Рішення від 03.11.2021 по справі 908/1730/21

номер провадження справи 34/121/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2021 Справа № 908/1730/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Балицькій Ю.І.,

розглянувши матеріали справи № 908/1730/21

за позовом: Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, ідентифікаційний код юридичної особи 03345018 (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой”, ідентифікаційний код юридичної особи 32195713 (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 7, кв. 23)

про стягнення 24208 грн 80 коп.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” з позовною заявою вих. № 347 від 10.06.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой” збитків згідно з договором про закупівлю товару № 47 від 14.04.2014 у розмірі 24208 грн 80 коп. на підставі ст.ст. 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 справу № 908/1730/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, суд ухвалою від 22.06.2021 у справі № 908/1730/21 залишив позовну заяву без руху, надавши заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвалою суд роз'яснив заявникові, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.

Позивачем отримано ухвалу суду 24.06.2021 та своєчасно (02.07.2021) подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Позивачем виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021 у справі № 908/1730/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1730/21. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2021об 11 год. 00 хв.

30.07.2021 до суду від позивача у справі надійшов відзив з додатками та доказами направлення іншій стороні.

02.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судовому засіданні 03.08.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд відкрив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін. Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відводів складу суду не заявлено. Права та обов'язки представникові відповідача зрозумілі.

Суд оголосив подані сторонами документи.

Представник відповідача підтримав поданий до суду відзив на позов.

Відзив прийнятий судом до розгляду.

За наслідками судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі на 09.09.2021 об 11 год. 40 хв.

08.09.2021 до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про витребування доказів.

09.09.2021 до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 09.09.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд оголосив подані документи позивача та відповідача.

Відповідач підтримав подане клопотання про витребування доказів, просив клопотання задовольнити.

Суд прийняв до розгляду подане відповідачем клопотання та відповідь позивача на відзив.

Клопотання відповідача про витребування доказів судом задоволено, на підставі ст. 81 ГПК України у Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області витребувано докази, а саме: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) щодо поданої звітності з ПДВ Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, ідентифікаційний код юридичної особи 03345018 (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23) за період травень - грудень 2018 року для з'ясування фактичного використання Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” податкового кредиту за 2018 р. у розрізі контрагентів (Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой”, ідентифікаційний код юридичної особи 32195713 (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 7, кв. 23).

Суд, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 30.09.2021 об 11 год. 20 хв.

21.09.2021 до суду від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів.

24.09.2021 представники сторін ознайомились із документами наданими податковим органом.

28.09.2021 до суду від позивача надійшли пояснення щодо розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з доказами направлення іншій стороні.

В судовому засіданні 30.09.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд продовжив підготовче засідання, оголосив подані документи.

Судом прийнято до розгляду подані податковим органом та позивачем документи.

Представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи докази, з урахуванням документів, наданих податковим органом, однак доказів направлення відповідних документів на адресу іншої сторони не надав.

Судом роз'яснено представникові відповідача про необхідність подання до суду доказів направлення документів на адресу іншої сторони і подання відповідних доказів до суду.

За наслідками судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі на 06.10.2021 о 09 год. 40 хв.

04.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на пояснення до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з доказами направлення позивачеві.

В судовому засіданні 06.10.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд оголосив про подання відповідачем відзиву на пояснення та прийняття відзиву до розгляду. При цьому суд враховує, що цей відзиві містить печатку, але не мітить підпису, однак, представник відповідача в судовому засіданні підтримав викладені у відзиві пояснення та подані докази.

Представник відповідача зазначив про подання всіх доказів у справі, підтримав подані письмові документи у справі, та не заперечував проти закриття підготовчого провадження.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.10.2021 о 12 год. 00 хв., про що сторони повідомлені належним чином.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 182 ГПК України суд встановив, що з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватись в хронологічному порядку (в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи).

В судовому засіданні 21.10.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Суд розпочав розгляд справи по суті, оголосив позовні вимоги та документи і докази, подані позивачем.

Представник відповідача оголосив вступне слово. Підтримав відзив на позов та інші подані письмові документи і докази. Просив у позові відмовити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні.

За наслідками судового засідання, беручи до уваги, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.11.2021 об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 03.11.2021 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Враховуючи сплив строку розгляду справи, за наслідками судового засідання суд прийняв рішення.

Згідно з позовними вимогами, позивач посилається на понесення збитків у розмірі суми ПДВ -24208 грн 80 коп., у зв'язку з помилковою реєстрацією податкової накладної № 18 за договором про закупівлю товару № 47 від 14.04.2014, з посиланням на те, що відповідачем складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018, замість 23.05.2018 (на дату першої події), та зареєстрована в ЄРПН 04.06.2018, тобто з порушенням строків, передбачених п. 201.1 Податкового кодексу України.

Позивач вказує на те, що саме відповідачем при реєстрації Розрахунку коригування не надано відповідних пояснень та документів.

Щодо строків позовної давності на які посилається позивач у позові, суд зазначає, що відповідачем відповідної заяви про застосування строків позовної давності не надходило.

Відповідач зазначає, що посилання позивача на обставини договору № 47 від 14.04.2014 є необґрунтованими. На виконання прохання від 03.09.2019 позивача відповідачем було складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 2 від 05.11.2019 до податкової накладної № 18 від 24.05.2018 на реєстрацію в ЄРПН. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація Розрахунку коригування № 2 від 05.11.2019 в ЄДРПН зупинена на підставі відповідності відправника - позивача вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», що зазначено в квитанції № 1 від 07.11.2019. В подальшому позивачем не було здійснено жодних дій з метою усунення невідповідностей та реєстрації вказаного розрахунку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

УСТАНОВИВ:

14.04.2014 між Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой” (постачальник, відповідач у справі) укладено договір № 47 про закупівлю товару.

Згідно з предметом договору постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, вказаний у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за одиницю товару визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23.

Згідно з п. 10.1 договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до виконання сторонами усіх зобов'язань.

Договір підписано з боку обох сторін та скріплено печатками підприємства та товариства.

Додатковою угодою № 1 від 05.01.2015 до договору, сторони дійшли згоди додати п. 6.3.4 договору та викласти в наступній редакції: « 6.3.4 Постачальник зобов'язаний видати замовнику за першою подією (отримання грошей або відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, встановлених п. 201.1 Податкового кодексу України. Оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів з дня виникнення податкових зобов'язань.».

Також, сторони дійшли згоди додати п. 7.7 договору та викласти в наступній редакції: « 7.7. У випадку порушення постачальником п. 6.3.4 даного договору, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі суми ПДВ.».

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору.

Додаткова угода підписана з боку обох сторін та скріплена печатками підприємства та товариства.

23.05.2018 платіжним дорученням № 852 позивач перерахував відповідачеві плату за фарбу згідно з договором № 47 від 14.04.2014 та рахунком від 23.05.2018 в сумі 145 252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп.

24.05.2018 згідно з видатковою накладною № РН-0000035 відповідач, на підставі рахунку-фактури № СФ-047 від 23.05.2018 поставив позивачем товар - фарбу на загальну суму 145 252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой” складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018 на загальну суму 145252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп., яка зареєстрована 04.06.2018.

04.09.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою № 941 від 03.09.2019. у т.ч. про проведення коригування та виправлення помилки в даті складання податкової накладної № 18 від 24.05.2018.

Вимогою № 336 від 07.05.2021 позивач звертався до відповідача щодо понесення збитків у розмірі суми ПДВ -24208 грн 80 коп., у зв'язку з помилковою реєстрацією податкової накладної № 18 за договором № 47, з посиланням на те, що відповідачем складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018, замість 23.05.2018 (на дату першої події), та зареєстрована в ЄРПН 04.06.2018, тобто з порушенням строків, передбачених п. 201.1 Податкового кодексу України.

Згідно позовних вимог, всупереч вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не виконав встановленого обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов'язань. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 вказаного кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів-послуг. Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, порушення відповідачем зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 24208,80 грн., а отже, позивач вважає, що поніс збитки.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой” на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” збитків згідно з договором про закупівлю товару № 47 від 14.04.2014 у розмірі 24208 грн 80 коп. було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору № 47 про закупівлю товару від 14.04.2014.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору, платіжним дорученням № 852 від 23.05.2018 позивачем було перераховано відповідачеві плату за фарбу згідно з договором № 47 від 14.04.2014 та рахунком від 23.05.2018 в сумі 145 252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп.

24.05.2018 згідно з видатковою накладною № РН-0000035 відповідач, на підставі рахунку-фактури № СФ-047 від 23.05.2018 поставив позивачем товар - фарбу на загальну суму 145 252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп.

Додатковою угодою № 1 від 05.01.2015 до договору № 47 про закупівлю товару від 14.04.2014, сторони дійшли згоди додати п. 6.3.4 договору та викласти в наступній редакції: « 6.3.4 Постачальник зобов'язаний видати замовнику за першою подією (отримання грошей або відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, встановлених п. 201.1 Податкового кодексу України. Оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів з дня виникнення податкових зобов'язань.».

Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой” складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018 на загальну суму 145252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп. та зареєстрована в ЄРПН 04.06.2018.

04.09.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою № 941 від 03.09.2019. у т.ч. про проведення коригування та виправлення помилки в даті складання податкової накладної № 18 від 24.05.2018.

Вимогою № 336 від 07.05.2021 позивач звертався до відповідача щодо понесення збитків у розмірі суми ПДВ -24208 грн 80 коп., у зв'язку з помилковою реєстрацією податкової накладної № 18 за договором про закупівлю товару № 47, з посиланням на те, що відповідачем складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018, замість 23.05.2018 (на дату першої події), та зареєстрована в ЄРПН 04.06.2018, тобто з порушенням строків, передбачених п. 201.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Підпунктом «а» пункту 187.1 ст. 187 ПК України унормовано, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше, є дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Відповідно до абз. 1-5 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового

кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими

накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включені до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Абзацом 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із абз. 1, 2, 17, 19, 20 п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Крім того, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. (ст. 623 ЦК України).

Згідно з п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавчими актами України та цим договором.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору між сторонами, 23.05.2018 платіжним дорученням № 852 позивач перерахував відповідачеві плату за фарбу згідно з договором № 47 від 14.04.2014 та рахунком від 23.05.2018 в сумі 145 252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп. 24.05.2018 згідно з видатковою накладною № РН-0000035 відповідач, на підставі рахунку-фактури № СФ-047 від 23.05.2018 поставив позивачем товар - фарбу на загальну суму 145 252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп.

Додатковою угодою № 1 від 05.01.2015 до договору № 47 про закупівлю товару від

14.04.2014, сторони дійшли згоди додати п. 6.3.4 договору та викласти в наступній редакції: « 6.3.4 Постачальник зобов'язаний видати замовнику за першою подією (отримання грошей або відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, встановлених п. 201.1 Податкового кодексу України. Оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів з дня виникнення податкових зобов'язань.».

Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой” складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018 на загальну суму 145252 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 24208 грн 80 коп., яка зареєстрована 04.06.2018.

04.09.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою № 941 від 03.09.2019. у т.ч. про проведення коригування та виправлення помилки в даті складання податкової накладної № 18 від 24.05.2018.

Вимогою № 336 від 07.05.2021 позивач звертався до відповідача щодо понесення збитків у розмірі суми ПДВ -24208 грн 80 коп., у зв'язку з помилковою реєстрацією податкової накладної № 18 за договором № 47, з посиланням на те, що відповідачем складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018, замість 23.05.2018 (на дату першої події), та зареєстрована в ЄРПН 04.06.2018, тобто з порушенням строків, передбачених п. 201.1 Податкового кодексу України.

На виконання прохання позивача відповідачем було складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 2 від 05.11.2019 до податкової накладної № 18 від 24.05.2018 на реєстрацію в ЄРПН. Складений відповідачем розрахунок позивач надіслав на реєстрацію в ЄДРПН з накладенням сторонами електронного підпису. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування № 2 від 05.11.2019 в ЄДРПН зупинена на підставі відповідності ПН/РК вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», що зазначено в квитанції № 1 від 07.11.2019. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації.

Відповідачем обов'язок щодо надання пояснень та додаткових документів не виконано.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем складена податкова накладна № 18 від 24.05.2018, замість 23.05.2018 (на дату першої події), та зареєстрована в ЄРПН 04.06.2018, тобто з порушенням строків, передбачених договором та п. 201.1 Податкового кодексу України, що позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобовязання на суму 24208 грн 80 коп.

Згідно з розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Додаток 5) за період травень-грудень 2018, наданих ГУ ДПС України, як вбачається з розідлу ІІ «Податковий кредит» Додатку 5 за травень 2018 у п. 32 таблиці 2 у розрізі постачальника ТОВ «Запоріжстрой» (ІПН321957108278), обсяг постачання (без ПДВ) складав 123 422 грн 00 коп, сума ПДВ-24684 грн 40 коп. Вказані суми складаються з інших зареєстрованих постачальником податкових накладних. У період з червня по грудень 2018 постачальник ТОВ «Запоріжстрой» не міститься у Додатку 5 серед постачальників, за операціями з придбання з якими позивачем оформлено податковий кредит. Таким чином, ПДВ у розмірі 24 208 грн 80 коп. за податковою накладною № 18 від 24.05.2018 не включено до податкового кредиту Додатку 5 за травень 2018.

Пояснення, викладені відповідачем у відзиві на пояснення щодо розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту стосуються відображання податкових зобов'язань платника податку - покупця КП «ЕЛУАШ» і не спростовують вищевикладених обставин.

Доводи відповідача про безпідставність заявлених позовних вимог з посиланням на договір № 47 від 14.04.2014 є необґрунтованими, оскільки спірна поставка відбулась в період дії даного договору, а платіжне доручення № 852 від 23.05.2018 на суму 145 252 грн 80 коп. містить посилання на оплату за цим договором та на рахунок-фактуру № СФ-047 від 23.05.2018, який і відображений у видатковій накладній № РН-0000035 від 24.05.2018. До того ж, доказів наявності інших правовідносин між сторонами у даний період та з приводу спірної поставки відповідач не надав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, відповідач з порушенням вищевказаного податкового законодавства та умов договору зареєстрував податкову накладну, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 24208 грн грн. 80 коп.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку щодо реєстрації податкової накладної та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Позивачем підтверджено збитки заявленні до стягнення з відповідача.

Слід також зазначити, що аналогічний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за позовом в сумі 2270 грн 00 коп. покладається на відповідача, враховуючи задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжстрой”, ідентифікаційний код юридичної особи 32195713 (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 7, кв. 23) на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, ідентифікаційний код юридичної особи 03345018 (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23) 24 208 (двадцять чотири тисячі двісті вісім) грн 80 коп. збитків та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 10.11.2021.

Суддя А.О. Науменко

Попередній документ
100955651
Наступний документ
100955653
Інформація про рішення:
№ рішення: 100955652
№ справи: 908/1730/21
Дата рішення: 03.11.2021
Дата публікації: 11.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (08.09.2021)
Дата надходження: 08.09.2021
Предмет позову: Клопотання про витребування доказів
Розклад засідань:
03.08.2021 11:00 Господарський суд Запорізької області
09.09.2021 11:40 Господарський суд Запорізької області
30.09.2021 11:20 Господарський суд Запорізької області
06.10.2021 09:40 Господарський суд Запорізької області
21.10.2021 12:00 Господарський суд Запорізької області
03.11.2021 11:30 Господарський суд Запорізької області