08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/25829/19
адміністративне провадження № К/9901/38115/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року
у справі № 640/25829/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо ненадання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням усіх діючих складових грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення з Державної податкової адміністрації у м. Києві та зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахування складових (надбавок, доплат, премій) грошового забезпечення, які Позивач отримував на час звільнення з Державної податкової адміністрації у м. Києві, а саме: надбавка для осіб, які працюють в умовах режимних обмежень-15%, премія. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх діючих складових грошового забезпечення, а саме: надбавки для осіб, які працюють в умовах режимних обмежень-15%, премії виходячи з 100% суми підвищення пенсії, з 05 березня 2019 року та виплатити суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
На зазначене рішення Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (далі - Управління) подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року повернуто, у зв'язку з не усуненням недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року подану повторно апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження, продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, Управління 22 жовтня 2021 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону на час її подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення. Вказану ухвалу отримано скаржником 14 вересня 2021 року, однак станом на 01 жовтня 2021 року, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено. У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні також вказав, що стверджуючи про неможливість сплати судового збору при поданні апеляційної скарги вперше, як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі і при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції. Не надано відповідних доказів сплати судового збору і протягом встановленого судом строку усунення недоліків повторної поданої апеляційної скарги.
Крім того, суд апеляційної інстанції також наголосив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати, зокрема, необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Інших поважних та об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом апеляційної інстанції ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів суду апеляційної інстанції не знайшла підстав для її задоволення.
Крім того, у межах встановленого строку, скаржник також подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд вправі продовжити лише той строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження десятиденного строку на усунення недоліків, встановленого нормами КАС України, не передбачено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги.
З урахування наведеного, а також керуючись вимогами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції при ухваленні вказаного рішення зазначив, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, виходив з того, що відповідач не надав на підтвердження викладених у клопотанні обставин будь-яких доказів. Посилання на вчинення певних дій та виникнення труднощів без надання цьому жодних доказів, не є підставою вважати такі обставини об'єктивно існуючими.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що розгляд справи, рішення у якій оскаржуються, здійснювався судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності або інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Аналіз наведених норм в контексті правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі, свідчить про те, що в даному випадку оскаржується судове рішення, постановлене у справі незначної складності.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 10 червня 2021 року у справі № 300/2892/20, від 17 червня 2021 року у справі № 480/4677/20, від 25 червня 2021 року у справі № 160/8208/20, від 27 вересня 2021 року у справі № 620/6543/20.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 333, 355, 359 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 640/25829/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко