09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 380/2159/21
адміністративне провадження № К/9901/38135/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №380/2159/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області, Державної судової адміністрації України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області, Сихівського районного суду м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
22 жовтня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 25; код ЄДРПОУ26306742) з вимогами:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 за період з травня 2020 року по червень 2020 року із застосуванням обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді у відставці Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період з травня 2020 року по червень 2020 року без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет У країни на 2020 рік» у загальній сумі 98 953,49 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, позов було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області щодо нарахування та виплати судді Сихівського районного суду м. Львова у відставці ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з травня 2020 року по червень 2020 року із застосуванням обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ХІ.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області нарахувати та виплатити судді Сихівського районного суду м. Львова у відставці ОСОБА_1 не виплачену за період з травня по червень 2020 року суддівську винагороду відповідно до вимог ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмеження, встановленого ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX, враховуючи раніше виплачені суми, з утриманням із сум, що підлягають виплаті, передбачених законом податків і зборів .
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Львівській області кошти для виплати ОСОБА_1 заборгованості по суддівській винагороді за період травень-червень 2020 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, стосовно визнання протиправними дій відповідного територіального управління ДСА України або суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди суддям за період з 18.04.2020 по 27.08.2020).
Також касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно зазначити щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Крім того, Суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №380/2159/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області, Державної судової адміністрації України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області, Сихівського районного суду м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич