Ухвала
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 554/6690/19
провадження № 61-5467св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду
від 15 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І.,
Бондаревської С. М., Одринської Т. В.,
У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, поділ майна в натурі, зобов'язання вчинити дії.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, звернулися до суду з позовом до
ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , починаючи із 27 грудня 2001 року по серпень 2018 року.
Визнано об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 21947064).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2021 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня
2020 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, зобов'язання вчинити дії; задоволення позову третіх осіб, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю; вирішення розподілу судових витрат, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Проведено поділ садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно до варіанту № 2.1 (додаток № 3) висновку експерта № 133 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного 18 березня 2020 року судовим експертом
Федоровим Д. Ф.
Виділено ОСОБА_3 у власність та користування у садовому будинку
літ. А-2: коридор 1-1 площею 10 кв. м, коридор 1-8 площею 10,2 кв. м, кімната
1-9 площею 18,6 кв. м, кімната 1-10 площею 20,1 кв. м, вітальня 1-11 площею
14,2 кв. м, санвузол 1-12 площею 4 кв. м, як показано на схемі жовтим кольором (додаток № 3); альтанку «Г», хвіртка № 3, частина огорожі № 4, вигреб № 5, вигреб № 6, що становить 21/50 частин садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділено ОСОБА_2 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: коридор 1-1 площею 4,2 кв. м, хол 1-2 площею 21,6 кв. м, кухня 1-4 площею
8,4 кв. м, коридор 1-5 площею 2,0 кв. м, топічна 1-6 площею 1 кв. м, санвузол 1-7 площею 2,2 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором (додаток № 3); баня Б, літня кухня Б1, гараж Б2, вбиральня В, ворота № 1, ворота № 2, частина огорожі № 4, колодязь № 7, що становить 29/50 садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_3 провести перебудови: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1-2 та № 1-1, улаштувати перегородку в приміщенні № 1-1, розділивши його на два коридори відповідно до схеми додатку № 3.
Зобов'язано ОСОБА_2 провести перебудови: улаштувати дверний проріз на місці віконного у приміщенні № 1-1 для входу в частину, що їй виділяється.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обладнати виділені їм частини садового будинку самостійним електропостачанням.
Порядок користування горищем проведено по лінії розподілу садового будинку без установлення перегородки.
Проведено поділ земельних ділянок площею 1014 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 та площею 2000 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, відповідно до варіанту № 2.1. висновку експерта
від 18 березня 2020 року № 133 (додаток № 7).
Виділено у власність та користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226 - 537 кв. м, як показано на схемі жовтим кольором.
Виділено у власність та користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226 - 537 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором.
У загальне користування співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено 176 кв. м, у тому числі: у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 - 132 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226 - 44 кв. м, як показано на схемі червоним кольором.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості різниці в частці у розмірі 99 992,00 грн.
У задоволенні позову третіх осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Короткий зміст доводів касаційних скарг
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, у якій він як підставу касаційного оскарження посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України у постанові від 24 квітня 2013 року у справі № 6-23цс13, Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 521/13148/17,
03 квітня 2019 року у справі № 454/1882/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі
№ 379/1186/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, у якій вона як на підставу касаційного оскарження посилалася на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 754/2060/17,
від 24 березня 2020 року у справі № 367/3800/14-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 178/90/18-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 207/41/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 26 квітня 2021 року.
Нормативно-правове обгрунтування
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п'ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, поділ майна в натурі, зобов'язання вчинити дії, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого
2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак