ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 листопада 2021 року, м. Херсон, справа № 923/842/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача - Південного офісу Держаудитслужби
до:
відповідача-1 - Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області
відповідача-2- Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго",
про визнання недійсним рішення уповноваженої особи, визнання недійсним договору,
за участі:
- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,
- представників:
прокурора - Зубика В.В.
позивача - не прибув,
відповідача-1 - Заремби М.В.,
відповідача-2 - не прибув,
Дії та аргументи Прокурора
22.06.2021 керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся з позовом до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго" про:
- визнання недійсним протоколу щодо прийняття рішення уповноваженої особи № 31.03 від 31.03.2021 про відхилення тендерної пропозиції учасника ПП «Лідер Актив»,
- визнання недійсним протоколу засідання тендерного комітету Тягинської сільської ради від 31.03.2021 про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі учасника торгів - ТОВ «Таврія Теплоенерго» та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю,
Визнання недійсним договору про закупівлю товарів на суму 2 639 000 грн № 56 від 19.05.2021, укладеного між Тягинською сільською радою та ТОВ «Таврія Теплоенерго».
Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:
- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави у бюджетних правовідносинах, оскільки Позивач не вжив відповідні заходи для реагування на наявні порушення,
- 01.02.2021 Тягинською сільською радою оголошена процедура закупівлі твердого палива в системі публічних закупівель «Прозоро», а саме вугілля кам'яного марки Д (0-50) у кількості 10 тон, вугілля кам'яного марки Д (25-50) - 50 тон, вугілля кам'яного марки Д (25-70) - 20 тон, вугілля кам'яного марки Д (6-13) - 150 тон, вугілля кам'яного марки Д (13-25) - 160 тон, вугілля кам'яного марки ДГКО (25-80) - 103 тон та брикетів - 13 тон,
- проте у тендерній документації вказано, що предметом закупівлі є вугілля кам'яне марки ГЖ (13-50) у кількості 173 тони, вугілля кам'яне марки АС (6-13) - 150 тон та вугілля кам'яне марки АМ (13-25) - 180 тон,
- ця невідповідність є порушенням частин 1 та 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки тендерна документація не відповідає зробленому оголошенню,
- в системі публічних закупівель передбачений розмір забезпечення тендерної пропозиції, а саме який не перевищує 3 % очікуваної вартості, зокрема це 79 000 грн, проте у тендерній пропозиції банківська гарантія на цю суму не передбачена, а переможець не надав її, що є порушенням частини 5 статті 26 та пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»,
- оприлюднення змін до тендерної документації 05.03.2021 вчинене з порушенням строку, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 10 та частини 2 статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі», що завадило іншим учасникам взяти участь у процедурі закупівлі,
- рішення про відхилення тендерної пропозиції ПП «Лідер Актив» (за протоколом № 31.03 від 31.03.2021) приймала уповноважена особа, а рішення щодо визначення переможця - тендерний комітет, що не відповідає положенням частини 3 статті 11 та пункту 4 прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі»,
- звіт про результати проведення процедури закупівлі в частині предмету закупівлі не відповідає предмету укладеного за результатами закупівлі договору, а предмет договору не відповідає зробленому оголошенню про закупівлю,
- за наявних порушень рішення уповноваженої особи та тендерного комітету є недійсними,
- через невідповідність предмета договору оголошенню та укладення його за наслідками неправомірної процедури закупівлі він є недійсним на підставі статей 203, 2017 та 215 Цивільного кодексу України.
Дії та аргументи Тягинської сільської ради
Тягинська сільська рада позовні вимоги не визнала та вказала, що:
- у Південного офісу Держаудитслужби відсутні повноваження на представлення інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки держаудитслужба не здійснювала відповідну перевірку проведеної процедури державних закупівель, а тому у відповідності до пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не має відповідних контрольних повноважень,
- 01.02.2021 в електронній системі закупівель було оприлюднене оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю певного виду кам'яного вугілля, але у подальшому 05.03.2021 опублікована нова редакція тендерної документації, а тому усі бажаючі прийняти участь у закупівлі особи мали можливість ознайомитися з відповідними змінами,
- затвердження тендерної документації здійснене рішеннями, які прийняті 01.02.2021 (первинна редакція) та 05.03.2021 (змінена, нова редакція), а тому твердження Прокурора про затвердження нової редакції зі значним пропуском є безпідставним,
- предмет закупівлі є однаковим як у оголошенні, так і у тендерній документації та договорі, а саме - «Тверде паливо. Класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:09110000-3. Тверде паливо»,
- законом не встановлений обов'язок опубліковувати зміни, які вносяться до оголошення, у тому числі і у випадку внесення змін до номенклатури позицій закупівлі, зокрема за пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник зобов'язаний лише оприлюднити зміни до тендерної документації, а не до оголошення,
- законом не встановлений обов'язок здійснювати оголошення щодо зміни вимог до тендерного забезпечення, а більш того відсутність такого забезпечення не обмежує учасників у прийнятті участі у закупівлі,
- предмет договору повністю відповідаю тендерній пропозиції,
- невідповідність інформації щодо предмета закупівлі, яка наявна у звіті про проведення закупівлі та договорі, виникла у зв'язку з неврахуванням самою системою внесених змін до тендерної документації та вона сформована автоматично системою по відношенню до оголошення, а не тендерної документації,
- тендерний комітет 15.07.2021 прийняв рішення про виправлення допущених технічних помилок у звіті, а тому відсутні підстави для тверджень про наявну невідповідність.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою від 25.06.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив сторонам строк для подачі процесуальних заяв.
У свою чергу, Позивач та Відповідач-2процесуальних заяв не подали, а тому розгляд справи проведений за наявними в ній матеріалами.
Підготовче провадження здійснене у засіданнях, які відбулися 27.07.2021, 21.09.2021 та 28.09.2021, а розгляд по суті - 09.11.2021. Справа розглянута без участі представників Позивача та Відповідача-2, оскільки вони в засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд.
Під час розгляду справи по суті Прокурором заявлене клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним договору, яке мотивоване на розірванні договору станом на час розгляду справи в суді. Це клопотання судом відхилене як необґрунтоване, оскільки недійсність договору стосується дотримання його умов положенням законодавства в момент укладення, а його подальше розірвання сторонами не впливає на сам факт дотримання закону в момент укладення.
Установлені судом обставини спору
Рішенням Тягинської сільської ради № 236 від 22.12.2017 «Про створення тендерного комітету та затвердження Положення про тендерний комітет Тягинської сільської ради, Положення про здійснення закупівель товарів і послуг Тягинською сільською радою у системі електронних державних закупівель Прозоро» (а.с. 134) утворено відповідний тендерний комітет, затверджені його склад та відповідні Положення.
Як слідує з Положення про тендерний комітет Тягинської сільської ради (а.с. 135-137):
- формою роботи комітету є засідання (пункт 2.5.),
- на засіданнях приймаються рішення, що оформлюються протоколом (пункт 2.6.),
- комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель (пункт 2.7.).
Відповідно до розпорядження сільського голови Тягинської сільської ради № 36 від 15.03.2021 «Про призначення уповноваженої особи за організацію та проведення закупівлі/спрощених закупівель» (а.с. 138) у сільській раді також визначена уповноважена особа - Нижня Н.В., яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі та спрощеної закупівлі, а також їй надані повноваження на прийняття рішень про відхилення тендерних пропозицій у тому числі таких, що організовані за рішенням тендерного комітету.
У свою чергу, відповідно до Положення про уповноважену особу Тягинської сільської ради, затвердженого розпорядженням сільського голови Тягинської сільської ради № 34 від 27.04.2020, (а.с. 139-143) уповноважена особа:
- визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель (пункт 2),
- зобов'язана організовувати та проводити процедури закупівель, у встановленому законом порядку визначати переможців процедур закупівель (пункт 12).
Відповідно до роздруківки електронного оголошення про проведення відкритих торгів (а.с. 76-78) від 01.02.2021 Тягинська сільська рада у системі електронних закупівель «Прозоро» розмістила оголошення про проведення процедури закупівлі кам'яного вугілля та брикетів за кодом «ДК 021:2015:09110000-3. Тверде паливо» та зазначило, що за номенклатурою предметом є: вугілля кам'яне марки Д (0-50) 021:2015:09111100-1-вугілля у кількості 10 тон, вугілля кам'яне марки Д (25-50)021:2015:09111100-1-вугілля - 50 тон, вугілля кам'яне марки АО (25-70) 021:2015:09111100-1-вугілля - 20 тон, вугілля кам'яне марки АС (6-13) 021:2015:09111100-1-вугілля - 150 тон, вугілля кам'яне марки АМ (13-25) 021:2015:09111100-1-вугілля - 160 тон, вугілля кам'яне марки ДГКО (25-80) 021:2015:09111100-1-вугілля - 103 тон та брикети 021:2015:09111400-4-древне паливо - 13 тон.
Як слідує з Тендерної документації щодо процедури закупівлі на відкритих торгах вугілля кам'яного код «ДК 021:2015:09110000-3. Тверде паливо» (а.с. 35- 73):
- предметом закупівлі є вугілля кам'яне код «ДК 021:2015:09110000-3. Тверде паливо» (пункт 4.1. розділу І),
- найменування товару - вугілля кам'яне марки ГЖ (13-50) у кількості 173 тони, вугілля кам'яне марки АС (6-13) - 150 тон та вугілля кам'яне марки АМ (13-25) - 180 тон (пункт 4.3. розділу І),
- забезпечення тендерних пропозицій не вимагається (пункт 2 розділу ІІІ),
- учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим даною тендерною документацією (пункт 6 розділу ІІІ),
- кінцевий строк подання тендерних пропозицій - до 17.02.2021 (пункт 1 розділу ІV),
- за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір; рішення про намір укласти договір приймається у день визначення переможця (пункт 1 розділу VІ).
З Протоколу розкриття тендерних пропозицій від 29.03.2021 (а.с. 79) вбачається, що у торгах прийняли участь два учасника - ПП «Лідер Актив» та ТОВ «Таврія теплоенерго».
Згідно з Протоколом засідання тендерного комітету від 31.03.2021 (а.с. 132-133) тендерним комітетом Тягинської сільської ради прийняте рішення про відхилення пропозиції учасника ПП «Лідер Актив».
Поряд з цим, відповідно до Протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 31.03 від 31.03.2020 (а.с. 28) уповноваженою особою Тягинської сільської ради також прийняте рішення про відхилення пропозиції учасника ПП «Лідер Актив».
Відповідно до Протоколу засідання тендерного комітету від 31.03.2020 (а.с. 29-30) тендерним комітетом Тягинської сільської ради прийняте рішення про визначення переможця відкритих торгів із закупівлі вугілля кам'яного «ДК 021:2015:09110000-3. Тверде паливо» - ТОВ «Таврія теплоенерго».
У вказаних обох протоколах зазначена дата 31.03.2020, хоча, фактично вони стосуються проведених торгів за спірною процедурою закупівлі, а тому сприймається судом як помилкова та стосується 31.03.2021.
19.05.2021 між Тягинською сільською радою та ТОВ «Таврія теплоенерго» укладений договір про закупівлю товарів № 56 (а.с. 24-27), за умовами якого ТОВ «Таврія теплоенерго» зобов'язалося поставити Тягинській сільській раді до 31.10.2021 вугілля кам'яне код «ДК 021:2015:09110000-3. Тверде паливо» за найменуванням: вугілля кам'яне марки ГЖ (13-50) у кількості 173 тони, вугілля кам'яне марки АС (6-13) - 150 тон та вугілля кам'яне марки АМ (13-25) - 180 тон (пункт І).
Як слідує зі Звіту про проведення процедури закупівлі від 19.05.2021 (а.с. 83-85), складеного за результатами оспорюваної процедури закупівель, предметом закупівлі вказане вугілля кам'яне марки Д (0-50) 021:2015:09111100-1-вугілля у кількості 10 тон, вугілля кам'яне марки Д (25-50)021:2015:09111100-1-вугілля - 50 тон, вугілля кам'яне марки АО (25-70) 021:2015:09111100-1-вугілля - 20 тон, вугілля кам'яне марки АС (6-13) 021:2015:09111100-1-вугілля - 150 тон, вугілля кам'яне марки АМ (13-25) 021:2015:09111100-1-вугілля - 160 тон, вугілля кам'яне марки ДГКО (25-80) 021:2015:09111100-1-вугілля - 103 тон та брикети 021:2015:09111400-4-древне паливо - 13 тон.
Під час судового розгляду справи учасники пояснили, що на даний час договір між сторонами розірваний.
Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства
Щодо прокурорського представництва інтересів держави
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Отже, законодавством встановлений обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Положення пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України визначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поряд з цим, Верховним Судом (у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов'язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, з огляду на вказані правові положення та висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд вважає, що:
- Прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність Позивача представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та його бездіяльність у виконанні наявних повноважень,
- бездіяльність Позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Надаючи оцінку вказаним Прокурором обставинам суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Так, за змістом абзацу 1 статті 1 Закону про фінансовий контроль здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, статтею 5 Закону про фінансовий контроль встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції на час вирішення справи в суді, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631.
За основними положеннями названого Порядку:
- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),
- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об'єкта його права власності (пункт 2),
- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),
- перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:
замовник не усунув порушення, визначене у висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду;
виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення призвело до невиконання ним вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також висновок не оскаржено до суду;
наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірок закупівель, якщо відповідні питання не можуть бути перевірені під час планових виїзних ревізій;
виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надішли до органу державного фінансового контролю, або перевірці відомостей, наведених у зверненні (за умови закінчення строку подання скарги про відповідні порушення до органу оскарження згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель»), якщо замовник не надав пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня його надходження;
виявлення органом державного фінансового контролю вищестоящого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчестоящого рівня) актів перевірки закупівель невідповідності їх вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищестоящого рівня, якщо розпочато службове розслідування стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчестоящого рівня, які проводили перевірку закупівель, або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
у разі надходження скарги від замовника на дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю (пункт 4),
- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),
- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),
- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком» (пункт 27).
З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.
Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.
За таких обставин заперечення Тягинської сільської ради щодо відсутності у Південного офісу Держаудитслужби повноважень на представлення інтересів держави у спірних правовідносинах не є обґрунтованими.
Листом за вих. № 50/2-87вих-21 від 04.06.2021керівник Бериславської окружної прокуратури звернувся до Південного офісу Держаудитслужби з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель (а.с 33).
У свою чергу, листом за вих. № 1981-21 від 10.06.2021 Південний офіс Держаудитслужби повідомив Прокурора про відсутність у нього повноважень на самостійне звернення з позовом до суду (а.с. 34).
Як слідує з листа Бериславської окружної прокуратури за вих. № 50/2-92вих-21 від 09.06.2021 (а.с. 86) Прокурор повідомив Південний офіс Держаудитслужби про звернення до суду в його інтересах стосовно оспорюваної процедури державних закупівель.
З викладеного слідує, що Позивачем не вживалися належні та необхідні заходи для відновлення порушених прав, а тому Прокурором доведена наявність бездіяльності Позивачау зверненні до суду з позов для захисту інтересів держави в суді. Більш того, суд зазначає, що такі заходи не вживалися Позивачем у розумні строки, оскільки з часу отримання ним листа Прокурора жодних дій не вжито.
Таким чином, Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом.
Щодо оспорюваної процедури державних закупівель та укладеного договору
Правові засади здійснення закупівель товарів для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлені положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».
За змістом цього Закону:
- замовник самостійно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю, а саме (серед іншого): оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю, строку подання пропозицій; зміни до тендерної документації; протокол розгляду тендерних пропозицій; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника; договір про закупівлю та всі додатки до нього (частина 1 статті 10); звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до статті 19 цього Закону (частина 2 статті 10);
- відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником (частина 1 статті 11); уповноважена особа серед іншого проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою (частина 10 статті 11);
- відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1 статті 20); під час проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина 2 статті 20);
- оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону (частина 1 статті 21); оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити, серед іншого, назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) частина 2 статті 21);
- тендерна документація оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель (частина 1 статті 22); у тендерній документації зазначаються, серед іншого, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (частина 2 статті 22);
- замовник має право з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації; у разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів; зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації; замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться (частина 2 статті 24);
- замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції (частина 1 статті 25);
- розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону (частина 1 статті 28);
- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону (части на 1 статті 29); після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (частина 9 статті 29); у разі відхилення тендерної пропозиції замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої (частина 11 статті 29);
- замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо (серед іншого): учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям; не відповідає вимогам до учасника відповідно до законодавства; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником (частина 1 статті 31);
- рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі; протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина 1 статті 33); замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі (частина 6 статті 33);
- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41); умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина 4 статті 41);
- до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель; замовник має право визначити уповноважену особу та тендерний комітет, за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель; для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом; тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості; склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника; до складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб; тендерний комітет здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до цього Закону, здійснює інші дії, передбачені цим Законом; рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення; у рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання; протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні; примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом (пункт 4 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення).
Отже, з викладених правових положень слідує, що:
- замовник закупівель має право організовувати закупівлю шляхом утворення тендерного комітету та призначення уповноваженої особи, які не повинні дублювати виконання обов'язків з проведення конкретної процедури та поєднувати їх у межах однієї закупівлі,
- порядок організації роботи тендерного комітету повинен визначатися відповідним положенням про тендерний комітет,
- у випадку покладення обов'язків з проведення закупівлі на тендерний комітет саме він приймає необхідні рішення стосовно як організації закупівлі, так і визначення переможця,
- рішення тендерного комітету оформлюються протоколом,
- оголошення з інформацією про закупівлю повинне містити серед іншого тендерну документацію та зміни до неї,
- оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити, серед іншого, назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником,
- у тендерній документації зазначаються, серед іншого, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі,
- замовник має право з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації,
- замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції,
- замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо (серед іншого): учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям; не відповідає вимогам до учасника відповідно до законодавства; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником,
- рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі,
- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Надаючи оцінку відповідності проведеної процедури закупівель наведеним правовим положенням суд зазначає наступне.
Так, суд установив, що Тягинська сільська рада, діючи у якості замовника закупівель, надала оголошення про закупівлю вугілля, яке за кількістю та назвою не відповідає подальшій тендерній документації. Проте, як зазначено вище замовник вправі до проведення торгів вносити зміни до тендерної документації, у тому числі стосовно предмета закупівлі. Зокрема, Тягинська сільська рада внесла відповідні зміни до тендерної документації, визначивши інше найменування та кількість товару, а тому такі її дії є правомірними.
Отже, твердження Прокурора про допущенне Тягинською сільською радою порушення частин 1 та 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно невідповідності оголошення та тендерної документації в частині визначення предмета закупівлі є необґрунтованими.
Суд також установив, що зміни до тендерної документації були внесені 05.03.2021 та оприлюднені у той же день, що відповідає приписам пункту 3 частини 1 статті 10 та частини 2 статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі», за якими відповідне оприлюднення повинне бути здійснене протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення.
Відтак, твердження Прокурора про порушення цього строку є необґрунтованим та не доведеним.
За змістом тендерної документації Тягинська сільська рада не встановлювала забезпечення тендерної пропозиції, а тому її надання від ТОВ «Таврія Теплоенерго» не вимагалося. Суд попередньо вказав, що надання забезпечення тендерної пропозиції за законом є обов'язком учасника лише у випадку, якщо така вимога була умовою тендерної пропозиції.
За таких обставин, твердження Прокурора про допущене при проведенні публічних закупівель порушення частини 5 статті 26 та пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо необхідності внесення забезпечення тендерної пропозиції є необґрунтованими.
Водночас, суд установив, що у межах проведених закупівель рішення про відхилення тендерної пропозиції ПП «Лідер Актив» відбулося за існування одночасно як рішення уповноваженої особи (протокол № 31.03. від 31.03.2021), так і рішення тендерного комітету (протокол без номеру від 31.03.2021). Проте, закупівлі проводилися безпосередньо тендерним комітетом, а тому саме він повноважний був приймати відповідне рішення. Прийняття ним такого рішення узгоджується з наведеними положеннями пункту 4 прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» щодо наявності у нього такого права.
Проте, прийняття дублюючого рішення уповноваженою особою не відповідає наведеним приписам. Але суд враховує, що рішення уповноваженої особи за наявності рішення тендерного комітету не має будь-якого впливу на проведену процедуру закупівель, а тому по своїй суті не породжує будь-яких прав та обов'язків, у тому числі для ПП «Лідер Актив». У зв'язку з таким висновком підстави для визнання його недійсним відсутні.
Стосовно невідповідності звіту про результати проведення процедури закупівлі в частині предмету закупівлі суд зазначає, що за вказаними правовими положеннями формування звіту в електронній системі не є юридичним результатом закупівлі, оскільки такими являються рішення тендерного комітету про визначення переможця та укладення з ним договору закупівлі, а тому наявність у ньому помилок не впливає на саму процедуру проведених торгів.
Таким чином, твердження Прокурора про недійсність рішення тендерного комітету з підстави невідповідності звіту предмету закупівлі не є обґрунтованими.
Підсумовуючи наведене суд висновує, що Прокурором не доведено підстав недійсності рішень, які прийняті уповноваженою особою та тендерним комітетом Тягинської сільської ради. При відсутності підстав для недійсності рішення тендерного комітету про визначення переможця не є доведеними і підстави для недійсності договору закупівлі, який укладений на його виконання.
Щодо способу захисту порушених прав
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Поряд з цим, за частинами першою та другою статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
За частинами першою та другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:
- держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання; такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача; якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (пункт 6.5),
- розглядаючи справу суд має з'ясувати чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором, чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 6.6),
- якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню; однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункт 6.7.),
- відповідно до норм статей 16 ЦК України та 20 ГК України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав; згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність; визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності (пункт 6.12).
Поряд з цим, у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 Суд зазначив, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
На підставі викладених правових положень слідує, що право прокурора/позивача на заявлення конкретної позовної вимоги повинне узгоджуватися із правильністю, належністю та ефективністю обраного способу захисту порушених прав.
Частина перша статті 162 ГПК України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:
- предмет позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,
- підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,
- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,
- саме на суд покладений обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відтак, обов'язком прокурора/позивача є самостійне визначення позовних вимог, наведення правових підстав позову, а обов'язком суду є надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.
У справі Прокурор обрав спосіб захисту у вигляді «визнання недійсними протоколів» уповноваженої особи та тендерного комітету, хоча за наведеними правовими положеннями тендерний комітет та уповноважена особа приймають рішення, які протоколом лише оформлюються.
Відтак, належним способом захисту порушених прав є «визнання недійсними рішень» уповноваженої особи та тендерного комітету.
Висновки за результатами судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що:
- Тягинська сільська рада вправі була до проведення торгів вносити зміни до тендерної документації, у тому числі стосовно предмета закупівлі (відповідні зміни були внесені 05.03.2021 та у той ж день оприлюднені),
- Тягинська сільська рада не встановлювала забезпечення тендерної пропозиції, а тому її надання від ТОВ «Таврія Теплоенерго» не вимагалося,
- закупівля проводилася безпосередньо тендерним комітетом, а тому прийняття ним рішення про відхилення пропозиції одного із учасників є правомірним,
- прийняття дублюючого рішення уповноваженою особою про відхилення тендерної пропозиції одного із учасників не відповідає законодавчим положенням, але рішення такої особи за наявності рішення тендерного комітету не має будь-якого впливу на проведену процедуру закупівель, а тому по своїй суті не породжує будь-яких прав та обов'язків,
- формування звіту в електронній системі про проведену закупівлю не є юридичним результатом закупівлі, оскільки такими являються рішення тендерного комітету про визначення переможця та укладення з ним договору закупівлі, а тому наявність у ньому помилок не впливає на саму процедуру проведених торгів,
- за наведених висновків Прокурором не доведено підстав недійсності рішень, які прийняті уповноваженою особою та тендерним комітетом Тягинської сільської ради,
- при відсутності підстав для недійсності рішення тендерного комітету про визначення переможця не є доведеними і підстави для недійсності договору закупівлі, який укладений на його виконання,
- у справі Прокурор обрав спосіб захисту у вигляді «визнання недійними протоколів», який не відповідає належному та ефективному способу, оскільки таким є вимога про «визнання недійсними рішень» тендерного комітету або уповноваженої особи.
На підставі викладеного позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати Прокурора на сплату судового збору у сумі 6810 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на нього.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене - 10.11.2021
Суддя М.К. Закурін