Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3686/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ехокор"
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Мусієнко О.С. (директор), Гевлич Е.А.
У вересні 2021 до господарського суду звернулась Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів " Укрспортзабезпечення" (01001, м.Київ, вул.Еспланадна, 30 б. код ЄДРПОУ 03767831) (надалі - позивач) та просить відкрити позовне провадження у справі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХОКОР" (61093, м.Харків, вул.Рилєєва, 60, код ЄДРПОУ 38634828) (надалі - відповідач).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХОКОР" (61093, м. Харків, вул. Рилєєва, 60, код ЄДРПОУ 38634828) на користь Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів " Укрспортзабезпечення" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 30 б. код ЄДРПОУ 03767831) штраф у розмірі 43 000,00 грн. та судовий збір 6480,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів № 14/237 від 15.04.2021 в частині не своєчасної поставки товару. У зв'язку з тим, що відповідач з запізненням поставив товар , позивачем нараховані відповідно до п. 3.1 договору штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
Господарський суд ухвалою від 15.09.21 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначивши розгляд справи на 11.10.21 на 10:20 год. (з урахуванням заяви про виправлення описки).
07.10.21 відповідач надав відзив на позов та просить суд частково задовольнити позовні вимоги Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" , шляхом зменшення розміру штрафу за договором про закупівлю товарів № 14/237 від 15.04.2021 до 5 %, що становить до стягнення 108000,00 грн. В обґрунтування заперечень ТОВ "Ехокор" посилається на належне виконання взятих на себе зобов*язань за договором . укладений з АТ КБ" ПриватБанк" банківської гарантії виконання № G 0421/2319 , своєчасне повідомлення позивача про оплату продукції у повному розмірі заводу-виробнику борцівського килима . Разом з тим, з епідеміологічною ситуацією спричиненою короновірусом постачальником був порушений термін виготовлення продукції заводом-виробником у зв*язку з чим відбулася затримка виготовлення килиму та доставка товару. Підсумовуючи викладене , відповідач зазначає , що з огляду на положення частини першої статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину, свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов'язання від відповідальності за невиконання його обв'язку.
Разом з тим, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер та при їх виникненні, сторона яка посилається на їх дію повинна довести це.
29.10.2021 відповідач надав додаткові пояснення щодо обґрунтування правової позиції.
08.11.2021 від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення щодо обґрунтування правової позиції відповідача (вх. 26166).
В судове засідання 09.11.2021 представник позивача не з'явився. Присутній в засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій.
Частиною першою статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до положень Закону України “Про публічні закупівлі”, 23.04.2021 між Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕХОКОР" укладено договір про закупівлю товарів № 14/237 від 15.04.2021.
Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов*язується поставити та передати у власність Покупцю Борцівський Flexі- Rоll килим 12х12 (сертифікований UWW), код ДК 021:2015:37420000-8 Гімнастичний інвентар , а Покупець прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до пункту 3.1 Договору строк поставки товару визначений до 31.05.2021 року.
Листом від 19.04.2021 № 5/04-21 відповідач звернувся з проханням про збільшення строку поставки (а.с.20).
Додатковою угодою № 1 від 23.04.2021 до договору про закупівлю товарів № 14/237 від 15.04.2021 строк поставки товару за згодою сторін продовжено включно до 30.06.2021.
Тобто до вказаної дати відповідач по справі (Постачальник) зобов*язався поставити товар - номенклатура, кількість, якість, маркування та тара якого повинні відповідати специфікації товару (додаток 1 до договору) та вимогам чинного законодавства України, стандартів та технічних вимог, що встановлені для даного виду товару.
Як зазначає позивач, 30.06.2021 ним отримано лист від 15.06.2021 № 3/06-21 від відповідача, з проханням продовжити термін поставки товару до 06.08.2021.
Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" листом за № 05-1488/21 від 01.07.2021 відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕХОКОР" у зв*язку з тим, що договір укладено на підставі наказу Мінмолодьспорту від 27.01.2021 № 237 " Про придбання спортивного обладнання та інвентарю довгострокового використання для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з боротьби вільної в Іграх ХХХІІ Олімпіади 2020 року в м. Токіо (Японія) , так як закупівля відбулася , саме для забезпечення заключного етапу підготовки та участі національної збірної команди України з боротьби вільної іграх ХХХІІ Олімпіади з 23 липня 2021 по 08 серпня 2021 на підставі чого, позивач відмовив у продовжені строків поставки товарів.
Згідно з п. 5.3 Договору в разі, якщо поставка Товару Покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп. 3.1 п. 3 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) Товару.
Жодна із Сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які мале місця під час укладення договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна, дії органів державної влади тощо). (п. 6.1 договору). Сторона , що не має об*єктивної можливості виконувати зобов*язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов*язана не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту ії виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. (п. 6.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи та акти уповноважених державних органів (п.6.3 договору).
Тобто, інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов'язань по Договору .
У випадку, коли строк дії обставин непереборної сили триває більше ніж 10 робочих днів, кожна сторона із Сторін в установленому законодавством та умовами цього Договору порядку має право розірвати цей Договір , попередивши про це іншу сторону протягом 2 календарних днів (п. 6.4 договору).
Сторони визначили в п. 10.1., що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє по 28.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов*язань. Цей Договір укладений та підписаний Сторонами у 2-х примірниках українською мовою, по 1 для кожної Сторони, які мають однакову силу. Усі додатки до цього Договору є його невід*ємними частинами. (п. 10.2 договору).
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без жодних застережень та зауважень.
Із матеріалів справи вбачається, що 15.04.21 між сторонами був укладений договір № 14/237 про закупівлю товарів, предметом договору є Борцівський Flexі- Rоll килим 12 х12 (сертифікований UWW), код ДК 021:2015:37420000-8 Гімнастичний інвентар, строк поставки товару становить 31.05.2021 року. (а.с.11-15).
23.04.2021 між сторонами укладена додаткова угода до вказаного договору, якою змінено строк поставки товару включно до 30.06.2021 року (а.с. 19).
15.06.2021 відповідач повторно звертається до позивач з листом з метою продовжити строк поставки до 06.08.2021 року включно, при цьому ТОВ" ЕХОКОР" посилається на форс-мажорні обставини, а саме необхідність в додатковому часі для оформлення митних документів, отримання дозволу FMC (Федеральна морська комісія США) та доставка контейнера на найближчий судохід, судно виходить з порту Х*юстон (США).
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією , в якій вимагав сплатити штраф за договором у сумі 432000,00 грн. (20 % від вартості непоставленого товару) в добровільному порядку (а.с. 26-28).
Відповідач у відповіді на претензію вказав, що згідно Додаткової угоди № 1 від 23.04.2021 до Договору закупівлі товарів № 14/237 від 15.04.2021 строк поставки встановлено до 30.06.2021 року, але в зв*язку з обставинами непереборної сили що лежить поза контролем ТОВ" Ехокор" в установлені строки виконати зобов*язання не має можливості. Разом з цим, відповідач у відповіді посилається на експертну інформаційно- аналітичну довідку Харківської торгово-промислової палати, яка підтверджує форс-мажорні обставини. До відповіді додається видаткова накладна за № 1257 від 11.08.2021 року на отримання позивачем Борцівського Flexі- Rоll килиму 12 х12 за ціною 2160000,00 грн, довідка не долучена (а.с.29-30).
Відповідач заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що виконав свої обов'язки за укладеним між сторонами Договором у повному обсязі з урахуванням існування обставин, які не залежали від його волі та на які відповідач не міг вплинути і які унеможливлювали виконання зобов'язань у строки, встановлені Договором, у зв'язку з чим ТОВ "ЕХОКОР" є невинуватим та, відповідно до положень законодавства України та умов Договору, звільняється від відповідальності за наявне прострочення поставки.
Неповне виконання відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань стало підставою для нарахування штрафу позивачем у розмірі 20 % від суми невиконаної частини зобов'язання та подальшим зверненням до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність нарахування Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" штрафу у зв'язку з невиконанням взятих на себе господарських зобов'язань ТОВ" ЕХОКОР" за договором № 14/237 від 15.04.21 про закупівлю товарів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 627 вищевказаного Кодексу унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 2 та 3 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (частини1-3 статті 181 ГК України).
Відповідно до частин 1,4 статті 183 ГК України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (статті 638-641 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір про закупівлю товарів № 14/237 від 15.04.2021, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 610 вищевказаного Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч. 1 ст.530 ЦК України.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність нарахування Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням взятих на себе господарських зобов'язань ТОВ" ЕХОКОР" за договором про закупівлю товарів.
Приписами статті 216 ГК України унормовано, що відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку (ст. 560 ЦК України).
Таким чином, гарантія та неустойка є двома незалежними видами забезпечення зобов'язань. Застосування гарантії не скасовує нарахування штрафних санкцій, обумовлених договором.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 627 вищевказаного Кодексу унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 610 вищевказаного Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання взятих на себе зобов*янь на 42 календаних днів.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності відповідача за КВЕД є: Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Інші види діяльності - Виробництво ігор та іграшок, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання інших допоміжних комерційних послуг.
Введені у державі карантинні заходи негативно впливають на певні сектори економіки, однак відповідач не навів доказів такого впливу на сектор оптової торговлі, виробництво ігор та іграшок та інше.
Відповідач не надав належні та допустимі докази наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати);
Віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину, унеможливлює виконання конкретного договору;
Щоб засвідчити форс-мажорні обставини особі необхідно звернутися до Торгово-промислової палати, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання;
Позивач також зазначав, що з огляду на положення частини першої статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину, не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов'язання від відповідальності за невиконання його обв'язку. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер та при їх виникненні, сторона яка посилається на їх дію повинна довести це.
Положеннями пункту 6.3. Договору передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ та акт уповноважених державних органів в даному випадку - сертифікат, який видається Торгово-Промисловою палатою України та регіональними Торгово-Промисловими палатами.
Сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за Договором, якщо доведуть, що воно було викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем Сторін і виникло після укладення Договору .
Статтею 14 Закону України “Про торгово-промислові палати України” закріплено повноваження Торгово-промислові палати України засвідчувати форс-мажорні обставини в країні.
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України”, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), згідно з частиною 2 Закону України “Про торгово-промислові палати України”, зокрема, є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме зокрема пожежа, стихійні лиха, тощо.
В матеріалах справи відсутній Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який був виданий ТОВ “ЕХОКОР”.
Згідно з частиною першою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина друга статті 614 ЦК України).
Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, у пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
У частині другій статті 218 ГК України також міститься визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності. Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 № 926/2343/16.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
При застосуванні статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України Верховний Суд враховує сталу судову практику та усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права. Відповідно до зазначених висновків, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, наявність підстав для зменшення штрафних санкцій визначається судом, виходячи з обставин кожної окремої справи, які у кожному конкретному випадку є різними.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.07.2021 № 910/7371/20.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Суд, розглянувши доводи і заперечення учасників справи, враховуючи обставини, що склалися в процесі виконання сторонами зобов'язань та вплив на можливість їх виконання епідемії, повне, хоч і не своєчасне, виконання зобов'язання відповідачем, його дії, спрямовані на забезпечення належного виконання зобов'язання, у тому числі наданням гарантії, а також необхідність забезпечення неухильного виконання зобов'язань, з метою дотримання прав сторін на захист своїх інтересів та недопущення використання неустойки як засобу невиправданого збагачення, задовольняє клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій частково, а саме зменшення штрафу на 50% від заявленого позивачем.
З огляду на встановлені обставини та прийняте рішення про зменшення штрафних санкцій, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХОКОР" (Україна, 61093, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РИЛЄЄВА, будинок 60, ідентифікаційний код особи 38634828) на користь ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "УПРАВЛІННЯ ЗБІРНИХ КОМАНД ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ "УКРСПОРТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 30-Б, ідентифікаційний код особи 03767831) штраф у розмірі 216000,00 грн та 6480,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "10" листопада 2021 р.
Суддя Л.С. Лаврова