вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
09.11.2021 р. Справа № 917/1134/21
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, вул. Нижньоюрківська, 8-а, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ НОМЕР_2
до Фізичної особи-підприємця Мазаратій Наталії Іванівни, АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3
про стягнення грошових коштів
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 78/6-1280 від 12.07.2021 року (вх. № 1250/21 від 15.07.2021 року) до Фізичної особи-підприємця Мазаратій Наталії Іванівни про стягнення пені за порушення строків поставки за умовами договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року у розмірі 24 459,60 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували у договірних відносинах, проте, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року, в частині строків поставки товару.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1134/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи.
Відповідач 09.09.2021 року надав відзив на позовну заяву № 06.09/2021 від 06.09.2021 року (вх. № 10076), у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на ту обставину, що позивачем товар, визначений умовами договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року, було прийнято та оплачено у повному обсязі, без будь-яких зауважень. При цьому, акт щодо порушень строків поставки товару складено не було.
Від позивача 16.09.2021 року надійшла відповідь на відзив № 78/6-1686 від 14.09.2021 року (вх. № 10365), у якій він заперечує проти доводів відповідача, з огляду на те, що акт на який посилається ФОП Мазаратій Н.І. складається за умови, що товар не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах, а саме: ДСТУ, ГОСТ тощо.
ФОП Мазаратій Н.І. надала заперечення на відповідь на відзив № 27-09/2021-2 від 27.09.202 року (вх. № 10922 від 30.09.2021 року), у яких просить в позові відмовити та посилається на те, що позивач невірно трактує умови договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
02.07.2020 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Мазаратій Наталією Іванівною (учасник) було укладено договір № 66/ВЗЗ-2020 за умовами якого учасник зобов'язався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару - м'ясо - за кодом CPV за ДК 021:2015- 15110000-2 (м'ясо свинини (1 категорії)) (товар). Кількість товару за договором становить 40 000 кг.
Згідно п. 4.1. договору ціна договору складає 2 877 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 20 % - 479 600,00 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за товар, що поставляються, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з - відстрочкою платежу до 90 календарних днів з дати документального підтвердження учасником замовнику доставки товару до товароодержувача.
До кожної партії товару що постачається, учасник обов'язково надає замовнику накладну (у трьох примірниках) та рахунок - фактуру, підписану особою учасника, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів. Платником та одержувачем товару за цим договором є замовник (п. 5.2, 5.3 договору).
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки товару за цим договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовником, але не пізніше дати вказаної в ній.
Не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця учасник (представник учасника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки.
Заявка вручається під особистий підпис учаснику (представнику учасника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається учаснику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу учасника, зазначену в розділі 14 договору.
У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав, 01.10.2020 року надав представнику відповідача заявку № 78/5/7-2222 про необхідність поставки товару в кількості 40 000 кг.
Проте, відповідач в порушення п. 6.1 договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року товар, визначений заявкою від 01.10.2020 № 78/5/7-2225 поставив з порушенням строків.
За умовами пункту 10.1 договору сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно чинного законодавства України (п. 10.2 договору).
З метою мирного врегулювання спору позивач 09.11.2020 року за вих. № 78/6-2601 надіслав ФОП Мазаратій Н.І. претензію у якій просив задовольнити обгрунтовані вимоги замовника та сплатити пеню у розмірі 24 459,60 грн.
Відповідач на претензію відреагував відповіддю № 24-12/4 від 24.12.2020 року в якій зазначає про відсутність порушень вимог щодо строку поставки товару та підстав для притягнення до відповідальності.
Вважаючи свої права порушеними Військова частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до суду з даним позовом.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року є підставою для виникнення господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання пункту 6.1. укладеного договору військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було підготовлено письмову заявку від 30.09.2020 року за вих. № 78/5/7-2225 від 01.10.2020 про необхідність поставки товару: м'ясо свинини 1 категорії у кількості 40 000,00 кг на склад замовника в/ч НОМЕР_1 НГУ м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А.
01.10.2020 року вказана заявка була отримана уповноваженим представником ФОП Мазаратій Н.І. - Ошкадер Я.В., який діяв на підставі довіреності від 01.07.2020 року.
За змістом статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, зокрема, що строк поставки товару складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовником, але не пізніше дати, вказаної в ній.
Право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт якого засвідчується підписами уповноваженими на це особами учасника та замовника на відповідній видатковій накладній (п. 6.5 договору).
Товар, визначений заявкою від 01.10.2020 року № 78/5/7-2225 був поставлений замовнику з порушенням строків, визначених договором, а саме:
- 20 000 кг поставлено 20.10.2020 року (видаткова накладна № ФМ - 0046473 від 20.10.2020 року);
- 20 000 кг поставлено 26.10.2020 року (видаткова накладна № ФМ - 0048835 від 26.10.2020 року);
ФОП Мазаратій Н.І. не заперечує ту обставину, що товар було поставлено відповідно до вказаних накладних 20.10.2021 року (20 000 кг.) та 26.10.2020 року (20 000кг.), проте зауважує, що зазначені вище накладні були підписані обома сторонами без будь-яких зауважень.
Крім того, як зазначає відповідач, під час приймання товару замовником не було зазначено про порушення умов договору, зокрема, щодо порушення строків поставки та не було складено акт про порушення договору відповідності до п. 6.8.1 договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року.
Судом встановлено, що п. 6.8.1 договору (на який посилається відповідач) сторони погодили, що у разі виявлення представниками замовника порушень при прийманні товару, протягом 24 годин складається Акт про порушення умов договору у двох примірниках. Один примірник залишається у замовника, другий примірник надається представнику учаснику під підпис, а у разі відмови від підписання Акту про порушення умов договору або відсутності представника учасника на території військової частини на момент складання вищезазначеного акту - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника), що засвідчується підписами представників замовника та протягом 3 ( трьох) календарних днів надсилається учаснику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення учасника з вищезазначеним актом.
Дійсно, вказаним пунктом договору сторони погодили, що у разі виявлення представниками замовника порушень при прийманні товару, протягом 24 годин складається Акт про порушення умов договору.
Проте, даний пункт договору (п. 6.8.1) є як підпункт пункту 6.8 договору, за яким товар, доставлений замовнику з порушенням вимог до маркування, або тари або упаковки, встановленими у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ), вважається не поставленим, про що складається відповідний акт у якому фіксується порушення. Товар має бути замінений учасником протягом 3 (трьох) календарних днів.
Аналізуючи дані пункти договору, суд приходить до висновку, що сторонами було погоджено, що за умови доставки замовнику товару з порушенням вимог до маркування, або тари або упаковки, встановленими у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) складається відповідний акт, на відсутність якого посилається відповідач.
Таким чином, п. 6.8 договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року сторони встановили вичерпний перелік обставин, за яких складається акт про порушення умов договору.
В свою чергу, пунктом 8.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами пункту 8.3. договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки позивач має право відмовитися від цього договору у повному обсязі або частково.
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі ст. 230, 232 ГК України та п. 8.3 договору позивачем нараховано та правомірно заявлено до стягнення пеню в розмірі 24 459,60 грн., розрахунок перевірено за допомогою системи "Ліга:Закон".
Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. слід покласти на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мазаратій Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (вул. Нижньоюрківська, 8-А, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) пеню за порушення строків поставки товару відповідно до умов договору № 66/ВЗЗ-2020 від 02.07.2020 року в розмірі 24 459,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Білоусов С. М.