Постанова
Іменем України
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 760/19140/13-ц
провадження № 61-2072св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подавала апеляційну та касаційну скарги, - Компанія «Крестон Есоушиітс ЛТД»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», від імені якої діє адвокат Громадюк Олександр Романович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі судді Немировської О. В.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Компанія «Крестон Есоушиітс ЛТД», від імені якої діє адвокат Громадюк О. Р. як особа, яка не брала участі у справі, 30 квітня 2020 року подала апеляційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням п'ятиденного строку з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Копія зазначеної ухвали направлена 01 грудня 2020 року та повторно 30 грудня 2020 року представнику скаржника - адвокату Громадюку О. Р. за його офіційною електронною адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі, та відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу на рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник недоліки апеляційної скарги не усунув, клопотань про продовження терміну для усунення недоліків до суду не надходило. Заявник, який звернувся із апеляційною скаргою, має з розумним інтервалом часу самостійно цікавитись провадженням у справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У лютому 2021 року Компанія «Крестон Есоушиітс ЛТД», від імені якої діє адвокат Громадюк О. Р., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що Компанія «Крестон Есоушиітс ЛТД» та її представник Громадюк О. Р. копії ухвали від 24 листопада 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху не отримували. Надсилаючи копію ухвали від 24 листопада 2020 року на електронну адресу адвоката Громадюка О. Р. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), апеляційний суд не врахував, що зазначена адреса не є офіційною електронною адресою, зареєстрованою у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Заява про надіслання повідомлення через електронну пошту стороною не подавалась. Апеляційний суд не надсилав копію ухвали поштою з повідомленням про вручення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 495/7970/18, від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19, від 28 листопада 2019 року у справі № 300/1332/19, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17; Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18.
У березні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить винести окрему ухвалу щодо судді Київського апеляційного суду Немировської О. В. та рекомендувати Вищій раді правосуддя направити суддю Київського апеляційного суду Немировську О. В. на підвищення кваліфікації.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що в ухвалі Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року зазначений неправильний судовий збір, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», від імені якої діє адвокат Громадюк О. Р., на підставі частини другої статті 389 ЦПК України, а саме порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це є порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Delcourt v. Belgium» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Hoffmann v. Germany» від 11 жовтня 2001 року).
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить зазначену статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, що надаються сторонам у цивільних справах, а й захищає, у першу чергу, те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
У рішенні у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду у них.
Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Згідно з частинами п'ятою, шостою та одинадцятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначив, що копія ухвали від 24 листопада 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху двічі направлялась представнику Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД» - адвокату Громадюку О. Р. на його офіційну електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте станом на дату постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги недоліки апеляційної скарги не усунуті.
З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування - ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Справа, яка переглядається, була розглянута судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі.
Станом на день постановлення ухвал судом апеляційної інстанції (24 листопада 2020 року та 21 січня 2021 року) ЄСІТС не розпочала свого функціонування у порядку, визначеному розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Надсилаючи копію ухвали на офіційну адресу адвоката Громадюка О. Р. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , апеляційний суд не врахував, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що Громадюк О. Р. надав згоду на отримання процесуальних документів в електронному вигляді, та відсутня інформація про його реєстрацію на офіційному веб-порталі судової влади України: mail.gov.ua та заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17 (провадження № 61-48215св18), на який посилається заявник як на підставу касаційного оскарження.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 495/7970/18 (провадження № 61-17343св19), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про прийняття заяви, надісланої із застосуванням електронної пошти з ресурсу «bigmir.net», та не звернув увагу на порушення порядку оформлення та подання процесуальних документів, встановленого законодавством України у сфері електронного документообігу та електронного підпису.
Висновки про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний Суд», розміщеного за посиланням: //cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису, викладені також Верховним Судом у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19) та від 28 листопада 2019 року у справі № 300/1332/19 (провадження № К/9901/24034/19).
Отже, повертаючи апеляційну скаргу заявнику, апеляційний суд належно не виконав вимоги процесуального закону щодо надіслання копії судового рішення учасникам справи, а саме ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, дійшов передчасного висновку про належне повідомлення представника Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД» - адвоката Громадюка О. Р. про постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам процесуального права.
Посилання суду апеляційної інстанції про надсилання процесуальних документів на електронну адресу адвоката Громадюка О. Р., зазначену у поданій ним апеляційній скарзі, отже, належне повідомлення учасника справи про процесуальне рішення, є помилковим, оскільки вказівка в апеляційній скарзі електронної адреси є лише дотриманням вимог пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України.
Отже, підстави стверджувати, що адвокату Громадюку О. Р., який діє від імені Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», було відомо про наявність ухвали апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, відсутні, оскільки апеляційний суд не дотримався вимог ЦПК України щодо надіслання процесуальних документів учаснику справи.
З урахуванням наведеного ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали та доведення до відома Вищої ради правосуддя про допущені порушення при постановленні ухвали
Статтею 420 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до частини восьмої статті 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлення під час розгляду справи порушень норм матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Верховний Суд, зважаючи на предмет та підстави касаційного перегляду судового рішення, не встановив порушень, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі та доведення до відома Вищої ради правосуддя про допущені порушення при постановленні ухвали.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року про повернення апеляційної скарги у справі не може вважатися законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.
Касаційну скаргу Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», від імені якої діє адвокат Громадюк Олександр Романович, задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко