29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" листопада 2021 р. Справа № 924/1104/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , м. Городок Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Фізична особа, ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2021р. вказану заяву передано на розгляд судді Заверусі С.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 до заяви від 05.11.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
не надано належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені), строк виконання якої настав, оскільки наданий заявником список містить у собі лише загальну суму поточної заборгованості без окремого визначення основного боргу та суми неустойки (штрафу, пені).
не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявник зазначає, що у нього наявна заборгованість перед 24 кредиторами (5 банками та 19 мікрофінансовими установами), з якими укладено кредитні договори, проте до матеріалів заяви від 05.11.2021р. ним додано лише 8 договорів, що укладені з фінансовими установами, а саме із: товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ірбіс" (договір про надання фінансового кредиту № 34606293 від 10.09.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Гоуфінгоу" (індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 3455113958/470445 від 18.09.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Європейська кредитна група" (індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 3455113958/724443 від 29.08.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (договір про надання споживчого кредиту № 4769576 від 14.09.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (договір кредитної лінії № 856798736 від 31.07.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (договір про споживчий кредит № 3588665 від 05.09.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі кредит" (договір про надання споживчого кредиту № 34194 від 11.09.2021р.), товариством з обмеженою відповідальністю "Смартівей Юкрейн" (договір № 9988591876 від 11.09.2021р.).
Інших доказів наявності правовідносин із зазначеними заявником кредиторами не надано.
Разом з тим, суд звертає увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором. Крім того, у вказаній роздруківці з сайту Українського бюро кредитних історій міститься інформація про загальну поточну заборгованість у розмірі 161510,04 грн та загальну поточну прострочену заборгованість у розмірі 7391,42 грн, а не 181744,40 грн як зазначає заявник.
Водночас, у наданому списку зазначено, що перед кредиторами ТОВ "Селфі Кредит" поточна заборгованість складає 0,00 грн. Однак, письмові пояснення, щодо включення ТОВ "Селфі Кредит" до списку кредиторів боржника, у заяві не наведені.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник стверджує, що у нього відсутня частина кредитних договорів, на підставі яких виникла заборгованість, оскільки частина з них знаходяться у кредиторів, тому жодних договорів чи інших підтверджень заборгованості заявник не має.
Вказане не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, заявник, посилаючись на неможливість надання таких доказів у зв'язку з їх відсутністю, просить суд витребувати копії кредитних договорів/договорів позики у кредиторів (згідно списку).
Відповідно до статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд, дослідивши та проаналізувавши клопотання про витребування доказів, дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надані докази вжиття заходів, для отримання заявлених до витребування доказів самостійно. Зазначення про здійснення телефонних дзвінків, відвідування офісів кредиторів з проханням надати відповідну інформацію не є доказами вжиття заходів для отримання доказів в розумінні приписів ГПК України.
Крім того, зазначення заявником про неможливість подання до суду копій договорів не свідчить про наявність обставин, що об'єктивно не залежали від нього, адже заявник був стороною цих договорів і мав можливість, як сторона договору, надати їх до суду.
Таким чином, на момент розгляду клопотання відсутні підстави стверджувати про неможливість отримати запитувані докази самостійно.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.
Згідно з ч. 5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларацію про майновий стан боржника за 2018, 2019 та 2020 роки.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як убачається із доданої до заяви декларації про майновий стан боржника за 2018, 2019 та 2020 роки, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів неможливості в отриманні нею інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
Як вбачається зі змісту заяви, заявником вказано, що ним не долучено виписку по рахунках з АТ "ПУМБ", оскільки у його місті відсутнє відділення банку. Вказане не може бути поважною причиною невиконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки заявник не позбавлений можливості звернутися із відповідним запитом до вказаної фінансової установи, як шляхом електронного запиту, так і поштового.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 Кодексу).
Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т.ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т.ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т.ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Однак, доданий до заяви план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не містить інформації щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Крім того, судом звертається увага на відсутність доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 35685,00 грн.
При цьому, заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020р. у справі № 910/726/20, до заяви від 05.11.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надав заяву від 05.11.2021р. про затвердження кандидатури Білявського Віталія Віталійовича та призначення його керуючим реструктуризацією, заяву арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича вих. № 01-12/349 від 19.10.2021р. про участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.10.2021р. і дублікат квитанції № 0.0.2322794989.1 від 31.10.2021р. на суму 1784,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Разом з тим, пунктом 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, яким передбачено, що заява боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абз. 2 цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 цього Кодексу.
У разі якщо заява боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених ч. 3 ст. 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено керуючим реструктуризацією, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Також положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено, тобто законодавством не встановлено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, суд, розглянувши подані заявником документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, зазначає наступне.
Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.10.2021р., укладений між арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Кодексу України з процедур банкрутства.
Пунктами 3.1 та 3.3 вказаного договору передбачено, що оплата послуг розпорядника майна становить 17842,50 грн за весь строк виконання повноважень, починаючи за дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна. Сторона 2 (ОСОБА_1) вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1784,25 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Проаналізувавши вищезазначений договір, суд вважає, що він не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки він укладений у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Кодексу України з процедур банкрутства, визначає умови оплати послуг розпорядника майна, а не керуючого реструктуризацією, у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.
При цьому, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020р. у справі №910/726/20
Проте, жодних документів, які б свідчили про укладення угоди арбітражного керуючого з боржником на умовах відстрочки оплати до реалізації майна боржника до суду не надано.
Крім того, боржником не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого у справі про її неплатоспроможність, оскільки в поданій заяві ОСОБА_1 не зазначає про наявність майна, як рухомого так і не рухомого, яке б належало йому на праві власності та могло б бути реалізоване, у тому числі для подальшого здійснення оплати праці арбітражному керуючому.
Суд звертає увагу, що, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020р. у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020р. у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020р. у справі № 927/203/20, від 17.02.2021р. у справі № 927/166/20).
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Разом з цим, пунктом 3 частини 2 статті 115 Кодексу передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Однак, заявником не надано суду ані відповідної постанови державного (приватного) виконавця про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, ані доказів, які б вказували на відсутність такої постанови.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 від 05.11.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Роз'яснити заявнику, що в разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 9, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 81, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 05.11.2021р. про витребування доказів відмовити.
Заяву ОСОБА_1 від 05.11.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху, надавши строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надання:
належного конкретизованого списку кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені);
належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві від 05.11.2021р., щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
заповнену належним чином декларацію про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, або докази на підтвердження наявності підстав для зазначення "Член сім'ї не надав інформацію";
інформацію (довідки) про всі наявні рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках (в тому числі відкриті рахунки в АТ "ПУМБ");
пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів);
доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі.
письмові пояснення щодо включення до списку кредиторів ТОВ "Селфі Кредит", поточна заборгованість перед яким складає 0,00 грн.
доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
постанову у виконавчому провадженні про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення (у разі наявності) або відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про відсутність такої постанови.
Ухвала набирає законної сили 10.11.2021р., оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Заверуха
Виготовлено 2 примірники:
1 - до справи;
2 - заявнику ОСОБА_1 (електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).