вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/991/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (33027, м.Рівне, бульвар Б.Хмельницького, 50, код ЄДРПОУ 13970259)
про стягнення дивідендів у розмірі 2 125 000,00 грн
без виклику учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" про стягнення дивідендів у розмірі 2 125 000,00 грн.
Ухвалою суду від 09.11.2021, між іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.11.2021.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову у якій останній просить суд накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Виробниче підприємство "Акватон", а також грошові кошти на всіх банківських рахунках ТОВ "Виробниче підприємство "Акватон" у межах суми 2 125 000,00 грн.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по невиплачених у повному обсязі дивідендів у сумі 2 125 000,00 грн, у зв'язку із чим, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з ТОВ "Виробниче підприємство "Акватон" вказаної суми заборгованості.
Позивач вказує, що відповідач може безперешкодно використовувати грошові кошти, та таким чином не лише ухилятися від виконання свого зобов'язання перед позивачем, а взагалі позбавить останнього в майбутньому відновити свої порушені права.
Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за невиплачені девіденди, у зв'язку із виходом позивача із учасників відповідача, в розмірі 2 125 000,00 грн.
Разом з тим, позивач, з метою забезпечення даного позову, просить суд накласти арешт на належне ТОВ "Виробнічне підприємство "Акватон" рухоме та нерухоме майно, в межах ціни позову 2 125 000,00 грн, однак суд вважає, що у даному випадку відсутній зв'язок між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, оскільки рухоме чи нерухоме майно не належить до предмета спору в даній справі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної ним у постановах від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/119 при застосуванні такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє будь-які дії з підготовки чи проведення відчуження належного йому майна та якого саме. Тобто в цьому випадку відсутні підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Крім того, відсутня також інформація щодо вартості визначеного майна, що унеможливлює встановлення судом співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Таким чином, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.
З урахуванням наведеного вище, та оскільки позивач не заявляє у позові вимоги стосовно конкретно визначеного майна відповідача, суд не вбачає наявності зв'язку між цим заходом забезпечення позову і предметом заявленої позовної вимоги, а отже, відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне ТОВ "Виробнічне підприємство "Акватон" рухоме та нерухоме майно, в межах ціни позову 2 125 000,00 грн.
Крім того, суд також не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача, так як заява позивача про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду в разі задоволення позову. Доказів того, що відповідач здійснює дії спрямовані на зняття коштів чи розпродає майно або будь-яким чином має намір припинити свою діяльність, заявником суду не надано.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наведене вище, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Виробнічне підприємство "Акватон", а також на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках ТОВ "Виробнічне підприємство "Акватон" в межах суми 2 125 000,00 грн, суд на даний час не вбачає, тому у задоволенні заяви відмовляє.
У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви, сплачена заявником сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.
У випадку надання заявником належних, допустимих, достовірних або достатніх у сукупності доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду - він не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана суддею - 10.11.2021.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич