09 листопада 2021 року
Київ
справа №440/3005/19
адміністративне провадження № К/9901/35844/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Білак М.В., Шевцової Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про зобов'язання вчинити дії,
Верховний Суд постановою від 06 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі №440/3005/19 скасував; прийняв нове рішення про часткове задоволення позовних вимог; зобов'язав Національний банк України повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 22 липня 2019 року з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Додатковою постановою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 3457 грн 80 коп.
29 вересня 2021 року Національний банк України звернувся до Верховного Суду із заявою про роз'яснення судового рішення у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У заяві Національний банк України просить роз'яснити постанову Верховного Суду від 06.08.2020. На обґрунтування заяви зазначає про те, що 24.09.2021 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено у прийнятті звіту Національного банку України про виконання постанови Верховного Суду від 06.08.2021, накладено на Голову Національного банку штраф у розмірі 45 400,00 грн, встановлено новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду. Заявник зазначає, що Національним банком вживалися заходи з метою виконання постанови Верховного Суду, проте місцевим адміністративним судом, як судом, що не приймав рішення по суті позовних вимог та не зважаючи на наявність відкритого виконавчого провадження, здійснюється судовий контроль за виконанням судового рішення, що не відповідає статті 382 КАС України.
На переконання Національного банку, здійснення судового контрою можливе лише за умови вичерпання державним виконавцем всіх заходів примусового виконання, які б свідчили про невиконання рішення суду. Під час такого контролю судом незаконно було змінено резолютивну частину постанови Верховного Суду від 06.08.2020, що не передбачено положеннями процесуального законодавства.
Заявник зазначає, що місцевий суд зобов'язав Національний банк вчинити дії, які не передбачені постановою Верховного Суду від 06.08.2020. Заявник вважає, що ним виконано постанову Верховного Суду від 06.08.2020 та надано відповідь на запит позивача, що підтверджується і постановою державного виконавця від 09.09.2021 про закінчення виконавчого провадження № 62902259 у зв'язку з його фактичним виконанням. Проте судом першої інстанції встановлено інший порядок виконання постанови Верховного Суду від 06.08.2020, що не узгоджується з її резолютивною частиною. Враховуючи викладене, Національний банк звернувся до Верховного Суду, як суду, яким прийнято судове рішення, оскільки вважає незрозумілим порядок виконання такого рішення.
Верховний Суд листом від 30 вересня 2021 року витребував з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/3005/19 для вирішення заяви Національного банку України про роз'яснення постанову Верховного Суду від 06.08.2020.
Справа № 440/3005/19 надійшла до Верховного Суду 20 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року заяву Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 02 листопада 2021 року.
ОСОБА_1 23 жовтня 2021 року надіслав до суду клопотання, в якому просить суд залишити без розгляду заяву Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року. На обґрунтування вказаного клопотання зазначає про те, що Національний банк України зобов'язаний був надіслати йому копію заяви про роз'яснення судового рішення і надати до суду докази її надсилання. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було отримано копії вказаної заяви, то в силу вимог частини 2 статті 167 КАС України суд не повинен розглядати таку заяву та залишити її без розгляду. Також посилається на те, що подаючи заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду, відповідач фактично намагається оскаржити і змінити остаточне судове рішення.
29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надіслав до суду заперечення на заяву Національного банку України, в якому зазначає про те, що не згоден із заявою Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06.08.2021, оскільки подача відповідачем такої заяви переслідує неправомірну мету - оскарження вказаного судового рішення суду касаційної інстанції та судових рішень інших судів у справі № 440/3005/19.
Розгляд адміністративної справи за клопотанням Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року, призначеної на 02 листопада 2021 року в порядку письмового провадження не відбувся у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Білак М.В. у відпустці.
Колегія суддів Верховного Суду, розглянувши вказану заяву про роз'яснення дійшла висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частиною 2 статті 254 КАС України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року, Суд зобов'язав Національний банк України повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 22 липня 2019 року з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
При цьому в постанові суду зазначено норми права, якими керувався Суд та мотиви ухвалення судового рішення.
Із змісту заяви Національного банку України не вбачається, у чому полягають або чим зумовлені труднощі з розумінням резолютивної частини постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року і яким чином це перешкоджає виконанню судового рішення.
Посилаючись у заяві про роз'яснення судового рішення на ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року та накладення штрафу на Голову Національного банку України за її невиконання, Національний банк України фактично оскаржує вказані ухвали та не погоджується з їх змістом. Однак наведені заявником обставини не може бути підставою для роз'яснення постанови суду касаційної інстанції, оскільки підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність та невизначеність, а не незгода відповідача з встановленням судом першої інстанції судового контролю.
Таким чином, враховуючи те, що постанова Верховного Суду від 06 серпня 2020 року є зрозумілою, відповідає вимогам статті 356 КАС України, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
ОСОБА_1 23 жовтня 2021 року надіслав до суду клопотання, в якому просить суд залишити без розгляду заяву Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає про те, що Національний банк України зобов'язаний був надіслати йому копію заяви про роз'яснення судового рішення і надати до суду докази її надсилання. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було отримано копії вказаної заяви, то в силу вимог частини 2 статті 167 КАС України суд не повинен розглядати таку заяву та залишити її без розгляду. Також посилається на те, що подаючи заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду, відповідач фактично намагається змінити вказане судове рішення і оскаржити.
Колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року з огляду на наступне.
У вказаному клопотанні, посилаючись на статтю 167 КАС України, ОСОБА_1 підставою для залишення заяви без розгляду зазначає те, що Національним банком України йому не було надіслано копію заяви про роз'яснення.
Так, відповідно до абзацу десятого частини 1 статті 167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, для повернення заяви з процесуальних питань заявнику без розгляду необхідним є подання такої заяви без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України та якщо ці недоліки не дають можливості її розглянути.
Оскільки копію заяви Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року разом із копією ухвали Верховного Суду про призначення 25 жовтня 2021 року судом було надіслано на адресу ОСОБА_1 та 29 жовтня 2021 року отримано ним, про що також зазначено ОСОБА_1 у запереченні на заяву про роз'яснення, тому Верховний Суд вважає, що недотримання відповідачем частини першої статті 167 КАС України щодо надання до суду доказів направлення копії заяви на адресу позивача не впливають на можливість розгляду такої заяви.
Керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні заяви Національного банку України про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 серпня 2020 року в справі № 440/3005/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О. В. Кашпур
Судді: М.В. Білак
Н.В. Шевцова