18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 листопада 2021 року м. Черкаси справа № 925/675/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача: Ситник Т.А. - адвокат,
від відповідача 1: Гаврищук В.Б. - за довіреністю, Науменко Т.А. - за довіреністю,
від відповідачів 2,3: Мосійчук В.М. - адвокат,
від відповідача 4: Бовшик М.Ю. - адвокат,
від відповідача 5: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського
до Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (відповідач 1),
Фізичної особи-підприємця Ракоїда Руслана Володимировича (відповідач 2),
Фермерського господарства «Назаренків» (відповідач 3),
Товариства з обмеженою відповідальністю «Потапцівське» (відповідач 4),
Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР-СЕМ» (відповідач 5)
про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними договорів оренди землі,
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (вул. Федоренка, 100, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03792036), у якому просить (з врахуванням заяви від 07.07.2021 про зміну предмета позову):
1. Визнати незаконними та скасувати рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області № 4-17/ІХ від 26.03.2021 в частині, яка стосується земельних ділянок, за кадастровими номерами: 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861, 7122088200:01:001:0779, 7122088200:01:001:0769, 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775, 7122088200:01:001:0777.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області:
від 26.03.2021 № 4-19/ІХ в частині передачі земельних ділянок в оренду ФГ «Назаренків» (вул. Гавриленка, 17, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34256861) та ТОВ «Потапцівське» (вул. Центральна, 31, с. Потапці, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43111845),
від 26.03.2021 № 4-30/ІХ в частині передачі земельних ділянок в оренду ФОП Ракоїду Руслану Володимировичу ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ),
від 06.04.2021 № 5-4/ІХ в частині передачі земельних ділянок в оренду ТОВ «МИР-СЕМ» (вул. Центральна, 147, с. Павлівка, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36775932) та ТОВ «Потапцівське» (вул. Центральна, 31, с. Потапці, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43111845);
3. Визнати недійсними договори оренди, укладені між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області та:
ФГ «Назаренків» від 26.03.2021 стосовно ділянок за кадастровими номерами 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859; 7122088200:01:001:0861;
ТОВ «Потапцівське» від 26.03.2021 стосовно ділянки за кадастровим номером 7122088200:01:001:0779;
ТОВ «Потапцівське» від 06.04.2021 стосовно ділянки за кадастровим номером 7122088200:01:001:0777;
ФОП Ракоїдом Русланом Володимировичем від 26.03.2021 стосовно ділянки за кадастровим номером 7122088200:01:001:0769;
ТОВ «МИР-СЕМ» від 06.04.2021 стосовно ділянок за кадастровим номерами 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що правомірно набув право власності на вищевказані земельні ділянки, однак спірні земельні ділянки на підставі рішень Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області передані в комунальну власність, а потім в тимчасове користування (оренду) ФОП Ракоїду Р.В., ТОВ «Потапцівське», ФГ «Назаренків», ТОВ «МИР-СЕМ» на підставі договорів оренди.
У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв'язку із розглядом справи:
сплачена сума судового збору - 6 810,00 грн,
витрати на оплату професійної правової допомоги за договором, укладеним з АО «Юртерра», в розмірі оплачених послуг на суму 20 000,00 грн та орієнтовної суми гонорару 50 000,00 грн.
Ухвалою від 26 травня 2021 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29 червня 2021 року.
14 червня 2021 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач у задоволені позову просить відмовити. Відзив містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
14 червня 2021 року від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач у задоволені позову просить відмовити. Відзив містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
24 червня 2021 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач у задоволені позову просить відмовити.
29 червня 2021 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 29 червня 2021 року Господарський суд Черкаської області задовольнив частково клопотання представника позивача від 29 червня 2021 року про витребування доказів; витребував у Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області докази; підготовче зсідання відклав на 08 липня 2021 року.
30 червня 2021 року відповідач 4 звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Ухвалою від 01 липня 2021 року Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Потапцівське» адвоката Бовшика М.Ю. про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
29 червня 2021 року від відповідача 4 надійшло письмове пояснення, відповідно до якого відповідач у задоволені позову просить відмовити та заявив про відшкодування судових витрат.
30 червня 2021 року від відповідача 5 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач у задоволені позову просить відмовити, розгляд справи провести без участі свого представника. Відзив містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
08 липня 2021 року до суду надійшли:
від Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області витребувані ухвалою суду від 29 червня 2021 року докази;
від позивача відповідь на відзиви відповідачей 2, 4, 5 та заява про зміну предмета позову.
Заперечення відповідачів проти позовних вимог полягають у тому, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу переходу у приватну власність СТОВ ім. Петровського спірних земельних ділянок, зазначених у державному акті на право колективної власності на землю серії ЧР № 7-16, відповідно до якого у колективну власність КСП ім. Петровського передається 2 173,2 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, додатком до якого визначено список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства; доказів, які засвідчують прийняття КСП ім. Петровського рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення. Відповідачі вважають, що реорганізація КСП ім. Петровського шляхом перетворення у СТОВ ім. Петровського не відбувалася та за таких обставин позивач не набув статусу землекористувача чи статусу власника спірних земельних ділянок КСП ім. Петровського, що є предметом спору.
Також відповідач 1 зазначив, що з метою забезпечення своєчасного проведення інвентаризації майна, активів та зобов'язань Таганчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області рішенням від 11.12.2020 № 2-1/ІХ Степанецької сільської ради розпочато процедуру реорганізації Таганчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (код ЄДРПОУ 35821102, місцезнаходження: вул. Центральна, 104, с. Таганча Черкаського району Черкаської області) шляхом приєднання до Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області.
Під час інвентаризації відділом земельних ресурсів були виявлені нерозподілені земельні ділянки сільськогосподарського призначення колективної власності, які не внесені в державний земельний кадастр.
Для приведення у відповідність до чинного законодавства документації із землеустрою та уникнення втрат місцевого бюджету (у зв'язку з використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів та несплатою орендної плати) виконавчим комітетом замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
За результатами інвентаризації нерозподілені земельні ділянки колективної власності, згідно з затвердженою рішенням сільської ради технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель, були сформовані та враховуючи норми Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а також відсутність передбаченої процедури та пріоритетів у оформленні права користування (оренда), рішенням сільської ради від 26.03.2021 року № 4-19/ІХ згідно з клопотаннями ТОВ «НВФ «Урожай», ФГ «Назаренків» та ТОВ «Потапцівське» передані в оренду для використання за цільовим призначенням.
Ухвалою від 08.07.2021 Господарський суд Черкаської області вирішив прийняти заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського про зміну предмету позову від 07.07.2021 до розгляду та задовольнити; закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 14 вересня 2021 року.
14 вересня 2021 року представник відповідачів 2, 3 подав до господарського суду клопотання від 14 вересня 2021 року про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
Ухвалою від 14.09.2021 Господарський суд Черкаської області вирішив повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні; клопотання представника ФОП Ракоїд Р.В. та ФГ «Назаренків» про приєднання до матеріалів справи письмових доказів призначити до розгляду у підготовчому засіданні 27 вересня 2021 року.
У підготовчому засіданні, що відбулося 27.09.2021, суд видалявся у нарадчу кімнату.
27 вересня 2021 року представники відповідачів 1-4 подали клопотання про проведення судового засідання 28 вересня 2021 року без їх участі.
Ухвалою від 28.09.2021 Господарський суд Черкаської області вирішив задовольнити клопотання представника Фізичної особи-підприємця Ракоїда Руслана Володимировича та Фермерського господарства «Назаренків» про приєднання доказів та приєднати до матеріалів справи копії наказу Міністра юстиції України від 06.09.2021 № 3130/7 та висновку Південно-Західної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.08.2021; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21 жовтня 2021 року.
21 жовтня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача, відповідача 5, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.10.2021, за участю представників відповідачів 1-4, господарський суд розпочав розгляд справи по суті.
Представники відповідачів у задоволенні позовних вимог просили відмовити, судові витрати покласти на позивача.
Суд оголошував перерву до 28.10.2021.
28 жовтня 2021 року суд продовжив розгляд справи; суд видалявся до нарадчої кімнати.
У судовому засіданні, яке відбулося 01.11.2021, підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Предметом судового розгляду у справі є визнання незаконним та скасування рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області № 4-17/ІХ від 26.03.2021 в частині, яка стосується спірних земельних ділянок; визнання незаконними та скасування рішень Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області в частині передачі спірних земельних ділянок в оренду та визнання недійсними договорів оренди спірних земельних ділянок.
За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з рішенням Таганчанської сільської ради народних депутатів від 31.08.1995 № 4-ХХІІ та Державного акта на право колективної власності на землю серії ЧР 7-16, який зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 7-16 від 06.01.1996, у колективну власність КСП ім. Петровського для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано 2 173,2 га земель.
До акту додається додаток № 1: список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, до якого входила 551 особа - членів колективного сільськогосподарського підприємства.
Згідно з матеріалами по паюванню земель переданих у колективну власність КСП ім. Петровського, виконаних в 1997 році, загальна площа розпайованих сільськогосподарських угідь КСП ім. Петровського, які підлягають поділу на земельні частки (паї) становить 2 054,0 га, в тому числі: ріллі 1 791,0 га, багаторічних насаджень 4,0 га, сіножатей 1,4 га, пасовищ 257,6 га.
При розробці «Схеми поділу» враховано, що в натурі поділятиметься тільки рілля, а решта угідь залишиться в спільній сумісній власності. З загальної площі ріллі 138,8 га переведено в кормові угіддя, котрі також не підлягають поділу в натурі.
Три земельні ділянки колективної власності загальною площею 25,3 га замінено на земельну ділянку земель резервного фонду, яка знаходиться біля села площею 17,4 га як рівноцінну по грошовій оцінці.
Після обміну земель резервного фонду і колективної власності, площа земель колективної власності зменшилась на 7,9 га і становила по ріллі 1 644,3 га.
На час проведення робіт, остаточна кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) після внесення змін становила 583 особи.
В зв'язку з цими змінами проведені розрахунки розміру земельного паю і його вартості по господарству.
Відповідно до схеми виділені земельні ділянки, що підлягають поділу в натурі - 1 644,3 га, в тому числі шість ділянок першочергового поділу загальною площею - 685,8 га.
Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) погоджена протоколом загальних зборів КСП ім. Петровського, с. Таганча, Канівського району, Черкаської області від 10.02.2000 та затверджена рішенням Канівської районної ради від 07.02.2001 № 15/25.
В подальшому, на підставі рішення від 23.07.2001 № 16-4 «Про перерозподіл земель резервного фонду Таганчанської сільської ради» Таганчанською сільською радою було надано згоду на перерозподіл земель резервного фонду, а саме:
1. Землі резервного фонду, створеного на території Таганчанської сільської ради, загальною площею 403,3 га в т.ч. ріллі і 370,4 га сіножатей 14,1 га, пасовищ 5,9 га, інших земель - 12,9 га розподілити наступним чином:
а) виділити для працівників соціальної сфери 185,2 га ріллі;
б) для задоволення потреби в земельних частках (паїв) новоприйнятих членів недержавних сільськогосподарських підприємств передано з резервного фонду до земель колективної власності 185,2 га, ріллі в т.ч. для першочергового надання новоприйнятим членам в кількості 69 осіб, виділити 140,0 га, ріллі;
в) для сінокосіння та випасання худоби виділити 20,0 га, земель в т.ч. сіножатей 14,1 га, пасовищ 5,9 га.
Відповідно, з земель переданих у колективну власність КСП ім. Петровського, було передано в приватну власність 1 784,3 га земель колективної власності.
444,3 га земель колективної власності, що залишилися нерозподілені, відповідно до пункту 3 протоколу загальних зборів КСП ім. Петровського, с. Таганча, Канівського району, Черкаської області від 10.02.2000, загальні збори вирішили не паювати, а залишити у спільній сумісній власності членів КСП.
За змістом протоколу загальних зборів КСП ім. Петровського від 10.02.2000, на вирішення було винесено питання, зокрема, затвердження схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Петровського та визначення статусу земель, що не підлягають розпаюванню і не розпайовані. При цьому, рішення щодо передачі нерозпайованих земель підприємству правонаступнику СТОВ ім. Петровського не приймалось, не затверджувався розподільчий баланс.
В матеріалах справи є витяг із статуту СТОВ ім. Петровського, зареєстрованого Канівською РДА 01.06.2000, відповідно до п. 1.1. якого СТОВ ім. Петровського є підприємством, заснованим на базі КСП ім. Петровського, що реорганізується, і утвореним за засадах угоди громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку; витяг із статуту СТОВ ім. Петровського (нова редакція) в редакції 2017 року, згідно з п. 1.1. якого СТОВ ім. Петровського (с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 03792036) створене в процесі реорганізації і є правонаступником КСП ім. Петровського, відповідно до Установчого договору про створення та діяльність товариства від 30 травня 2000 року і статуту товариства, зареєстрованих Канівською РДА 01.06.2000, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 165, змін та доповнень до Установчого договору про створення та діяльність Товариства і змін та доповнень до Статуту Товариства, зареєстрованих Канівською районною державною адміністрацією 03 вересня 2001 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 222.
Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших чинних законодавчих актів України, на підставі рішення Загальних зборів Учасників від 12 грудня 2017 року, протокол № 4, затверджений цей Статут у новій редакції (п. 1.2. Статуту).
Позивач подав витяг з ЄДРПОУ, де зазначено, що СТОВ ім. Петровського зареєстроване, як юридична особа 13.05.1993 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 03792036.
Зазначене відповідає поданій до суду довідці державного реєстратора Канівської райдержадміністрації від 12.05.2008 серії АА № 108774, де зазначено, що СТОВ ім. Петровського є правонаступником праві та зобов'язань КСП ім. Петровського.
Крім того, позивач зазначає, що питання правонаступництва вже вирішувалось судами. Так, вирішуючи питання про наслідування боргів, які мало КСП ім. Петровського перед державою, Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 2а/2370/3959/2012 встановив, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа 13.05.1993 і відповідно до статуту товариства, зареєстрованого 01.06.2000, відповідач є правонаступником прав і обов'язків колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського Канівського району, Черкаської області, що також підтверджено статутом відповідача у новій редакції, затвердженим 27.11.2006 та зареєстрованим 27.11.2006.
За наведених обставин, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014 встановлено, що СТОВ ім. Петровського є правонаступником усіх прав та обов'язків КСП ім. Петровського, а тому зобов'язане було сплатити усі борги КСП.
Так, з 01.07.2004 в Україні набрав чинність Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців». Відповідно до пункту 2 перехідних положень цього закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
Як вбачається з наявних в ЄДРПОУ відомостей по СТОВ ім. Петровського, відповідно до вимог закону, внесені державним реєстратором до новосформованої бази 28.01.2005.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців» в редакції станом на 12.05.2008 (дата видачі довідки) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статті 20 цього закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються зокрема у вигляді довідки.
Отже, позивач зазначає, що наведене у поданій до суду довідці з ЄДРПОУ є офіційним визнанням держави вчинення відповідної реєстраційної дії, що не потребує будь-якого іншого додаткового доказування.
Крім того, позивач зазначає, що усі члени КСП відмовилися від своєї частки та вийшли зі складу членів КСП, отримали відповідну плату за це.
Так, у 2008 році СТОВ ім. Петровського викупило майнові права членів КСП, оригінали усіх договорів зберігаються у позивача. Скарг від колишніх членів КСП про те, що їх було протиправно виключено з власників новоствореного товариства не було та навіть за умови виявлення такого випадку, це не вплине на факт правонаступництва, а лише на склад власників СТОВ ім. Петровського.
За наведених обставин позивач вбачає, що КСП ім. Петровського припинило свою діяльність як юридична особа, усі його права та обов'язки перейшли до СТОВ ім. Петровського. Відповідно до статті 31 Закону України «Про колективні сільськогосподарські підприємства», підприємство вважається таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію його припинення. Державна реєстрація припинення підприємства проводиться у порядку, встановленому законом (пункт 3 цієї статті); при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства (пункт 6 цієї статті).
Відповідно до статті 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній станом на час припинення КСП) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
За змістом статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Пунктом 1 частини 6 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Аналогічна норма міститься у пункті 10 Порядку № 63, який втратив чинність з 24.05.2013.
Суд встановив, що:
позивачем не надано до суду розподільчого балансу КСП ім. Петровського, а за відсутності розподільчого балансу неможливо встановити, які частки могли перейти до новоствореного підприємства;
навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП ім. Петровського шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками Товариства, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.
Так, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками СТОВ ім. Петровського є ФГ «Софія-Л» (код ЄДРПОУ 31878862) та фізична особа ОСОБА_1 . Тобто, склад засновників (учасників) КСП ім. Петровського та СТОВ ім. Петровського не співпадають, а тому у розумінні частини 6 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» Товариство не можна вважати утвореним внаслідок реорганізації КСП шляхом перетворення.
У відповідності до пункту 4 наказу Міністерства аграрної політики України № 63 від 14.03.2001 «Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», яким було визначено загальні засади та процедуру передачі правонаступникам майнових прав і обов'язків за зобов'язаннями реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) та документальне оформлення правонаступництва, встановлено, що основними умовами реорганізації є:
прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію;
інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП;
створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов'язки реорганізованого КСП;
визначення обсягів майнових прав та обов'язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників (далі - обсяг правонаступництва);
виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками (учасниками) новоутворених підприємств;
затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва;
складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників;
фактична передача майна новим власникам.
Посилання в статуті СТОВ ім. Петровського на те, що Товариство є правонаступником КСП ім. Петровського, не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.
При винесені рішення господарський суд врахував викладені у постанові КГС ВС від 21.09.2021 у справі № 925/1176/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 правові висновки щодо умов можливого переходу прав реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства на землю до його правонаступника.
Частиною 1 статті 82 ЗК України передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 28 ЗК України сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.
Отже, відповідно до зазначених Указів паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема, колективним сільськогосподарським підприємствам.
Статтею 5 Земельного кодексу України, в редакції 1990 року передбачено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема, припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.
Пунктом 17 Перехідних положень діючого Земельного кодексу України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до видалення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Тобто, з моменту отримання власником земельної частки (паю) сертифікату на право на земельну частку (пай), державний акт на право колективної власності втрачає свою актуальність.
При цьому, припинення права колективної власності не впливає на можливість власників сертифікатів отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку та виділення в натурі на місцевості своїх часток (паїв) та не порушує їх прав.
Суб'єктами права колективної власності на землю визначались, зокрема, колективні сільськогосподарські підприємства, а розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалось за рішенням загальних зборів колективу співвласників.
Частинами 1 та 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Згідно з п.п. г п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок комунальної власності.
З метою забезпечення своєчасного проведення інвентаризації майна, активів та зобов'язань Таганчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області рішенням від 11.12.2020 № 2-1/ІХ Степанецької сільської ради розпочато процедуру реорганізації Таганчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (код ЄДРПОУ 35821102, місцезнаходження: вул. Центральна, 104, с. Таганча Черкаського району Черкаської області) шляхом приєднання до Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області.
В ході інвентаризації відділом земельних ресурсів були виявлені нерозподілені земельні ділянки сільськогосподарського призначення колективної власності, які не внесені в державний земельний кадастр.
Для приведення у відповідність до чинного законодавства документації із землеустрою та уникнення втрат місцевого бюджету (у зв'язку з використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів та несплатою орендної плати) виконавчим комітетом замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Рішенням Степанецька сільська рада об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 26.03.2021 № 4-17/ІХ, керуючись статтями 12, 79-1, 122, 123, 124, 126, 186 п. 21 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, статтями 35, 57 Закону України «Про землеустрій», статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарською призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в України», розглянувши технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення колективної власності, взявши до уваги рекомендації постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та комунальної власності, містобудування, земельних відносин та охорони природи, затвердила технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення колективної власності (за межами населеного пункту) на території Степанецької сільської ради, зокрема на спірні земельні ділянки (а.с. 47-48, т. 2).
Суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення про право власності на спірні земельні ділянки за сільрадою, позивач не був її власником, а КСП було припинено.
Отже, за недоведеністю правонаступництва СТОВ ім. Петровського щодо прав та обов'язків КСП ім. Петровського, зокрема переходу прав такого підприємства на землю на підставі Державного акту на право колективної власності на землі від 06.01.1996 серії ЧР 7-16 до його правонаступника, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області № 4-17/ІХ від 26.03.2021 в частині, яка стосується земельних ділянок, за кадастровими номерами: 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861, 7122088200:01:001:0779, 7122088200:01:001:0769, 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775, 7122088200:01:001:0777 належить залишити без задоволення.
Довідка від 15.04.2021 № 27.23.0.192-105/11821, що видана Міськрайонним управлінням у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про те, що із переданих у колективну власність КСП «Ім. Петровського» земель нерозпайованими залишилось 320 га, судом, як доказ поданий позивачем на підтвердження набуття права власності на спірні земельні ділянки, судом розцінюється критично.
Відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом, перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Згідно з статтею 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель.
Отже, приймаючи рішення про затвердження технічної документації щодо інвентаризації спірних земельних ділянок Степанецька сільська рада об'єднаної територіальної громади Черкаської області діяла в межах і в спосіб визначений законодавством України.
Стосовно позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 26.03.2021 в частині передачі спірних земельних ділянок в оренду, суд зазначає таке.
Рішенням від 26.03.2021 № 4-30/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок, керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», розглянувши заяви ТОВ «НВФ «Урожай», ФОП Ракоїда Руслана Володимировича, Степанецька сільська рада об'єднаної територіальної громади Черкаської області передала, зокрема, земельну ділянку кадастровий номер 7122088200:01:001:0769 в оренду ФОП Ракоїду Руслану Володимировичу.
Рішенням від 26.03.2021 № 4-19/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок та встановлення орендної плати, сільська рада, передала в оренду, зокрема, земельні ділянки кадастрові номери: 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861 ФГ «Назаренків», та кадастровий номер 7122088200:01:001:0779 ТОВ «Потапцівське».
Рішенням від 06.04.2021 № 5-3/ІХ (позивач у позовній заяві вказав № 5-4/ІХ) про передачу в оренду земельних ділянок та встановлення орендної плати, сільська рада, передала в оренду земельні ділянки кадастрові номери; 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775 ТОВ «МИР-СЕМ» та кадастровий номер 7122088200:01:001:0777 ТОВ «Потапцівське».
Позивач зазначає, що згідно з відомостями державно реєстру речових прав за усіма вищевказаними рішенням укладено договори оренди та по ним зареєстровано речові права.
Відповідні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про реєстрацію права оренди спірних земельних ділянок наявні в матеріалах справи: № 254161705 від 23.04.2021, № 254168632 від 23.04.2021, № 254165920 від 23.04.2021, № 252366400 від 13.04.2021, № 252371580 від 13.04.2021, № 252377452 від 13.04.2021, № 250627891 від 31.03.2021, № 252373682 від 13.04.2021.
Відповідачем 1 надано та в матеріалах справи наявні такі договори оренди землі:
1. договір від 26.03.2021, укладений, між сільською радою (орендодавець) з ФГ «Назаренків» (орендар), за яким орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 26.03.2021 № 4-19/ІХ про надання у строкове платне користування земельних ділянок комунальної власності 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністративних межах Степанецької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861 (зареєстровано речове право під № 41257429, № 41257791, № 41257987);
2. договір від 26.03.2021, укладений з ФОП Ракоїд Р.В., за яким орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 26.03.2021 № 4-30/ІХ у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Степанецької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7122088200:01:001:0769 (29.03.2021 зареєстровано речове право під № 41233605);
3. договір від 26.03.2021, укладений з ТОВ «ПОТАПЦІВСЬКЕ», за яким орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 26.03.2021 № 4-19/ІХ у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Степанецької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7122088200:01:001:0779 (26.03.2021 зареєстровано речове право під № 41233714);
4. договір від 06.04.2021, укладений з ТОВ «ПОТАПЦІВСЬКЕ», за яким орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 06.04.2021 № 5-3/ІХ у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Степанецької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7122088200:01:001:0777 (08.04.2021 зареєстровано речове право під № 41429813);
5. договір від 06.04.2021, укладений з ТОВ «МИР-СЕМ», за яким орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 06.04.2021 № 5-3/ІХ у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Степанецької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775 (06.04.2021 зареєстровано речове право під № 41390772, 07.04.2021 № 41405964).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині зазначає, що рішення напряму залежать від законності прийняття попереднього рішення від 26.03.2021 № 4-17/ІХ про інвентаризацію земель та реєстрацію права комунальної власності на них.
Тобто, усі аргументи, наведені щодо збереження за СТОВ ім. Петровського права власності на спірні ділянки, аналогічно стосуються рішень про передачу цих земель в оренду і є окремою підставою позову для скасування цих рішень та визнання недійсними укладених на за ними договорів оренди.
Крім того, позивач як одну із підстав незаконності рішень сільської ради про передачу земель в оренду та укладених договорів, зазначає порушення їхніми сторонами вимог ст. 134 Земельного кодексу України.
Зазначена норма встановлює, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у точу числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З метою ухилення від проведення земельних аукціонів, рішення про передачу земель в оренду вмотивовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до ст. 14-1 якої, у разі, якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Згідно з ч. 14 цієї статті до державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що вона стосується лише тих відносин, у яких колективні сільськогосподарські підприємства не були припинені.
Згідно з Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції, яка діяла на час та згідно з чинним законодавством, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Оскільки КСП «Ім. Петровського» у 2000 році реорганізоване у СТОВ, тобто припинене, то позивач вважає, що підстав застосовувати цю норму до даних правовідносин немає.
Більше того, з аналізу п. 21 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вбачається, що вони є взаємовиключні, одна стосується випадків, коли колективні сільськогосподарські підприємства припинені, а інша - навпаки.
У даному спорі, при інвентаризації земель сільська рада керувалася тим, що колективне підприємство припинене і застосувала п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаючи за собою право комунальної власності на ці землі.
Однак в подальшому, при передачі земель в оренду сільська рада керувалася вже положеннями ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відносячи ці ж ділянки до земель колективного підприємства, яке не припинено, тобто здійснила передачу їх в оренду до реєстрації права комунальної власності на ці землі.
За таких умов, порушення ст. 134 Земельного кодексу України є окремою та достатньою підставою для визнання рішень Степанецької сільської ради про передачу земель в оренду незаконними, а укладених на їх підставі договорів оренди недійсними.
Оскільки, відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що є підставою для визнання таких правочинів недійсними, позивач просить визнати та скасувати рішення Степанецької сільської ради про інвентаризацію земель та передачу їх в оренду разом з укладеними на їх підставі договорів оренди як такі, що суперечать Конституції України та іншим законам, які гарантують захист прав власності.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Правовідносини, пов'язані з наданням у користування земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.
Частиною 1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 № 2498-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019 доповнено розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України пунктом 21 наступного змісту: «Установити, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності».
Відповідно до положень ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно з ч. 2, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частиною першою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Згідно із частиною першою статті 37-1 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що земельні торги не проводились та право оренди на спірні земельні ділянки було надано орендарям, відповідачам у справі: Фізичній особі-підприємцю Ракоїду Руслану Володимировичу (відповідач 2), Фермерському господарству «Назаренків» (відповідач 3), Товариству з обмеженою відповідальністю «Потапцівське» (відповідач 4), Товариству з обмеженою відповідальністю «МИР-СЕМ» (відповідач 5) всупереч вимогам зазначених вище норм.
Сільська рада зазначає, що за результатами інвентаризації нерозподілені земельні ділянки колективної власності, згідно затвердженої рішенням сільської ради технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, були сформовані та враховуючи норми Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а також відсутність передбаченої процедури та пріоритетів у оформленні права користування (оренда), рішенням сільської ради від 26.03.2021 року № 4-19/ІХ згідно клопотань ТОВ «НВФ «Урожай», ФГ «Назаренків» та ТОВ «Потапцівське» передані в оренду для використання за цільовим призначенням.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
З огляду на викладене, вказані земельні ділянки не є невитребуваними чи нерозподіленими земельними ділянками в розумінні ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Згідно з положеннями ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Зважаючи на викладене, рішення від 26.03.2021 № 4-30/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок, в частині передачі земельної ділянки кадастровий номер 7122088200:01:001:0769 в оренду ФОП Ракоїду Руслану Володимировичу; рішення від 26.03.2021 № 4-19/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок та встановлення орендної плати, в частині передачі в оренду земельних ділянок кадастрові номери: 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861 ФГ «Назаренків», та кадастровий номер 7122088200:01:001:0779 ТОВ «Потапцівське»; рішення від 06.04.2021 № 5-3/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок та встановлення орендної плати, яким сільська рада, передала в оренду земельні ділянки кадастрові номери; 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775 ТОВ «МИР-СЕМ» та кадастровий номер 7122088200:01:001:0777 ТОВ «Потапцівське» були прийняті з перевищенням повноважень сільської ради та з порушенням вимог Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»; позовні вимоги про визнання їх незаконним та скасування є обґрунтованими.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами і доповненнями)» визначено, що правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Зібраними у справі доказами в їх сукупності доведено наявність правових підстав для визнання недійсними договорів оренди землі:
1. від 26.03.2021, укладеного між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ФГ «Назаренків», за яким передано в оренду земельні ділянки, кадастрові номери 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861;
2. від 26.03.2021, укладеного між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ФОП Ракоїд Р.В., за яким передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7122088200:01:001:0769;
3. від 26.03.2021, укладеного між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ТОВ «ПОТАПЦІВСЬКЕ», за яким передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7122088200:01:001:0779;
4. від 06.04.2021, укладеного між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ТОВ «ПОТАПЦІВСЬКЕ», за яким передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7122088200:01:001:0777;
5. від 06.04.2021, укладеного між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ТОВ «МИР-СЕМ», за яким передано в оренду земельні ділянки, кадастрові номери: 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України ).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частини перша, третя статті 124 ГПК України).
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 6 810,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 273 від 19.05.2019.
Також, позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення з відповідачів 20 000,00 грн оплачених послуг фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу за результатами вирішення спору та орієнтовної суми гонорару 50 000,00 грн.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення заявлених витрат позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 01/04-01 від 01.04.2021, що був укладений між Адвокатським об'єднанням «Юртерра» та позивачем, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію рахунку № 01 від 18.05.2021, копію платіжного доручення № 676 від 19.05.2021 про сплату 20 000,00 грн адвокатському об'єднанню.
Відповідачі 2, 3, 5 у відзивах зазначили, що не погоджуються із розміром судових витрат, які позивач поніс (20 000,00 грн) і які очікує понести (50 000,00 грн) на оплату професійної правової допомоги за договором, оскільки такий розмір є явно завищеним та не доведеним належними та допустимими доказами.
Крім того, відповідачі 2, 3 просили суд врахувати, що вони понесли судові витрати (20 000,00 грн) і очікують понести (10 000,00 грн) на оплату професійної правової допомоги за укладеними договорами про надання правової допомоги.
Відповідач 5 судові витрати просить покласти на позивача.
Відповідач 4 у письмових поясненнях просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідач 1 у відзиві зазначив, що не погоджується з розміром судових витрат позивача на професійну правничу допомогу (20 000,00 грн та 50 000,00 грн), оскільки вони є завищеними та недоведеними належним чином; оскільки позивач не дотримався вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне заяву позивача залишати без розгляду на підставі частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач 1 судові витрати просить покласти на позивача.
З аналізу положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
З огляду на викладене, здійснивши аналіз предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, перелічені вище докази надання адвокатським об'єднанням професійної правничої допомоги позивачу, розміру витрат на неї і здійснення позивачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 20 000,00 грн, суд прийшов до висновку, що вони відповідають вимогам частин 2 та 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, є достатніми для цілей розподілу таких судових витрат, підтверджують пов'язаність цих витрат з розглядом справи, розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Заявлений позивачем орієнтовний розмір гонорару суд залишає без розгляду.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
За розгляд позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області № 4-17/ІХ від 26.03.2021 в частині спірних земельних ділянок судовий збір залишається за позивачем.
За розгляд позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області в частині передачі спірних земельних ділянок в оренду покладається на першого відповідача.
За розгляд позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди покладається на відповідачей з урахуванням задоволених позовних вимог.
Пропорційно до задоволених вимог з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати рішення Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (вул. Лісна, 4, с. Степанці, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 35777400):
від 26.03.2021 № 4-30/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок, в частині передачі земельної ділянки кадастровий номер 7122088200:01:001:0769 в оренду ФОП Ракоїду Руслану Володимировичу;
від 26.03.2021 № 4-19/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок та встановлення орендної плати, в частині передачі в оренду земельних ділянок кадастрові номери: 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861 ФГ «Назаренків», та кадастровий номер 7122088200:01:001:0779 ТОВ «Потапцівське»;
від 06.04.2021 № 5-3/ІХ про передачу в оренду земельних ділянок та встановлення орендної плати, яким сільська рада, передала в оренду земельні ділянки кадастрові номери; 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775 ТОВ «МИР-СЕМ» та кадастровий номер 7122088200:01:001:0777 ТОВ «Потапцівське».
Визнати недійсними договори оренди:
від 26.03.2021, укладений між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ФГ «Назаренків», за яким передано в оренду земельні ділянки, кадастрові номери 7122088200:01:001:0863, 7122088200:01:001:0859, 7122088200:01:001:0861;
від 26.03.2021, укладений між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ФОП Ракоїд Р.В., за яким передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7122088200:01:001:0769;
від 26.03.2021, укладений між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ТОВ «ПОТАПЦІВСЬКЕ», за яким передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7122088200:01:001:0779;
від 06.04.2021, укладений між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ТОВ «ПОТАПЦІВСЬКЕ», за яким передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7122088200:01:001:0777;
від 06.04.2021, укладений між Степанецькою сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області сільською радою та ТОВ «МИР-СЕМ», за яким передано в оренду земельні ділянки, кадастрові номери: 7122088200:01:001:0766, 7122088200:01:001:0775.
В решті вимог - в позові відмовити.
Стягнути з Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (вул. Лісна, 4, с. Степанці, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 35777400) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (вул. Федоренка, 100, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03792036) 2 724,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору, 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ракоїда Руслана Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (вул. Федоренка, 100, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03792036) 454,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору, 1 333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Фермерського господарства «Назаренків» (вул. Гавриленка, 17, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34256861) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (вул. Федоренка, 100, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03792036) 454,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору, 1 333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Потапцівське» (вул. Центральна, 31, с. Потапці, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43111845) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (вул. Федоренка, 100, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03792036) 454,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору, 1 333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР-СЕМ» (вул. Центральна, 147, с. Павлівка, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36775932) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (вул. Федоренка, 100, с. Таганча, Канівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03792036) 454,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору, 1 333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане 10 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Чевгуз