08.11.2021м. СумиСправа № 920/723/21
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватної фірми «Ордекс»
до - Сумської міської ради,
про визнання незаконним та скасування рішення та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Кучменко С.В.;
від відповідача - представник Заїка І.В.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 05.07.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 27.05.2020 № 6961-МР « Про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з Приватною фірмою «Ордекс» за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська,83» (далі по тексту-Рішення) та визнати укладеною між сторонами додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 09.07.2015 (державна реєстрація 16.07.2015 за № 10435825) (надалі - Договір оренди), у редакції, яка запропонована позивачем.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що маючи намір скористатись переважним правом на укладення Договору на новий строк на тих самих умовах, позивач направив на адресу відповідача заяву , виклавши в її тексті істотні умови щодо строку поновлення та розміру орендної плати. Заява була отримана відповідачем. Відповідач у місячний термін не розглянув лист та не надав відповідь на пропозицію позивача. 27.05.2020 відповідачем було прийнято Рішення , яким відмовлено у поновленні договору оренди. Позивач вважає, що рішення прийнято відповідачем без урахування положень статті 33 Закону України “Про оренду землі”, істотні умови поновлення договору оренди були викладені позивачем у листі. Тому, не зважаючи на відсутність проекту додаткової угоди, як додатку до заяви, позивач має право звернутися з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у запропонованій ним редакції.
Ухвалою суду від 09.07.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.
03.08.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.
У відзиві відповідач зазначає, що у позивача не виникло права на поновлення договору оренди з підстав, визначених у частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» так як відповідач повідомив про відмову у поновленні договору шляхом прийняття оскаржуваного Рішення у місячний строк, встановлений означеною нормою. Також Рішення відповідача відповідає вимогам чинного законодавства та прийнято у визначеній законом компетенції міської ради. Тому відсутні підстави для визнання його неправомірним та скасування.
05.08.2021 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача.08.10.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Суд ухвалою від 06.09.2021 закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Суд ухвалою від 13.10.2021 відклав судовий розгляд справи по суті на 08.11.2021.
04.11.2021 до суду надійшли пояснення від відповідача, в яких викладено клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів, а саме-копії ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду у справі № 480/9466/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ПФ «Ордекс» про стягнення податкового боргу та копії листа Головного управління ДПС у Сумській області на адресу відповідача від 29.10.2021. На думку відповідача зазначені докази підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед Сумською міською територіальною громадою зі сплати орендної плати за землю у розмірі 381023,23 грн. та відповідно-неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором оренди. Пропуск строку на подачу доказів відповідач обґрунтовує тим, що обставини стягнення податкового боргу зі сплати орендної плати з позивача стали відомі йому після закриття підготовчого провадження у справі.
Відповідно до статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості під час підготовчого провадження у справі подати суду докази, що свідчать про стан виконання позивачем обов'язку щодо сплати орендних платежів за договором оренди. Тому суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання доказів та не приймає їх до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
09.07.2015 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно до умов якого позивачу передано в користування на умовах оренди земельну ділянку, загальною площею 0,0156 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:04:008:0003, строком до 27.05.2020 під будівництво магазину непродовольчих товарів. Вищезазначені обставини підтверджуються копією зазначеного Договору (а.с.14-21).
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказана обставина визнається сторонами в заявах по суті, то вона є такою, що встановлена судом.
Згідно з п. 8.1 Договору він набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди, тобто з 16.07.2015 (договір зареєстрований в Сумському міському управлінні юстиції за номером 10435825).
Згідно з п.2.2 Договору передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено Договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренду, але не пізніше ніж за місяць.
Маючи намір поновлення Договору, позивач направив на адресу відповідача заяву від 30.03.2020 року, в якій зазначив термін поновлення договору-5 років та встановлення відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 4 % відповідно до рішення СМР № 5298-МР від 19.06.2019 (арк. справи 27). Факт отримання листа-повідомлення 01.04.2020 відповідач не заперечує, тому цей факт є встановленим. При цьому позивач не заперечує факт ненадання до заяви проекту додатковї угоди та вважає, що істотні умови , на яких позивач просив поновити договір оренди, викладені у заяві.
Позивач стверджує, що протягом місяця з дня отримання вказаного листа-повідомлення та додаткової угоди, як це регламентовано ч. 5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, тобто по 30.04.2020, з боку відповідача заперечення щодо поновлення договору оренди на адресу позивача не надійшли. Відповідачем вказаних обставин належними та допустимими доказами не спростовано, а тому вони є такими, що встановлені судом.
Також позивач зазначає, що він продовжив використовувати орендовану земельну ділянку та сплачувати орендну плату. Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази сплати орендної плати за земельну ділянку за квітень-червень 2020 (а.с.35-36).
27.05.2020 було прийнято рішення Сумської міської ради від 27.05.2020 № 6961-МР « Про заперечення у поновленні договору оренди ділянки, укладеного з Приватною фірмою «Ордекс» за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська,83».
На думку позивача у нього виникло право на поновлення договору оренди на підставі приписів частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладання договору). Тому рішення відповідача не відповідає вимогам зазначеної правової норми та повинно бути визнано незаконним та скасовано.
Відповідач у відзиві на позов звертає увагу суду на той факт, що відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладання договору) , яка визначена позивачем у позові як правова підстав вимог, визначальним є той факт, що протягом місяця після закінчення строку дії договору відсутній лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Однак відповідач прийняттям оскаржуваного рішення 27.05.2020, тобто у день закінчення строку дії договору, виразив свою незгоду на поновлення договору. Тому відсутні правові підстави як для визнання рішення відповідача незаконним так і для поновлення договору оренди.
Враховуючи самостійно визначені позивачем у позові підстави для поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк-частина 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»- вирішальним при розгляді справи є встановлення факту дотримання позивачем порядку поновлення договору оренди землі за статтею 33 зазначеного Закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX (набрав чинності 16.01.2020) стаття 33 Закону України «Про оренду землі» була викладена у новій редакції та Закон доповнено статтею 32 «Поновлення договорів оренди землі»: Поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України".
Також розділ IX Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацом 4 такого змісту: Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Тому при розгляді справи суд застосовує редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції станом на момент укладання договору, тобто станом на 09.07.2015.
Велика Палата Верховного Суду неодноразова зазначала, що для поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладання договору) необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором ,він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк, до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (далі по тексту-постанова) зробила висновок, що єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах 3,5-8,11 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (до зміни її редакції) додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок про те, що передбачені у частинах 1-5 і 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (до зміни її редакції) підстави для поновлення договору оренди землі не пов'язані між собою.
Тому обов'язковим для реалізації права позивача на поновлення договору оренди на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі» (до зміни її редакції) є повідомлення відповідача не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору про намір його поновити. Позивачем було дотримано зазначену вимогу закону. Однак приписи частини 3 статті 33 названого Закону покладають на позивача ще обов'язок підготувати проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі: до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Позивач не заперечує факт того, що до заяви (листа-повідомлення) від 30.03.2020 ним не було додано проекту додаткової угоди. При цьому він вважає, що у самій заяві викладено істотні умови, на яких він просив поновити договір.
Суд не погоджується із зазначеним доводами позивача та зазначає, що частиною 3 статті 33 Закону України Про оренду землі» (до зміни її редакції) чітко передбачено обов'язок орендаря додати до заяви проект додаткової угоди.
Також Велика Палату у постанові зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони договору змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не надмірно обтяжливим для будь-кого із них.
Таким чином суд дійшов висновку про недотримання позивачем встановленого статтею 33 Закону України Про оренду землі» (до зміни її редакції) порядку поновлення договору оренди землі, а саме - ненадання відповідачу проекту додаткової угоди із чітким викладенням у ньому пропозицій, на яких він пропонував поновити договір оренди та дотриманням загальних вимог щодо форми правочину, встановлених земельним та цивільним законодавством України.
Також позивач заявив вимогу про визнання недійсним рішення відповідача, яким йому було відмовлено у поновленні договору оренди землі у зв'язку з наявністю заперечень та ненаданням орендарем проекту додаткової угоди до договору. Позов у цій частині мотивовано тим, що відповідач не мав права відмовляти у поновленні договору оренди у зв'язку із відсутністю проекту додаткової угоди, так як суттєві умови викладені позивачем у заяві від 30.03.2020. Суд не погоджується із означеними вимогами позивача з мотивів, які були викладені у попередніх абзацах рішення суду.
У відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач додатково обґрунтував позовні вимоги у частині визнання рішення недійсним тим, що відповідач у тексті рішення не визначив, які саме заперечення були у нього при його прийнятті. Суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2009 від 16.04.2009 встановлено, що підставами для визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Позивачем не доведено наявність таких підстав у оскаржуваному рішенні. Також суд взяв до уваги той факт, що рішення було прийнято відповідачем 27.05.2020, тобто в останній день місячного строку, передбаченого частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі». Крім цього, судом встановлено безпідставність вимог позивача щодо поновлення договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди про його поновлення.
Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено відсутність двох юридичних фактів для поновлення договору оренди відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладання договору): ненаправлення позивачем проекту додаткової угоди та наявність заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, та відсутність підстав для визнання недійсним рішення відповідача, що є підставою для відмові у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у позові.
Керуючись ст. ст.123, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У позові Приватної фірми «Ордекс» до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 27.05.2020 № 6961-МР «Про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПФ «Ордекс» за адресою: м.Суми, вул. Петропавлівська,83» та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.07.2015 (державна реєстрація 16.07.2015 за № 10435825)- відмовити повністю.
2. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 покласти на позивача-ПФ «Ордекс».
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.11.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко