79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
18.03.2010 р. № 2а-2378/10/1370
Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, представник - Козицька Р.І. (довіреність № № 15808/06 від 09.10.2009 року)
до Головного управління юстиції у Львівській області, представник - не з'явився
про скасування постанови про накладення штрафу від 09.03.2010 року ВП № 16834795 ,
Позивач -Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про скасування постанови про накладення штрафу від 23.02.2010 року ВП № 16834795.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є незаконною, оскільки позивач не може його виконати, у зв'язку з тим, що виконання судового рішення № 2а-5023/08/1370 без його роз'яснення судом є неможливим. Крім цього, поважність причин невиконання рішення суду обґрунтована нормами Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю.
Відповідач, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав.
Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»за № 606-ХІV від 21.04.1999 року із змінами і доповненнями, КАС України.
25.01.2010 року постановою державного виконавця ВП № 16834795 відкрито виконавче провадження згідно виконавчого листа № 2а-5023/08/1370, виданого Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну надбавку до пенсії «Дитині війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року та надано строк для добровільного виконання судового рішення до 01.02.2010 року.
Судове рішення у встановлений строк не виконано, заходів щодо його виконання не вжито.
Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова направлено до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області лист № 2836/06-19 від 01.03.2010 року у якому просить зупинити виконавче провадження, зв'язку з зверненням до суду за роз'ясненням судового рішення.
09.03.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчук Р.В. винесено постанову ВП № 16834795 про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк в розмірі 510 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи - виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 7 ст. 111 цього ж Закону України, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Згідно ч. 2 ст. 25 цього ж Закону України, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Згідно ч. 5 ст. 30 цього ж Закону України, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 цього ж Закону України, виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню.
Судом не враховуються пояснення представника позивача щодо необхідності зупинення виконавчого провадження через неможливість виконання судового рішення № 2а-8171/08/1370 без його роз'яснення, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює право державного виконавця зупинити виконавче провадження, а не обов'язок щодо вчинення таких дій.
Згідно п. 4 ст. 170 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, відтак подання до суду заяви про роз'яснення судового рішення не є підставою для його невиконання чи обов'язком зупинення вже відкритого виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Таким чином, постанова державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчук Р.В. ВП № 16834795 від 09.03.2010 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 510 грн. відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 23.03.2010 року.
Суддя Гавдик Зіновій Володимирович