішень не містить даних про те, що ОСОБА_4 був обізнаний про його кримінальне переслідування, підставою оголошення його у розшук була відсутність даних про його місцезнаходження.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство.
При з?ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов?язана з?являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обовязок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов?язку. Разом з тим на особу, яка вчинила злочин, законодавством не покладається обов?язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов?язку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть і з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.
Саме тому розшук підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.
Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі №5-1кс15 та підтриманий в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 р. по справі №659/2364/16, від 30.05.2019р. по справі 639/793/17, від 03.07.2019р. по справі №551/403/16, від 24.07.2019р. по справі №725/2356/16, від 19.09.2019р. по справі №350/1218/16 та ухвалі від 08.11.2019р. по справі №372/2007/19.
Як зазначалось вище, матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_4 був обізнаний про його кримінальне переслідування правоохоронними органами Російської Федерації, а тому відсутні підстави для висновків, що вчиняв будь-які дії, спрямовані на ухилення від правосуддя у запитуючій стороні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 587 КПК України екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною регіональною прокуратурою. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом України.
При цьому, згідно п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, Суд нагадав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).
Відповідно до ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із тримання під вартою (екстрадиційним арештом). При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Суд звертає увагу, що ст. 585 КПК України передбачено саме застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави. Вказане рішення може бути обране слідчим суддею за результатами розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт), тобто інший запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, або в порядку ч. 12 ст. 584 КПК України за скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника, за результатами перевірки підстав для звільнення особи з-під варти.
Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_4 фактично перебуває в цивільному шлюбі з громадянкою України ОСОБА_6 , яка має постійне житло, квартиру, яка перебуває у її власності за адресою: АДРЕСА_1 , з 2019 року, приймає участь у вихованні її дитини.
Також в ході судового засідання ОСОБА_4 та його захисником підтверджений факт звернення ОСОБА_4 до ДМС України з метою отримання статусу біженця.
Вказані факти не були предметом дослідження слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_4 екстрадиційного арешту та фактично є новими обставинами, що можуть бути взяті до уваги при перевірці підстав його звільнення з-під варти.
Проаналізувавши наявні у справі докази, беручи до уваги міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 у м. Харкові, його постійне проживання з цивільною дружиною та дитиною, відсутність даних про притягнення його в України до кримінальної та адміністративної відповідальності, відсутність судового рішення (вироку) суду Російської Федерації, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, слідчий суддя на даний час вважає, що застосування до нього такого заходу забезпечення видачі особи, як екстрадиційний арешт, є надмірним обтяженням для вказаної особи, а тому обирає до нього інший, більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання, з покладенням на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відтак, клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - зміні на домашній арешт на певний період доби з негайним звільненням заарештованої особи з-під варти.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, ст. ст. 181, 194, 585 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою - задовольнити.
Змінити відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою (екстрадиційного арешту) на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці для забезпечення його видачі на запит іноземної держави, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21-00 год. по 07-00 год. наступного дня без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку або суду;
- з'являтись за кожною вимогою до органу, який проводить екстрадиційну перевірку чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку, з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти орган, який проводить екстрадиційну перевірку, про зміну місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності);
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити до 10 січня 2022 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Харківську обласну прокуратуру, а її виконання - на орган Національної поліції України за місцем застосування до ОСОБА_4 домашнього арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1