09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/12198/21
адміністративне провадження № К/9901/38518/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі №420/12198/21 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
25 жовтня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
У липні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, що виражені у порушенні порядку розгляду звернення позивача від 12.05.2021р. №З-545;
- зобов'язати відповідача невідкладно розглянути звернення позивача від 12.05.2021р. №З-545;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виражена у ненаданні відповіді на звернення позивача від 2.06.2021р.;
- зобов'язати відповідача невідкладно розглянути звернення позивача від 02.06.2021 та надати відповідь по суті цього звернення;
- стягнути з відповідача на користь позивача 250 000грн. для компенсації моральної шкоди.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року, яка була залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, позовну заяву повернуто позивачу.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4); у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не викладено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Скаржник чітко не зазначає у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідні норми права.
Натомість скаржник зазначає про те, що введення норми щодо зобов'язання учасника справи надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів нівелює сенс використання модулю «Електронний суд», однією з переваг якого є можливість не виготовляти копії документів на папері.
Отже касаційна скарга містить лише цитування норм права без їх взаємозв'язку із частиною четвертою статті 328 КАС України.
Крім того, Суд звертає увагу скаржника на той факт, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо постановлення судами ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, натомість судами постановлено ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження судових рішень.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі №420/12198/21 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич