пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 листопада 2021 року Справа № 903/734/21
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", м. Луцьк
про стягнення 3 513 543 грн. 63 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Секретар судового засідання: Мачульська Л.В.
Представники:
від позивача: Оніщук В.М., довіреність від 09.12.2020 №1-2515
від відповідача: Козлюк З.Р., довіреність від 04.01.2021
Судове засідання проведене в режимі відеоконференції відповідно до протокольної ухвали суду від 03.11.2021.
07.09.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення 3 513 543 грн. 62 коп., з яких: 2 775 253 грн. 07 коп. заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності, 327 912 грн. 38 коп. пені, 128 706 грн. 50 коп. 3% річних, 281 671 грн. 67 коп. інфляційних втрат та судових витрат по справі.
На підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України позивач просить зазначити в рішенні про нарахування 3% річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору транспортування природного газу №1512000700 від 17.12.2015 зобов'язань по оплаті рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень-грудень 2019 року.
Ухвалою суду від 09.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.10.2021 о 10 год. 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
Позивач та відповідач ухвалу суду від 09.09.2021 отримали 13.09.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 4, 9).
Строк для подання відзиву - по 28.09.2021.
Відповідач у відзиві від 30.09.2021 (надісланий поштою 30.09.2021) позовні вимоги заперечує. Зазначає, що позивачем не направлено на адресу відповідача компакт диск, долучений до позовної заяви. Додатки до договору від 17.12.2015, які визначають обсяг послуг, які надаються, сторонами не укладались, що свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за перевищення замовленої потужності. Відсутність додатку №1 «розподіл потужності» взагалі виключає можливість у відповідності до договору надавати позивачем послугу замовленої потужності. Без встановленої попередньо замовленої потужності не може мати місце будь яке її перевищення. З 01.05.2019 по 31.12.2019 між сторонами відсутні будь які договірні відносини, які б врегульовували надання послуги договірної потужності у відповідності до діючого з 01.05.2019 порядку надання таких послуг. Формула, яка передбачена договором у редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017, не відповідає формулі розрахунку перевищення договірної потужності, яка підлягала застосуванню починаючи з 01.05.2019. Укладений договір не передбачає такої форми перевищення замовленої потужності, як за кожен день газового місяця. Позивач не має права стягувати з відповідача перевищення замовленої потужності за кожен день газового місяця, оскільки така послуга договором не передбачена. Докази надіслання оператором ГТС до 10 числа місяця, наступного за газовим, на офіційну електронну адресу відповідача звіту про використання договірної потужності з розрахунком перевищення розміру договірних потужностей та рахунком на оплату позивач не надав. Факт існування перевищення замовленої потужності за кожен день газового місяця позивачем на підставі договору не підтверджений. Зазначає про порушення позивачем шестимісячного строку позовної давності, визначеного ст. 315 ГК України.
Суд протокольною ухвалою від 13.10.2021 на підставі ст. 119 ГПК України, з метою повного та всебічного розгляду справи поновив строк для подання відзиву та долучив його до матеріалів справи.
Позивач відзив відповідача отримав 04.10.2021, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №0505024515197 (том 2, а.с. 146).
Строк для подання відповіді на відзив - по 07.10.2021.
Позивач у відповіді на відзив від 08.10.2021 (на електронну адресу суду надійшла 08.10.2021) позовні вимоги підтримує. Зазначає, що відповідач не надав доказів, що потужність, яку він використовував для розподілу природного газу кінцевим споживачам, які розміщенні на території ліцензованої діяльності АТ «Волиньгаз», була отримана іншим шляхом, наприклад автомобільним, залізничним чи повітряним сполученням (не магістральним трубопровідним), або надана іншим замовником послуг транспортування, що також є неможливим з технічної точки зору та схеми (принципу) переміщення природного газу територією України. Станом на 17.12.2015 підписання додатку №1 до договору було неможливим через відсутність затверджених Регулятором тарифів на розподіл потужності. Постанова НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019, у зв'язку з чим з вказаного терміну застосовувались нові тарифи. Враховуючи, що відповідачем не надано заявку на розподіл потужності на рік, квартал чи місяць, позивач здійснив такий розподіл на період на добу на перед відповідно до п. 1 глави 7 розділу 9 КГТС. Враховуючи, що відповідач не замовляв послугу фізичного транспортування природного газу за договором, відповідно і потреба у підписанні додатку №2 була відсутня як з моменту укладення договору, так і у спірний період. Додаток №3 долучений позивачем та наявний в матеріалах справи. Відсутність підписаних додатків №1, №2 до договору не спростовують факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з перевищення замовленої (договірної) потужності. Укладаючи договір сторони не ставили в залежність виконання його умов від підписання додатків, оскільки вони не стосуються порядку розрахунку за послуги, що є предметом позовних вимог. Оскільки відповідач не надавав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Кодекс ГТС надає відповідачу, на підставі договору, право доступу до інформаційної платформи, до якої ним самостійно та добровільно щодобово подано відомості шляхом завантаження файлів, підписаних ЕЦП. Відповідач не виступає стосовно відібраних обсягів природного газу ані вантажовідправником, ані вантажоотримувачем, у зв'язку з чим склад договору не відповідає характеристиці договору перевезення. Транспортування природного газу є технічним процесом переміщення природного газу газотранспортною системою, який забезпечує надання відповідних послуг транспортування з переміщення товарної продукції у вигляді природного газу як сировини, та не є перевезенням вантажу з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, у зв'язку з чим заява про застосування спеціальних строків позовної давності не підлягає задоволенню. Подання відзиву з пропуском встановленого судом строку зумовлене направленням ряду службових записок до структурних підрозділів позивача для отримання інформації з наведених відповідачем у відзиві заперечень. Просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк для подання відповіді на відзив, зобов'язати позивача надати відповіді на поставленні позивачем запитання у першій заяві по суті.
Відповідач відповідь на відзив отримав 08.10.2021.
Строк для подання заперечень на відповідь на відзив - по 11.10.2021.
Відповідач у заяві від 07.10.2021 надав відповіді на питання позивача, поставлені в заяві, поданій разом з позовною заявою.
Суд протокольною ухвалою від 13.10.2021 визнав причини пропуску позивачем строку для подання відповіді на відзив поважними, поновив такий строк та долучив відповідь на відзив до матеріалів справи, поновив строк для подання заперечень на відповідь на відзив на три дні з дати даного судового засідання, закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 03.11.2021 о 03.11.2021.
Відповідач у запереченнях від 18.10.2021 (на адресу суду надійшли 18.10.2021) на відповідь на відзив позовні вимоги заперечує. Зазначає, що позивачем жодним чином не спростовано доводи відповідача, викладені у відзиві. Позивач не надав доказів, що договір передбачав розподіл потужності на період на добу на перед. П. 2.3 договору чітко визначено перелік послуг, які можуть бути надані замовнику. У запереченнях від 03.11.2021 зазначає, що поданий позивачем акт перевірки від 05.07.2021 ніяким чином не спростовує факту існування у операторів ГРМ, в тому числі АТ «Волиньгаз», економічно необгрунтованих тарифів на послуги розподілу природного газу, які діяли протягом 2015-2020 років та значних обсягів боргів, накопичених у зв'язку з дією таких тарифів.
У судовому засіданні 03.11.2021 представник позивача посилаючись на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 №903/342/20 заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду об'єднаною палатою Верховного Суду справи №918/450/20.
Суд протокольною ухвалою від 03.11.2021 поновив строк для подання заперечень на відповідь на відзив, долучив їх до матеріалів справи, оголосив у судового засіданні перерву до 08.11.2021 для надання можливості відповідачу подати свої пояснення чи заперечення при їх наявності на заяву позивача про зупинення провадження у справі.
Відповідач у запереченнях від 04.11.2021 заяву позивача про зупинення провадження у справі заперечує, оскільки в ЄДРСР станом на дату слухання справи відсутня ухвала Верховного Суду №918/450/20, з якої б вбачалось підстави направлення справи до розгляду Об'єднаної палати Верховного Суду. Правовідносини у даній справі та справі №918/450/20 не є подібними, оскільки в межах даної справи предметом позову є стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, в справі №918/450/20 - стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу. Зібрані в межах даної справи докази дозволяють встановити та оцінити всі обставини справи, які є предметом судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2021 заяву про зупинення провадження у справі підтримав. Зазначив, що підставою для зупинення провадження у справі є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 №903/342/20, якою зупинено провадження у справі до розгляду об'єднаною палатою Верховного Суду справи №918/450/20.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Щодо визначення подібності правовідносин слід звернутися до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Предметом даного спору є стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності.
В той час, як випливає з ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 №903/342/20, на розгляд Об'єднаної Палати Верховного Суду передано справу №918/450/20 для формування правової позиції щодо стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу.
Судом встановлено, що правовідносини у даній справі та у справі №918/450/20 за суб'єктним складом сторін спору, за змістом правовідносин, за сферою правового регулювання є подібними. Однак, спір у справі №918/450/20 стосується стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів газу, а у даній справі - стягнення заборгованості за перевищення замовленої потужності.
Сама по собі взаємопов'язаність двох справ чи подібність правовідносин ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Приписи ст. 228 ГПК України надають суду право, проте не визначають обов'язок зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду, що має місце в даному випадку.
Крім того, станом на 08.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала Верховного Суду №918/450/20, з якої б вбачалось направлення справи до розгляду Об'єднаної палати Верховного Суду, прийняття її до розгляду палатою.
Справа №916/2040/16, від якої, як зазначено в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 №903/342/20 Верховний Суд вважає за необхідне відступити, пов'язана зі стягненням боргу за послуги балансування за червень 2016 року з врахуванням місячної номінації. Позивач у справі, яка розглядається, просить стягнути за перевищення подобової потужності за період після внесення змін до постанови НКПУКП від 22.04.2019 №580 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП».
Враховуючи вищевикладене, строки розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 08.11.2021 у задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі відмовив.
У судовому засіданні учасники справи дали свої пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України.
Пунктами 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Додатком до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
17.12.2015 між ПАТ «Укртрансгаз» (оператор) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (замовник) укладено договір №1512000700 транспортування природного газу (том 1, а.с. 17-27).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору транспортування природного газу №1512000700 від 17.12.2015.
Згідно умов договору оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1). Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2). Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3). Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п. 2.4). Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5). Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6). Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або виходу передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7). Додатки №№ 1, 2, 3 є невід'ємною частиною договору. Додаток №3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8). Оператор має право, зокрема стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему в порядку, визначеному цим договором (п. 3.2). Замовник зобов'язаний не перевищувати замовлені потужності, визначені в договорі, здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності (п. 4.1). Замовник має право замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п. 4.2). Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4). На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі -ЗВТ) (п. 5.5). Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) (п. 6.1). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу (п. 6.2). Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3). Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1). Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п. 7.2). Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (п. 7.3). Величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку №1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформляється додатком №1 до цього договору (п. 8.1). У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за відповідною формулою. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п. 8.4 цього договору, визначається за даними оператора (п. 8.4). Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1). Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора (п. 11.2). Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п. 11.3). У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5). Оператор до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику нал його електронну адресу розрахунок вартості природного газу та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем (п. 15.5). Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відноси сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку його дії жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1). Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п. 17.2). У разі внесення та затвердження регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору (п. 17.3). Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою (п. 19.2). Повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання (п. 19.3). Пунктом 19.4 договору визначено уповноважених представників оператора та замовника, що призначені забезпечувати виконання положень цього договору, зокрема вказано номери телефону, факсу, електронні адреси представників.
29.11.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої, зокрема п. 8.2 змінено в частині формули розрахунку (том 1, а.с. 22-23).
Додатком №3 до договору сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу (том 1, а.с. 24-26).
Докази укладення додатків №1 та №2 до договору в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.
За пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 3, 4 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Підписання додатків 1, 2, їх обов'язковість та невід'ємність до договору визначена чинним законодавством, і тому обставина їх відсутності у зв'язку з не підписанням чи неузгодженням між сторонами, є обставиною, що ставить під сумнів факт узгодження сторонами всіх істотних умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду №903/904/19 від 23.06.2020 у справі між тими ж сторонами на підставі того ж договору.
Зміст спірного договору та відсутність підписаних додатків до нього свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №908/3104/19 від 22.06.2021.
Відсутність узгоджених умов щодо обсягів та порядку надання послуг унеможливлює виконання положень договору, у тому числі, в частині порядку визначення вартості перевищення замовленої (договірної) потужності.
Судом враховано, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) - (пункт 2.4. Договору), яких в природі не існує.
Рішенням Господарського суду Волинської області №903/904/19 від 17.03.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, у задоволенні позову Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” про стягнення 87 566 527 грн. 42 коп. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з компенсації добових небалансів природного газу, які на думку позивача мають бути сплачені відповідачем на підставі договору транспортування природного газу №1512000700 від 17.12.2015 за виставленими позивачем рахунками, відмовлено, зокрема з підстав відсутності додатків №1 та №2.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.06.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укртрансгаз» закрите.
Пунктом 11 постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 передбачено обов'язок оператора газотранспортної системи з 01 серпня 2018 року надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою.
Врахування Типової форми договору на транспортування природного газу, є обов'язковим під час укладання договорів між операторами та замовниками, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками (ч.2 ст.32 Закону України "Про ринок природного газу").
Постановою НКПУКП від 22.04.2019 №580 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» зобов'язано оператора газотранспортної системи здійснити розподіл потужностей на добу наперед на 01.05.2019 на підставі поданих замовниками послуг транспортування номінацій, урахувавши попередньо розподілену потужність у кожній окремій точці входу/виходу до/із газотранспортної системи.
Крім того, внесено зміни до Кодексу ГТС та типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №24797.
Таким чином, фактично з 01.05.2019 оператор ГТС фактично почав надавати послуги з розподілу договірної потужності, порядок надання якої був змінений з 01.05.2019.
Згідно п. 17.2 договору усі зміни та доповнення до цього договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.
У разі внесення та затвердження регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору (п. 17.3 договору).
Докази внесення сторонами змін до спірного договору починаючи з 30.11.2017 (дата укладення додаткової угоди) у зв'язку зі зміною типового договору транспортування природного газу в матеріалах справи відсутні.
Звітами від 31.05.2019, 30.06.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019, 31.12.2019 позивачем визначено подобове використання потужності АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (том 1, а.с. 44-59).
Позивачем до позовної заяви долучені акти наданих послуг, рахунки на оплату перевищеної замовленої (договірної) потужності за період з травня по грудень 2019 року на загальну суму 2 7758 253 грн. 07 коп., в яких, зазначені суми перевищення в цілому за місяць.
Позивач проводить подобові розрахунки без внесення змін у договір. П. 8.4. договору передбачено місячні розрахунки перевищення розміру договірних потужностей.
Судом враховано, що перевищення договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця та перевищення замовленої потужності за кожен день газового місяця є різними послугами, які розраховуються на підставі різних показників та формул.
Докази внесення змін у договір, зокрема щодо договірної потужності за добу, формули її розрахунку в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 19.2 договору визначено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.
Позивач, як на доказ надіслання відповідачу документації, посилається на реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи АТ «Волиньгаз» (том 1, а.с. 107-228).
В матеріалах справи відсутній розрахунок перевищення потужності (формула, порядок розрахунку, тариф), зазначена лише загальна кількість, що позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування.
Докази надіслання позивачем на адресу відповідача таких розрахунків в матеріалах справи відсутні.
Складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу, вартості перевищення замовленої (договірної) потужності та відповідно самого факту перевищення потужності.
Відповідач листами від 16.07.2019, 26.07.2019, 21.08.2019, 24.09.2021, 22.10.2019, 20.11.2021, 26.12.2019, 23.01.2019 (том 2, а.с. 49-56) повертав акти позивачу з посиланням на порушення п. 8.4 договору в частині не надання на електронну адресу замовника звіту про використання договірних потужностей, розрахунку та рахунку на оплату на підставі п. 11.3 договору, в т.ч. і акт від 31.05.2019, підпис на якому крім того відізваний листом від 19.07.2019 №43003.2-Сл-3107-0719.
Позивач зазначає про неможливість підписання додатку №1 при укладенні договору, проте не обгрунтовує таку неможливість після затвердження нових тарифів.
Розрахунки за надані послуги транспортування природного газу до 01.05.2019 не пов'язані з нарахуванням додаткової плати за перевищення добової потужності у травні-грудні 2019 року.
Справи про стягнення боргу за послуги балансування, зокрема за період до 01.05.2019, не є аналогічними зі справами про стягнення боргу за перевищення договірної потужності.
Позиція щодо необхідності наявності укладених додаткових угод та врегулювання спірних відносин саме договором, а не посиланням на чинні норми законодавства при цьому керуючись старим договором, викладена у постановах Верховного Суду №903/904/19 від 23.06.2020, №915/2360/19 від 15.06.2021, №908/3104/19 від 22.06.2021, №904/2611/18 від 23.06.2021, №903/973/19 від 04.08.2021.
Враховуючи вищевикладене, відсутність погодженої потужності у договорі, у зв'язку з чим не можливо встановити обсяги перевищення, позовні вимоги про стягнення 2 775 253 грн. 07 коп. заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності не підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову щодо основних вимог, правові підстави для задоволення похідних вимог позивача про стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутні.
Поданий позивачем акт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.07.2021 №328 не спростовує відсутність погодженої договірної потужності сторонами, невідповідність спірного договору типовому договору транспортування природного газу, на положення якого посилається позивач.
У зв'язку з відмовою у позові підстави для застосування строків позовної давності відсутні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з відмовою у позові, правові підстави покладення судових витрат на відповідача згідно ст. 129 ГПК України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення 3 513 543 грн. 63 коп. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 10.11.2021
Суддя А. М. Кравчук