вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.11.2021 Справа № 917/1402/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», ідентифікаційний код 13940851 (вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА-СТРОЙ», ідентифікаційний код 38132470 (вул. Першотравнева, 20А, оф. 505, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)
про стягнення 5143,54 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
Суть справи: 06.08.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА-СТРОЙ» про стягнення 5143,54 грн за надані послуги, з яких: 4038,12 грн основний борг, 343,05 грн - 3 % річних; 762,37 грн - інфляційне збільшення суми боргу.
Ухвалою від 08.09.2021 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, з огляду на недотримання позивачем вимог, встановлених ГПК України щодо подання позовних заяв, викладених в п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
16.09.2021 суд отримав доповнення до позовної заяви на виконання вимог ухвали від 08.09.2021.
Ухвалою від 17.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Ухвала суду від 17.09.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Першотравнева, 20А, оф. 505, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), однак була повернута органом зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Про відкриття провадження у справі суд повідомив учасників справи шляхом опублікування 29.09.2021 оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, вебсторінці господарського суду Полтавської області в розділі «Новини» https://pl.arbitr.gov.ua/.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
В установлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:
ТОВ «ІНТЕРА-СТРОЙ» в особі директора звернулося листом (вих. № 22/10-3 від 22.10.2018, а.с. 9-зворот) до КВП «Теплоенерго» з проханням виділити трактор-екскаватор для проведення земляних робіт (планування території).
У відповідності до вказаного листа 26.10.2018 позивачем було надано відповідачу послуги екскаватора JCB-ЗСХ23003ВІ.
24.10.2018 була оформлена товарно-транспортна накладна №159 (а.с. 10).
Згідно з актом виконаних робіт № 1790 від 26.10.2018 (а.с. 9) позивач надав послуги екскаватора у вигляді земляних робіт на загальну суму 4038,12 грн.
26.10.2018 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1790 на загальну суму 4038,12 грн (а.с. 9).
Докази оплати отриманого товару матеріали справи не містять.
Строки розрахунків сторонами документально не було зафіксовано, зокрема, в рахунку №1790 від 26.10.2018.
При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Підписуючи акт виконаних робіт та скріплюючи підписи печатками сторонами по справі було дотримано вимоги щодо письмової форми правочину.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд приймає до уваги, що предметом зазначеного Договору є надання послуг, за які відповідач повинен здійснити оплату. Документом, який підтверджує прийняття наданих послуг, тобто виконання позивачем своїх обов'язків, є акт виконаних робіт. Підписання акту представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до виконавця з його боку. Акт підписано представниками сторін договору та засвідчено печатками, будь-яких претензій щодо виконаних робіт замовник (відповідач) до виконавця (позивача) матеріали справи не містять.
Укладений сторонами Договір надання послуг не визначає конкретного строку оплати. Рахунок на оплату від 26.10.2018 № 1790 вказує на реквізити рахунку, наявність підстави для оплати, але не строк її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, відповідач повинен виконати обов'язок щодо оплати отриманого товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
03.04.2019 позивачем направлена відповідачу претензія (вих. № 973, а.с. 33), яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 09.04.2019.
29.05.2019 відповідачу було повторно надіслано претензію про оплату наданих послуг, яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 03.06.2019.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, претензію від 03.04.2019 про сплату 4038,12 грн боргу відповідач отримав 09.04.2019, а значить повинен був розрахуватись за отримані послуги відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України до 16.04.2019 включно , а з 17.04.2019 боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив у повному обсязі вартість наданих послуг, тому позовні вимоги про стягнення 4038,12 грн основного боргу підлягають задоволенню повністю.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 343,05 грн 3 % річних в період з 29.10.2018 по 29.08.2021, а також просить стягнути з відповідача 762,37 грн інфляційних витрат за період з листопада 2018 по серпень 2021.
Судом враховується, що інфляційні витрати та річні є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних господарський суд встановив, що позивачем неправильно визначено період їх нарахування та не вірно зроблено розрахунок.
Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання починаючи з 17.04.2019, вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних витрат задовольняються судом частково.
Суд визнає період нарахування 3% річних обґрунтованим з 17.04.2019 - саме з цієї дати у позивача виникли кредиторські вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги. За розрахунком суду розмір 3% річних за період з 17.04.2019 по 29.08.2021 складає 287,09 грн.
При розрахунку інфляційних втрат на суму основного боргу суд звертається до висновків Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць, викладених у пунктах 25-26 мотивувальної частини постанови від 20.11.2020 №910/13071/19.
В зазначених пунктах зроблено висновок про те, що, якщо сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
За розрахунком суду інфляційні втрати на суму 4038,12 грн у період з травня 2019 по серпень 2021 складають 493,12 грн.
Перевірка правильності розрахунку річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга. Закон».
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши послуги, тоді як відповідач коштів за отримані послуги не сплатив, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з покладенням судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА-СТРОЙ», ідентифікаційний код 38132470 (вул. Першотравнева, 20А, оф. 505, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», ідентифікаційний код 13940851 (вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39801) - 4038,12 грн основного боргу, 287,09 грн - 3% річних; 493,12 грн інфляційного збільшення суми боргу; 2126,47 грн витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині вимог у позові відмовити.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.11.2021.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І.І. Пушко