Рішення від 28.10.2021 по справі 922/1148/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1148/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" (м. Харків)

про визнання недійсними додаткових угод до договору,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Кіншова Д.С.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" (відповідач), в якій просить визнати недійсними додаткову угоду №1 від 15.02.2021 та додаткову угоду №2 від 22.02.2021, укладені між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та ТОВ "Сервіс групп ЛТД".

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ці додаткові угоди укладені під впливом збігу тяжких обставин, внаслідок недобросовісних дій з боку відповідача, на вкрай невигідних для позивача умовах і всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки фактично ціна за 1000 куб м збільшилась майже на 18,76% протягом 7 днів, а обсяг газу, який підлягав поставці, було зменшено на 13,51% порівняно з погодженою під час закупівлі ціною.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15.06.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області.

29.06.2021 позивач надав відповідь на відзив, в якій свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

07.07.2021 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2021 зупинено провадження у справі №922/1148/21 до закінчення перегляду справи №927/491/19 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та оприлюднення повного тексту постанови в зазначеній справі.

20.07.2021 відповідач надав клопотання про поновлення провадження у справі, посилаючись на те, що на офіційній веб-сторінці в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Ухвалою суду від 26.07.2021 провадження у справі №922/1148/21 поновлено та призначено підготовче засідання на 04.08.2021 об 11:00.

Ухвалою суду від 04.08.2021 учасників справи повідомлено про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 25.08.2021 об 11:30 год.

Судове засідання 25.08.2021 не відбулося у зв'язку з відпусткою судді.

Ухвалою суду від 20.09.2021 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого засідання на 30.09.2021 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 30.09.2021 було повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2021 о 14:00 год.

13.10.2021 у судовому засіданні була оголошена перерва до 28.10.2021 о 14:00 год, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 13.10.2021, а представника відповідача під розпис.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні повністю.

Оскільки неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в ній матеріалами, як то передбачено ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

19.11.2020 на веб-сайті "Prozorro - публічні закупівлі" Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було оприлюднено оголошення №UA-2020-11-19-002169 про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо, кількість товару або обсяг 69000 м куб з очікуваною вартістю закупівлі 600300,00 грн з ПДВ.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.12.2020 замовником прийнято рішення про намір укласти договір з учасником ТОВ "Сервіс групп ЛТД", тендерна пропозиція якого має найнижчу ціну 385848,00 грн з ПДВ.

За результатами проведеної процедури закупівлі 28.12.2020 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (споживачем) та ТОВ "Сервіс групп ЛТД" (постачальником) було укладено договір №105/21 на постачання природного газу (надалі - договір), за яким постачальник зобов'язується передати у власність споживача у 2021 р. природний газ, а споживач - прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 69000 тис куб м.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна газу на момент укладання договору становить 5592,00 грн за 1000 куб м з ПДВ.

Пунктом 3.6 договору визначено, що загальна сума договору складається з місячних сум вартості природного газу, поставленого споживачу і на день укладання становить 385848,00 грн з ПДВ.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що ціна, зазначена в п. 3.6 договору, може змінюватись протягом дії договору, відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у разі коливання ціни такого товару на ринку. Про це постачальник повідомляє споживача відповідним зверненням (листом), в якому подає розрахунок зростання вартості товару відповідно до формули з моменту аукціону та укладення договору. При цьому збільшення ціни природного газу в разі коливання ціни природного газу на ринку може бути засноване у випадку реального коливання цін на природний газ, що закуповується за умови надання постачальником відповідних документів, що містять інформацію про ціни на природний газ, які пропонує постачальник. Такими документами можуть бути довідки з органів статистики, довідки з Торгово-промислової палати, довідка з Української енергетичної біржі, ДП «Держзовнішінформ», тощо. Зміну ціни сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Довідка про підтвердження коливання ціни природного газу повинна містити не діапазон цін, а саме коливання - зміну ціни за певний період часу.

Згідно з п. 3.8 договору інформацію про коливання ціни на ринку споживач додатково перевіряє на основі онлайн-розрахунку ціни на природний газ: ueex.com.ua/auctions/gas-cost-calculator/.

Відповідно до п. 3.9 договору споживач залишає за собою право відмовити постачальнику у підвищенні цін, якщо вважатиме таке звернення необґрунтованим.

Згідно з п. 10.1 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених договором та Законом України "Про публічні закупівлі".

Як зазначає відповідач в своєму відзиві, на виконання умов договору ТОВ "Сервіс групп ЛТД" своєчасно розпочало постачання газового палива у строки та об'ємах встановлених договором на постачання газу №105/21 від 28.12.2020, однак, у зв'язку із збільшенням вартості природного газу на ринку, відповідачем було надіслано декілька листів до позивача з пропозицією укласти додаткові угоди до договору, яким змінити ціну договору у бік збільшення.

Як вказує позивач у позовній заяві, до нього надійшли листи ТОВ "Сервіс Груп ЛТД" від 06.01.2021 №03-1/21 та від 18.01.2021 №372/21 з додатковими угодами, в яких пропонувалось підвищити ціну на одиницю товару природного газу до договору №105/21 від 28.12.2020.

У відповідь листами від 28.01.2021 №0700-0803-8/3343 та від 05.02.2021 №0700-0803-8/4835 позивачем відмовлено у зв'язку з відсутністю на це підстав.

Відповідач листом від 29.01.2021 №1045/21 повідомив позивача про дострокове припинення договору постачання природного газу від 28.12.2020 №105/21 з 17.02.2021.

У відповідь Головне управління листом від 08.02.2021 №0700-0803-8/5144 повідомило ТОВ "Сервіс групп ЛТД" про те, що відповідно до пунктів 9.2, 9.4, 9.5 договору, сторони підтверджують, що керуючись положеннями частини 1 статті 188 Господарського кодексу України розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом чи договором. Сторона, яка ініціює дострокове розірвання договору, повинна повідомити про це іншу сторону письмово не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.

Сторона, яка ініціює зміну договору, надсилає іншій стороні пропозицію про зміну умов договору з обґрунтуванням підстав для внесення відповідних змін, до якої додаються:

- проект додаткової угоди про зміну умов договору;

- документальне підтвердження підстав для зміни умов договору у випадках, передбачених цим додатком.

Позивачем отримано від АТ "Закарпатгаз" повідомлення від 12.02.2021 №880032-СЛ-1170-0221 про припинення газопостачання/розподілу природного газу з 17.02.2021.

15.02.2021 позивачу надійшов лист відповідача від 15.01.2021 №3361/21 з додатковою угодою №1 до договору №105/21 від 28.12.2020 на постачання природного газу про підвищення ціни за одиницю товару природного газу до 6134,00 грн за 1000 куб м природного газу з ПДВ, до якого додано цінову довідку від Харківської торгово-промислової палати №1771/20 від 04.01.2021. Вищевказана довідка, згідно пункту 9, носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

15 лютого 2021 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої сторони виклали пункт 3.2 договору в наступній редакції: "Ціна природного газу становить 4975,09 грн за 1000 куб м, крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 136,58 грн. Ціна за 1000 куб м природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 5111,67 грн, крім того ПДВ 1022,33 грн. Всього з ПДВ - 6134,00 грн". Пункт 1.2 розділу 1 викласти у наступній редакції: "Річний плановий обсяг постачання газу - 62,903163 тис куб м". Згідно з пунктом 4 додаткова угода набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 15.01.2021 і є невід'ємною частиною договору.

19.02.2021 позивачу надійшов ще один лист відповідача від 08.02.2021 №1407/21 з додатковою угодою №2 про підвищення ціни за одиницю товару природного газу до 6641,00 грн за 1000 куб м природного газу з ПДВ.

До вказаного листа ТОВ "Сервіс групп ЛТД" додано цінову довідку від Харківської торгово-промислової палати №286/21 від 05.02.2021. Вищевказана довідка, згідно пункту 9 носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

22 лютого 2021 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" було укладено додаткову угоду №2 до договору, згідно якої сторони виклали пункт 3.2 договору в наступній редакції: "Ціна природного газу становить 5397,59 грн за 1000 куб м, крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 136,58 грн. Ціна за 1000 куб м природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 5534,17 грн, крім того ПДВ 1106,83 грн. Всього з ПДВ - 6641,00 грн". Пункт 1.2 розділу 1 викласти у наступній редакції: "Річний плановий обсяг постачання газу - 59,676129 тис куб м".

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди, додаткова угода набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 05.02.2021 і є невід'ємною частиною договору.

Як зазначає позивач, у зв'язку з вищезазначеним та з урахуванням ситуації, яка склалася, Головне управління було змушене підписати запропоновані постачальником додаткові угоди №1 від 15.02.2021 та №2 від 22.02.2021 до договору.

Однак, на момент підписання вказаних додаткових угод №1 та №2 до договору на постачання природного газу №105/21 від 28.12.2020 у позивача не було ніяких заперечень щодо укладання вказаних угод.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 41 вказаного Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених ним Законом.

Єдиною нормою, що регулює сферу спірних правовідносин, які розглядаються є ч. 4 ст. 41 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покрашення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку ; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та або пільг з оподаткування. 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або покажите Plaits. ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз'яснено, що згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі

При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини 1 статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним або обмеженим.

Отже змінювати ціну не можливо ніж на 10% від попередньої ціни. У цьому разі в першій додатковій угоді зміна в межах 10% має відраховуватися від ціни, яка зазначена в первинному договорі, а в наступних додаткових угодах - від ціни товару з урахуванням змін попередньо встановлених до такої ціни товару додатковими угодами.

Додаткові угоди №1 та №2 до договору укладено в рамках основного договору на підставі передбачених законом висновків (довідок) спеціально уповноваженого органу Торгово-промислової палати.

Посилання позивача на те, що викладені у довідках Харківської торгово-промислової палати відомості мають фактографічно-інформаційний характер та не можуть підтверджувати коливання цін на газ, є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання цін на товари.

Отже, спірні додаткові угоди було укладено на підставі окремих документів, що підтверджують факт коливання ціни на природний газ.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надано жодного доказу, у розумінні ст. 73 ГПК України, щодо відсутності факту коливання ціни на ринку природного газу у період укладання спірних додаткових угод.

У матеріалах справи наявні відповідні документи, а саме довідки Торгово-промислової палати, які підтверджують рівень цін у період ініціювання відповідачем укладання спірних додаткових угод. Аналіз вказаних документів дозволяє дійти висновку про підвищення (коливання) цін на ринку природного газу.

Застосовуючи принцип господарського судочинства, такі як рівність всіх учасників судового процесу, змагальність та верховенство права суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б доводили позицію позивача про відсутність коливання ціни на ринку природного газу.

Крім того, підписанню додаткових угод №1 та №2 передувало надіслання відповідних пропозицій позивачу про збільшення ціни договору із додаванням документів, що підтверджують факт коливання ціни на ринку природного газу.

При укладенні додаткових угод до договору сторони керувались наступними ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати:

- цінова довідка №1771/20 від 04.01.2021. Ціна природного газу становить 7578,55-7573,23 грн/1000 куб м.

- цінова довідка №286/21 від 05.02.2021. Ціна природного газу становить 8222,54 - 8233,81 грн/1000 куб м.

Таким чином, упродовж двох місяців відбулося збільшення ціни на газ на ринку продажу природною газу.

Зазначені вище довідки Харківської торгово-промислової палати у повному обсязі містять у собі відомості щодо коливання ціни природного газу на ринку.

Отже при укладанні додаткових угод №1 і №2 до договору сторони дотрималися приписів ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Слід зазначити, що процес укладання договору, як і внесення змін до його умов здійснюється у певний проміжок часу, зокрема, отримання інформації про коливання ціни на ринку природного газу, підготовка та направлення листа з пропозицією внести зміни до умов договору, отримання відповіді на пропозицію.

Згідно з ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Тобто укласти додаткову угоду у один день з отриманням інформації про рівень ринкових цін не вбачається можливим. Також, сторони у п. 9.6 договору окремо погодили, що обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування, що знов ж таки не дає можливості сторонам укласти додаткові угоди до договору на постачання природного газу у день видачі цінових довідок з Торгово-промислової палати.

Разом з цим, сторони не позбавлені права врегулювати додатковою угодою свої відносини, що виникли до її укладання, застосувавши до них вимоги ч. З ст. 631 ЦК України, з огляду на що спірні додаткові відносини в частині розрахунків набрали чинності 15.01.2021 та 05.02.2021 відповідно.

Наявність вищевказаних документів, виданих у різний період, із зазначенням цін на природній газ дає змогу встановити ціни на ринку природного газу, які діяли в період після укладення договору, так і станом на дати набрання чинності додаткових угод та прослідкувати коливання цін у бік збільшення.

В підтвердження факту коливання ціни на ринку природного газу у сторону її збільшення у відповідні періоди згідно додаткових угод №1 та №2 до договору відповідач додатково надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1206/21 від 10.06.2021. У цій довідці зазначено коливання середньозваженої ціни між датами укладання договору у грудні 2020 року (28.12.2020) до моменту укладання додаткової угоди №2 у лютому 2021 року (05.02.2021) Таке коливання ціни між вказаними датами становило по цінах по всіх умовах оплати (з ПДВ) + 29,56%, а по цінах з післяплатою (з ПДВ) + 29,44%.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Норми Закону України "Про публічні закупівлі" є спеціальними, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (стаття 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Отже, якщо спеціальною нормою права заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого частиною 4 статті 41 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 43 Закону.

Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особо, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину чає бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Окремо слід зазначити, що само по собі визнання недійсним нікчемного правочину не призведе до відновлення порушеного права, а належним способом захисту права в даному випадку і застосування наслідків нікчемного правочину, які полягають в тому, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ст. 216 ЦК України).

Слід зазначити, що сторонами договору вносились зміни до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, таке збільшення не перевищувало 10% від погодженої в договорі ціни, що не суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.1 укладеного сторонами договору.

Позивач не скористався правом на розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку з пропозицією постачальника внести зміни до істотних умов договору шляхом укладення додаткових угод до договору без передбаченого законодавством обґрунтування.

Посилання позивача на укладення спірних додаткових угод під впливом тяжких обставин, а саме відповідачем попереджено позивача про те, що в разі відмови в укладенні спірних додаткових угод відповідач не виконуватиме взятих на себе зобов'язань за договором, шляхом не постачання природного газу, у зв'язку з чим існувала велика ймовірність зриву опалювального сезону та нанесення позивачу матеріальної шкоди, суд вважає безпідставними, оскільки вони жодним чином не доведені.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем добровільно укладено додаткові угоди, підписавши які позивач добровільно погодив поставку газу по збільшеній ціні за одиницю товару, скориставшись своїм правом на свободу договору, закріпленим у статті 627 ЦК України. Обидві додаткові угоди підписані позивачем без зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на становлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на тяжкі обставини, які змусили позивача підписати договір на вкрай невигідних умовах, позивач посилається на велику ймовірність зриву опалювального сезону та нанесення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області значної матеріальної шкоди, так як у такому випадку необхідно знову проводити процедуру закупівлі, а така процедура вимагає значного часу.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ЦК України визначено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних у мовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такою правочину При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 ЦК України. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася тяжкими обставинами можуть були важка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Верховним Судом України в Узагальненнях практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008 визначено, що для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

Крім того, має бути причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин).

При цьому, тяжкі обставини слід розуміти не як будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а як його крайні форми. Наприклад, загроза втрати майна чи банкрутства, надзвичайно низька винагорода за виконану роботу або надану послугу, порівняно з вартістю відчужуваної речі, та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідно терміново укласти цей правочин.

Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися в кожному окремому випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах, під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.

Посилання позивача на те, що додані відповідачем до додаткових угод довідки містять саме діапазон цін природного газу, а не коливання, що не дає можливості замовнику встановити зміну ціни за певний період часу та тим самим, суперечить п. 3.7 договору, в частині вимоги щодо інформації, яка повинна міститися в довідці про підтвердження коливання ціни природного газу, спростовуються матеріалами справи, оскільки як убачається з цих довідок - вони містять відомості про зміну ціни на природній газ за певний період часу.

У зв'язку з тим, що позивач не довів існування на момент укладення спірних додаткових угод тяжких обставин, як умови дія визнання недійсними правочинів в силу приписів ст. 233 ЦК України, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 188 ГК України, ст. 203, 204, 215, 216, 233, 626, 627, 651, 653 ЦК України, ст. 1, 41, 43, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 202, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "08" листопада 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.

Попередній документ
100956473
Наступний документ
100956475
Інформація про рішення:
№ рішення: 100956474
№ справи: 922/1148/21
Дата рішення: 28.10.2021
Дата публікації: 11.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (04.07.2022)
Дата надходження: 17.05.2022
Предмет позову: про визнання недійсними додаткових угод до договору
Розклад засідань:
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
24.11.2025 02:42 Східний апеляційний господарський суд
26.05.2021 12:00 Господарський суд Харківської області
16.06.2021 11:30 Господарський суд Харківської області
04.08.2021 11:00 Господарський суд Харківської області
30.09.2021 11:00 Господарський суд Харківської області
13.10.2021 14:00 Господарський суд Харківської області
24.01.2022 11:30 Східний апеляційний господарський суд
14.02.2022 10:15 Східний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОНДРАТОВА І Д
ПЛАХОВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГРЕБЕНЮК Т Д
КОНДРАТОВА І Д
ОЛЬШАНЧЕНКО В І
ОЛЬШАНЧЕНКО В І
ПЛАХОВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
відповідач (боржник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД"
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД"
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
позивач (заявник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області
суддя-учасник колегії:
БАРАНЕЦЬ О М
ГУБЕНКО Н М
ЗДОРОВКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
ЛАКІЗА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА
МАРТЮХІНА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА