28 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7110/20 пров. № А/857/14906/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Затолочного В.С., Мікули О.І.
з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТМК» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (суддя першої інстанції Дудар О.М., м. Рівне, повний текст складено 22.03.2021)
У вересні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТМК» (далі - ТОВ «УКР ТМК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2020 №1556911/42819715 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.04.2020 №5; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.04.2020 №5.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.05.2020 №1556911/42819715. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «УКР ТМК» податкову накладну від 13.04.2020 №5 днем її подання на реєстрацію. Стягнути на користь ТОВ «УКР ТМК» солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.
09.03.2021 позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року стягнуто на користь ТОВ «УКР ТМК» солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн.
Із таким додатковим рішенням не погодилися Головне управління ДПС у Рівненській області та Державна податкова служба України та подали апеляційну скаргу. Вважають, таке додаткове рішення постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначають, що задоволений судом розмір витрат на правову допомогу в сумі 14 000 грн. є завищеним, оскільки дана справа не потребує значних витрат часу адвоката та правового аналізу наданих клієнтом документів, як зазначає заявник.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Так, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання повідомлення на номер телефону, зазначений ним у матеріалах справи, вказане повідомлення прийняте ним 07.10.2021 о 12:16 год, що підтверджено телефонограмою.
Головне управління ДПС у Рівненській області було належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки на офіційну електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, судова повістка одержана відповідачем 07.10.2021 о 12:17 год, що підтверджено звітом від відповідача про отримання документів засобами електронного зв'язку, який надійшов на адресу суду 07.10.2021 о 13:57 год.
Також Головне управління ДПС у Рівненській області було додатково повідомлене про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки на вказану ним адресу, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Державна податкова служба України була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки на вказану нею адресу, яка отримана 11.10.2021, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Головним управління ДПС у Рівненській області 20.10.2021 подано клопотання про розгляд справи, призначеної до розгляду на 28.10.2021 о 14:20 год в режимі відеоконференції. Це клопотання надійшло на адресу суду 25.10.2021 і 26.10.2021 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року та на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у даній справі постановлено провести у режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Рівненської області забезпечити 28 жовтня 2021 року о 15:30 год. проведення засідання в режимі відеоконференції.
Головне управління ДПС у Рівненській області подало клопотання про відкладення судового засідання з можливістю приймати участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з встановленням карантину.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Доводи представника відповідача про необізнаність з рішенням суду за наслідками поданого клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції апеляційний суд відхиляє, оскільки вказану ухвалу було надіслано на офіційну електронну адресу Головного управління ДПС у Рівненській області, зазначену в апеляційній скарзі і така була одержана відповідачем 26.10.2021 о 16:30 год, що підтверджено звітом про отримання документів засобами електронного зв'язку. Також підтвердження про отримання документа головним державним інспектором відділу організації документування і роботи з документами було надіслано до суду посадовою особою відповідача Коптюх І.А. 26.10.2021. Отже, судом апеляційної інстанції було надано відповідачу можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, відповідач є суб'єктом владних повноважень, наділений відповідним достатнім для реалізації свої повноважень кадровим ресурсом.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно із нормами частин першої ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У відповідності до 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що застереження про необхідність компенсації вартості витрат на правову допомогу і подання доказів їх понесення протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було здійснене позивачем в позовній заяві, а також у поданому до суду 01.12.2020 клопотанні про понесення позивачем судових витрат.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.
Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited» проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.11.2019 по справі № 826/15063/18, згідно яких, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Апеляційний суд зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Встановлено, що правову допомогу позивачу у даній справі надавала адвокат Денисюк О.І. згідно з ордером від 29.10.2020 серії ВК №1012059, виданим Адвокатським об'єднанням «Прищепа і партнери».
У підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги адвокатським об'єднанням від 16.09.2020 №16/09-1, укладений між ТОВ «УКР ТМК» та Адвокатським об'єднанням «Прищепа і партнери», акт приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2021 №01/03-1 з описом наданої допомоги та розрахунком витраченого часу, рахунок на оплату послуг №1/03-1 від 01.03.2021.
Загальна сума гонорару адвоката згідно з актом приймання-передачі наданих послуг складає 14000,00 грн. Цю суму сплачено ТОВ «УКР ТМК» Адвокатському об'єднанню «Прищепа і партнери», що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2021 №936.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, перелічивши надані позивачем докази у підтвердження витрат на правничу допомогу та зазначаючи про наявність цих документів в матеріалах справи, не надав оцінки цим документам на предмет їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, не досліджував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті наданих послуг (правової допомоги), складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, ціні позову.
З огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 14000 грн є неспівмірною та завищеною.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідач у запереченні на клопотання про вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу зазначив, що розмір суми заявлений до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу є завищений, не відповідає критеріям співмірності.
З акта приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2021 №01/03-1 видно, що адвокатом надані наступні послуги:
розгляд наданих при зустрічі з Клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення - 1 год.;
опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини та суть спору - 0,5 год.;
написання позовної заяви - 3,5 год;
підготовка та направлення відповідачам додаткових доказів - 1 год;
представлення інтересів ТОВ під час розгляду справи - 1 год.
Оскільки адвокатом з метою підготовки позовної заяви було здійснено визначення підстав і предмету позову, визначення та збір доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка та направлення відповідачам додаткових доказів не входять до послуг, безпосередньо пов'язаних з розглядом справи.
Також опрацювання нормативно-правових актів, в силу вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви та підготовки копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду.
Оскільки до такого виду адвокатської діяльності як складання позовної заяви віднесено надання консультацій та узгодження правової позиції, опрацювання нормативно-правових актів, тому відсутні підстави для виділення їх в окремий вид послуг.
При визначенні розміру витрат, що підлягають відшкодуванню на користь позивача, апеляційний суд враховує, що дана справа не є складною, підготовка позовної заяви та обґрунтування правової позиції позивача не потребувало витрачання великої кількості часу. У вказаній категорії справ є значна стала судова практика, в т.ч. і суду касаційної інстанції.
Також колегія суддів зазначає, що позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів у даній справі вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає співмірним розмір відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3500 гривень, який є доведеним, документально обґрунтованим.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково та змінити додаткове рішення в частині суми стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції, зазначивши таку суму витрат на професійну правничу допомогу - 3500 грн.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України задовольнити частково.
Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в частині суми стягнення витрат на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції змінити, зазначивши таку суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню, 3500 грн. (три тисячі п'ятсот грн.).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішенн
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 08.11.2021.