10 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 908/2289/20
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2021р.
у складі колегії суддів: А. Є. Чередко - головуючий, В. О. Кузнецов, В. Ф. Мороз
та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2021р.
суддя: А.О. Науменко
за позовом ОСОБА_1
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аваліані 5А"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради
про визнання установчих зборів такими, що не відбулися, визнання недійсними рішень установчих зборів та загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2021р. та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2021р. у справі №908/2289/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 288, 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваної постанови складено 14.09.2021р.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду 25.10.2021р. на офіційну електронну пошту Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення, повний текст якого було складено 14.09.2021р., є 04.10.2021р. Отже касаційну скаргу ОСОБА_1 подано з пропуском двадцятиденного строку.
В касаційній скарзі скаржник заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови отримано нею 01.10.2021р. Також скаржник зазначає, що з 20.10.2021р. було проголошено червону карантинну зону, а тому виникли складнощі з часом на оформлення скарги та фізичної неможливості добратися додому до комп'ютера для подачі скарги вчасно.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває до цього часу.
Абзацом 1 п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Частинами 2, 3 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Верховний Суд звертає увагу, що згідно з протоколом судового засідання в Центральному апеляційному господарському суді від 08.09.2021р. ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні особисто. Крім того, сам скаржник зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано ще 01.10.2021р.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надала доказів того, що пропуск строку на касаційне оскарження зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, тому Верховний Суд вважає, що зазначені в клопотанні причини не є поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб'єктивний характер, адже можливість вчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.
Згідно з ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень, зокрема, п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України
Згідно з абзацом 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду щодо застосування ст. 69 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», проте не наводить дату прийняття відповідного рішення Верховним Судом та номер справи, в якій таке рішення прийнято, а також сам висновок, який був сформований Верховний Судом і обґрунтування відступлення від нього.
Отже, ОСОБА_1 не зазначила належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Оскільки Верховний Суд визнав наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку неповажними, скаржнику надається строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для наведення інших поважних підстав або надання суду доказів на підтвердження зазначених в скарзі підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Також скаржнику необхідно зазначити належне обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої ст. 287 Господарського процесуального кодексу України відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2021р. та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2021р. у справі №908/2289/20 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ОСОБА_1 про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження або для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй