09 листопада 2021 року Справа № 338/943/21 пров. № А/857/16451/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові заяву про відвід складу колегії суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р., Мікули О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача, - інспектор групи реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (смт.Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Гоголь Андрій Богданович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
16.09.2021 Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2021 року.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду вказаної справи: головуючий суддя Качмар В.Я., судді Курилець А.Р., Мікула О.І.
Відповідно до підпункту 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
З метою дотримання вимог підпункту 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року постановлено витребувати з Богородчанського районного суду Івано-Франківської області матеріали справи № 338/943/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача, - інспектор групи реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (смт.Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Гоголь А.Б., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Зобов'язано Богородчанський районний суд Івано-Франківської області невідкладно направити матеріали адміністративної справи № 338/943/21 до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
01.11.2021 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів через зволікання розгляду справи та неефективне поновлення порушених прав позивача, що викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів та недовіру до цього складу суду.
01.11.2021 до суду апеляційної інстанції за вх.№К28992/21 надійшли матеріали справи №338/943/21.
Згідно табелю обліку робочого часу суддя-доповідач Качмар В.Я. у період з 25.10.2021 по 05.11.2021 перебував у відпустці.
Перевіривши доводи, наведенні у заяві про відвід складу колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 КАС.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом пункту 4 частини першої та частини четвертої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як на підставу для відводу складу колегії суддів позивач посилається на приписи статті 36 КАС нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Проте, слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Необхідно зазначити, що мотивуючи заяву про відвід складу колегії суддів заявник покликається на те, що 16.09.2021 ним безпосередньо до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2021 року. Предметом розгляду вказаної справи є скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Вказана категорія справ розглядається судом апеляційної інстанції у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Проте, така справа не розглянута в межах визначеного строку, що викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів та недовіру до вказаного складу суду.
В розрізі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне ще раз звернути увагу на те, що 21.09.2021 судом апеляційної інстанції отримано лише матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2021 року, які неможливо розглянути за відсутності матеріалів самої адміністративної справи №338/943/21.
З метою дотримання вимог підпункту 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року постановлено витребувати з Богородчанського районного суду Івано-Франківської області матеріали справи № 338/943/21. Зобов'язано Богородчанський районний суд Івано-Франківської області невідкладно направити матеріали адміністративної справи № 338/943/21 до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Вказана ухвала направлена на офіційну електронну адресу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області inbox@bg.if.court.gov.ua та згідно відомостей електронної розсилки КП ДСС Восьмого апеляційного адміністративного суду отримана і позивачем-апелянтом у справі.
22.10.2021 судом апеляційної інстанції повторно на офіційну електронну адресу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області inbox@bg.if.court.gov.ua направлено ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року про витребування з Богородчанського районного суду Івано-Франківської області матеріалів справи № 338/943/21.
Вказані матеріали справи № 338/943/21 надійшли до суду апеляційної інстанції 01.11.2021.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини часу надходження до суду матеріалів справи, які витребовувалися та без яких відповідно до підпункту 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС неможливий розгляд безпосередньо поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги, не може свідчити про упередженість та об'єктивність та певну зацікавленість суддів у розгляді вказаної справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості складу колегії суддів: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. судом не встановлено.
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 321, 325, 328 КАС суд,
Визнати заявлений відвід складу колегії суддів: судді-доповідачу Качмару В.Я., суддям Курильцю А.Р., Мікулі О.І., необґрунтованим.
Питання про вирішення відводу складу колегії суддів: судді-доповідачу Качмару В.Я., суддям Курильцю А.Р., Мікулі О.І., передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула