Єдиний унікальний номер 363/3288/21
Апеляційне провадження № 33/824/4230/2021
21 жовтня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2021 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за абдресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 31 липня 2021 року о 16:10 у с. Гута Межигірська, ст. Лютіж, буд. 63 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HYUNDAI», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду, а саме відбійник. Автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно із статтею 124 КУпАП.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. та стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454, 00 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що не порушував п. 13.1 ПДР, оскільки рухався з найнижчою швидкістю 5 км/год., а на дорозі не було знаків про існування перешкоди у вигляді відбійника з лівої сторони, який був прихований кущами і невидимий оком. Зазначає, що з огляду на вказане не може бути притягнений до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, оскільки він не порушував ПДР України.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав:
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно ч. 1 ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 рухався по міжбудиноковій дорозі в садовому товаристві, що знаходиться в с. Гута Межигірська. З долучених до матеріалів справи апелянтом фото вбачається, що між дачними ділянками не було встановлено ніяких попереджувальних знаків згідно ПДР, а саме: про напрямок дороги (знак 1.2 Небезпечний поворот ліворуч, знак 1.4.2 Напрямок повороту), про характерні зміни дороги (знак 1.5.3 Звуження дороги, знак 1.8 Виїзд на набережну або берег, знак 1.39 Аварійно небезпечна ділянка), а також табличок до них. Не було на вищевказаній дорозі і відповідної розмітки. Зазначене також не було спростовано працівниками поліції. Також, з наданих апелянтом фото вбачається, що відбійник, на який апелянт здійснив наїзд має скритний характер. За таких умов водій не мав підстав очікувати його наявність
Суд вважає, що докази, наявні в матеріалах справи, не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 13.1 ПДР України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскаржувану постанову Вишгородського районного суду міста Києва від 27 серпня 2021 року слід скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба