Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3081/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Красноградського підприємства теплових мереж, м. Красноград
до Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації, в особі комісії по припиненню юридичної особи публічного права, м. Красноград.
про стягнення коштів в розмірі 106752,22 грн.
за участю представників:
позивача - Сидоренко О.М., за самопредставництвом;
відповідача - Малишева Я.О., за самопредставництвом.
Позивач - Красноградське підприємство теплових мереж, м. Красноград, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації, м. Красноград, про стягнення заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії № 7-10-Б від 21.12.2020, укладеному між сторонами даного спору, в розмірі 106752,22 грн. Також просить суд покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 08.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3081/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.09.2021 об 11:45 год.
Протокольними ухвалами від 29.09.2021, 13.10.2021 у судових засіданнях оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.
Протокольною ухвалою від 03.11.2021, визначено відповідачем по справі - Сектор культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації, в особі комісії по припиненню юридичної особи публічного права, м. Красноград.
У судовому засіданні 03.11.2021 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2021 проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 21969). Зокрема, відповідач зазначає, що дана сума заборгованості за договором № 7-10-Б від 21.12.2020, укладеним між сторонами даного спору, ним на визнається, з огляду на переплату відповідачем в сумі 61264,41 грн. за договором № 7-10-А від 24.03.2020, також укладеним між сторонами даного спору, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, станом на 02.04.2020. У зв'язку з зазначеним, відповідач вважає, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за договором № 7-10-Б від 21.12.2020, повинна бути зменшена на суму переплати та становить 45487,81 грн. Окрім цього, відповідач, з посиланням на приписи ч. 3 ст. 112 ЦК України, зауважує, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даною позовною вимогою. Таким чином, позовні вимоги відповідачем не визнаються у повному обсязі.
Позивач не погодився з даними доводами відповідача, та виклав свої заперечення у відповіді на відзив на позов (вх. №23886).
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 03.11.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Між Сектором культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації та Красноградським підприємством теплових мереж 21.12.2020 було укладено договір №7-10-Б «Про закупівлю теплової енергії», предметом якого є постачання учасником (позивач) теплової енергії в грудні 2020 року, в обсязі 24,177 Гкал замовнику (відповідач), за умови оплати вартості отриманої теплової енергії відповідачем.
Оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії замовником проводиться винятково грошовими коштами, за фактично надані послуги з постачання теплової енергії в поточному місяці, на підставі акту прийому-передачі наданих послуг до 25 числа наступного за розрахунковим місяця, у разі попередньої оплати згідно рахунків. Надлишкові кошти, сплачені відповідачем, зараховуються учасником, як переплата за наступний період (п. 4.1 договору).
Згідно з п.4.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.1.4. договору, замовник зобов'язується виконувати умови та порядок оплати за послуги з теплопостачання в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Щомісячно, до 20-го числа наступного місяця виконувати звірку розрахунків з підписанням акту. У випадку неявки замовника, учасник направляє замовнику акт звірки нарочно або поштою з повідомленням про отримання.
У разі не повернення замовником учаснику підписаного акта звірки у продовж 10 днів після отримання повідомлення, акт звірки буде вважатися погодженим з боку замовника.
Як зазначає позивач, Красноградське підприємство теплових мереж добросовісно виконувало умови договору, забезпечуючи споживача тепловою енергію, але відповідач, в порушення умов договору, оплату за надані послуги своєчасно не проводив.
Станом на 22.02.2021 борг відповідача перед Красноградським підприємством теплових мереж за спожиту теплову енергію за договором №7-10-Б від 21.12.2020 становить 106752,22 грн., що підтверджується наданими копіями рахунку-фактур №20-12-7-10-Б від 31.12.2020 та перерахунку №21-12-7-10-Б на оплату за теплову енергію від 22.01.2021. Факт отримання послуг відповідачем підтверджується копіями актів контрольного знімання показань комерційного вузла обліку споживача тепла, наданим в якості додатків до позову.
Зазначена сума заборгованості відповідача за договором № 7-10-Б від 21.12.2020 підтверджуються також актом звірки від 22.02.2021.
Акт звірки від 22.02.2021 боржник отримав 23.02.2021, про що свідчить підпис про отримання на супровідному листі.
Натомість, як встановлено судом, у відповідача наявна переплата в сумі 61264,41 грн. за договором № 7-10-А від 24.03.2020, також укладеним між сторонами даного спору.
Враховуючи наявну переплату, 01.03.2021 від Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації на адресу Красноградського підприємства теплових мереж надійшов лист (вхід. №140/08), яким визнається сума заборгованості Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації перед Красноградським підприємством теплових мереж за спожиту теплову енергію за 2020 рік в сумі 151451,03 грн. та просить включити зазначену заборгованість в 2021-му році в рахунок по оплаті за спожиту теплову енергію: КЗ "Красноградська публічна бібліотека"; КЗ “Красноградський краєзнавчий музей”; КЗ "Красноградський будинок культури".
Позивач залишив зазначений лист без відповідного реагування, та зазначив під час судового розгляду, що переплата відповідачем заборгованості за договором № 7-10-А від 24.03.2020 в розмірі 61264,41 грн. не може бути зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором № 7-10-Б від 21.12.2020.
Як встановлено судом, відповідно до п. 15 розпорядження Красноградської районної державної адміністрації Харківської області №3 від 18 січня 2021 року «Про структуру Красноградської районної державної адміністрації» (надалі - розпорядження) прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації юридичної особи публічного права - Сектору культури і туризму районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 02230721),що знаходиться за адресою: 63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Бєльовська, буд.88.
Відповідно до п. 16 розпорядження прийнято рішення про утворення комісії по припиненню юридичної особи публічного права - Сектору культури і туризму районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 02230721), що знаходиться за адресою: 63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Бєльовська, буд.88.
Відповідно до п. 20 розпорядження прийнято рішення про встановлення двомісячного строку для заявлення кредиторами вимог до юридичної особи публічного права - Сектору культури і туризму районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 02230721), що знаходиться за адресою: 63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Бєльовська, буд.88.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань термін для пред'явлення кредиторами вимог встановлено до 20.03.2021.
11.03.2021 позивач - Красноградське підприємство теплових мереж, звернувся до комісії по припиненню шляхом ліквідації юридичної особи публічного права - Сектору культури і туризму районної державної адміністрації з вимогою кредитора в якій просило сплатити борг сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації перед Красноградським підприємством теплових мереж за договорами №7-10 «Про закупівлю теплової енергії» від 31.01.2020 в сумі 105963,22 грн. та № 7-10-Б від 21.12.2020 в сумі 106752,22 грн.
Відповідно до ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується.
08.04.2021 на адресу Красноградського підприємства теплових мереж надійшла відповідь голови комісії по припиненню шляхом ліквідації юридичної особи публічного права - Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, відповідно до якої, комісія визнає вимогу за договором №7-10 від 31.01.2020 в сумі 105963,22 грн., однак не визнає заборгованості за договором №7-10-Б від 21.12.2020 в сумі 106752,22 грн., мотивуючи це тим, що сума виставленого боргу не відповідає розрахункам відповідно до показників теплових лічильників підпорядкованих закладів культури.
Відповідно до п. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
Як свідчать матеріали справи, Красноградське підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комісії по припиненню юридичної особи публічного права шляхом ліквідації сектору культури та туризму Красноградської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №7-10-Б від 21.12.2020.
Ухвалою господарського суду Харківської області по справі №922/1489/21 було відмовлено у відкритті провадження у справі за зазначеним позовом, у зв'язку з невірним визначенням суб'єктного складу учасників спору.
З огляду на викладене, Красноградське підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду з даним позовом за захистом свого порушеного права, та просить суд, на підставі ст. 119 ГПК України, поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до суду з даним позовом.
З приводу даного клопотання позивача, суд виходить з наступного.
У відповідності до положень ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача.
Суд вважає, що відмова позивачу у поновленні пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, призведе до порушення прав позивача на судовий захист своїх порушених прав, у зв'язку з чим, судом задовольняється клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між Сектором культури та туризму та Красноградським підприємством теплових мереж у 2020 році було укладено три договори на постачання теплової енергії № 7-10 від 31.01.2020, № 7-10-Б від 21.12.2020 та № 7-10-А від 24.03.2020.
Станом на 22.02.2021 борг відповідача перед Красноградським підприємством теплових мереж за спожиту теплову енергію за договором №7-10-Б від 21.12.2020 становить 106752,22 грн., що підтверджується наданими копіями рахунку-фактур №20-12-7-10-Б від 31.12.2020 та перерахунку №21-12-7-10-Б на оплату за теплову енергію від 22.01.2021 та актом звірки від 22.02.2021.
Зазначена сума заборгованості не заперечувалась відповідачем під час судового розгляду.
Натомість, як встановлено судом, у відповідача наявна переплата в сумі 61264,41 грн. за договором № 7-10-А від 24.03.2020, що не заперечується позивачем під час судового розгляду.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи наявну у відповідача заборгованість перед позивачем за договором №7-10-Б від 21.12.2020 в розмірі 106752,22 грн., а також наявну переплату відповідачем в сумі 61264,41 грн. за договором № 7-10-А від 24.03.2020, суд вважає доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення на його користь заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 7-10-Б від 21.12.2020, в розмірі 45487,81 грн., з урахуванням зменшення суми боргу за договором №7-10-Б від 21.12.2020 на суму переплати за договором № 7-10-А від 24.03.2020. В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити, як в безпідставно заявлених.
Заперечення позивача щодо того, що переплата відповідачем заборгованості за договором № 7-10-А від 24.03.2020 в розмірі 61264,41 грн. не може бути зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором № 7-10-Б від 21.12.2020, судом відхиляються, оскільки неврахування зазначеної суми переплати та задоволення судом вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за договором № 7-10-Б від 21.12.2020, в повному обсязі, призведе до подвійного стягнення заборгованості з відповідача, що не відповідатиме нормам чинного законодавства.
Враховуючи вирішення судом питання щодо поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним позовом, клопотання відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду, що є підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, судом відхиляються.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, вимоги Красноградського підприємства теплових мереж, м. Красноград, підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації в особі комісії по припиненню юридичної особи публічного права (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Бєльовська, 88, код ЄДРПОУ 02230721) на користь Красноградського підприємства теплових мереж (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Соборна, 47, код ЄДРПОУ 32464827) заборгованість за договором про закупівлю теплової енергії № 7-10-Б від 21.12.2020 в розмірі 45487,81 грн., судовий збір в розмірі 967,26 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач - Красноградське підприємство теплових мереж (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Соборна, 47, код ЄДРПОУ 32464827);
Відповідач - Сектор культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації в особі комісії по припиненню юридичної особи публічного права (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Бєльовська, 88, код ЄДРПОУ 02230721).
Повне рішення складено 08.11.2021.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3081/21