09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/10570/21
провадження № К/9901/37712/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрмолатіна Віктора Івановича на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду 21 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Титора Дмитра Павловича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання протиправної бездіяльності щодо не надання публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Титора Д. П., Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Титора Д. П. по ненаданню публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 грудня 2020 року, про надання копії посадової інструкції заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві Іванченка С. О.;
зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, надати позивачу копію посадової інструкції заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві Іванченка С. О. станом на дату запиту та з дня набрання судовим рішенням законної сили надати до суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у зв'язку із незазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача/номера і серії паспорта (у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків доказів відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків) позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Як зазначає суд першої інстанції, 16 липня 2021 року до суду надійшов лист від представника позивача, в якому він посилався на чинне законодавство щодо представництва адвокатом інтересів довірителів в суді, однак, вимоги вищезазначеної ухвали не виконав, у зв'язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 21 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін указане судове рішення, зауважив, що положенням частини четвертої статті 59 КАС України регламентовано загальні питання повноважень адвоката як представника, в той час, як норми частин п'ятої та шостої статті 160 КАС України є спеціальними і регламентують не питання повноважень адвоката, а обов'язкові вимоги до позовної заяви, серед яких є вимога про зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача, коли ним подається позовна заява.
Суд апеляційної інстанції виснував про безпідставність посилань скаржника на відсутність підстав для повернення позову у зв'язку з несуттєвістю, на його думку, таких недоліків, оскільки вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені КАС, який не передбачає винятків, за яких особа, що звертається до суду, на власний розсуд може обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви слід виконувати чи не виконувати, вважаючи їх формальними.
Не погоджуючись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 21 липня 2021 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2021 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрмолатін В. І. оскаржив їх в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в повному обсязі у встановлений строк усунуто не було: не надано до суду позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), не надано докази відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб)). У зв'язку з невиконанням вимог указаної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява повернута позивачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Положенням частини п'ятої статті 160 КАС України визначено перелік реквізитів, змістовних елементів позовної заяви. Так, згідно з пунктом 2 цієї частини в позовній заяві, з-поміж іншого, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, за приписами частини шостої цієї статті КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Отже, у разі звернення особи до суду через представника, в позовній заяві додатково зазначаються відомості, окреслені в пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно цього представника.
Частиною першою статті 57 КАС України установлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 59 КАС України).
Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що норма частини шостої статті 160 КАС України є спеціальною та такою, що регламентує обов'язкові вимоги до позовної заяви, зокрема, вимогу про зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача, коли ним подається позовна заява.
Згідно положень частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи. Зокрема, правильним є висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що положеннями КАС України не передбачено винятків, за яких особа, що звертається до суду, на власний розсуд може обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви підлягають виконанню чи невиконанню, вважаючи їх формальними.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрмолатіна Віктора Івановича на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду 21 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2021 року у справі № 420/10570/21 за позовом ОСОБА_1 до директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Титора Дмитра Павловича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання протиправної бездіяльності щодо не надання публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова