Єдиний унікальний номер 725/7781/21
Номер провадження 2-а/725/274/21
09.11.2021
Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді О.І. Галичанського ,
при секретарі Симик І.М. ,
за участю сторін та перекладача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Чернівецького прикордонного загону імені генерал- хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення та затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства , які незаконно перебувають на території України,-
Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 06.11.2021 року працівниками прикордонної служби було затримано громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території України без дозвільних документів, що дають право на знаходження на території України та не виконав рішення про його примусове повернення з території України від 08.09.2021 року.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Білоцерківським відділом Центрального Міжрегіонального Управління Державної Міграційної служби України у м. Києві та Київській області 08.09.2021 року прийнято рішення про примусове повернення до країни походження громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язавши письмово залишити територію України у термін до 07.10.2021 року. Однак, самостійно у чітко визначені терміни вказаний іноземець територію України не покинув.
Відповідно до обліків інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», інформація щодо перетину державного кордону вказаним іноземцем в напрямку «виїзд» відсутня.
Стверджує, що відповідач не має законних підстав для перебування в Україні, самостійно у чітко визначені терміни рішення про примусове повернення не виконав, територію України не покинув і надалі нелегально знаходиться в Україні, то, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (від 22.09.2011 № 3773-VI) він підлягає примусовому видворенню за межі території України.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив його задовольнити та пояснив , що відповідач не виконав вимоги рішення про примусове повернення до країни його походження. Із правами та обов'язками письмово ознайомлений.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти примусового повернення його до країни походження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч.7 ст.5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Частиною 11 статті 289 КАС України, встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більше як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до між - народного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Судом також встановлено, що рішення про примусове повернення до країни походження громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виконано.
Законних підстав для подальшого перебування на території України не має.
Відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.
Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
Відповідно до пункту 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, (далі - Типове положення) пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у разі, коли вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або прийнято адміністративним судом постанову про їх примусове видворення за межі України, або вони прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.
Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
З огляду на те, що відповідач незаконно перебуває в Україні та є всі обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухилення від добровільного виїзду, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.26,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово видворити громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України до Алжирської Народної Демократичної Республіки
Затримати громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк до шести місяців , починаючи з часу фактичного затримання , а саме з 00 год 05 хв. 06 листопада 2021 року
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289 КАС України у десятиденний строк із дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський