09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 400/1879/20
адміністративне провадження № К/9901/40132/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т.А.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в справі №400/1879/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
05 листопада 2021 року до Верховного Суду вдев'яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в справі №400/1879/20.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення від 27 квітня 2020 року №00003930501; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення від 27 квітня 2020 року №00003940501.
Вирішуючи питання про наявність підстав щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статі 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судові рішення у справі оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: пункт 44.6 статті 44, пункт 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, а також норми процесуального права: частину першу статті 72, частини першу, другу статті 73, частину другу статті 74, частину першу статті 75, частину першу статті 76, частину шосту статті 78, частини першу, третю статті 90, частини першу-третю статті 242, пункти 5-6 частини четвертої статті 246 КАС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства, норм КАС України із зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалами Верховного Суду від 14 січня 2021 року, 23 лютого 2021 року, 24 травня 2021 року, 29 червня 2021 року, 05 серпня 2021 року, 21 вересня 2021 року, 25 жовтня 2021 року касаційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року в справі №400/1879/20 були повернуті скаржнику з підстав необгрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень.
Скаржнику надавалися вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав.
Водночас ці роз'яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні із касаційною скаргою. Вчергове подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд не може самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.
Статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в справі №400/1879/20 підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження.
Керуючись положеннями статей 248, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в справі №400/1879/20 повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Чумаченко