29.10.2021 Справа №607/20060/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - Тернопільська міська рада, управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи -Тернопільська міська рада, управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними дії ОСОБА_3 при поданні заяв на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 1987 р.н., ОСОБА_5 2012 р.н. та ОСОБА_6 1985 р.н. у нерухомому майні яке є предметом іпотеки, а саме у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відновити становище яке існувало до порушення та скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 1987 р.н., ОСОБА_5 2012 р.н та ОСОБА_6 1985 р.н. у нерухомому майні яке є предметом іпотеки, а саме у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що 12.04.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання кредиту № 11139528000, за умовами якого, ОСОБА_3 було надано кредит в іноземній валюті у сумі 96818,00 швейцарських франків з відсотковою ставкою 9,2% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором був укладений Договір Іпотеки від 12.04.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою I.A., зареєстровано в реєстрі за №2299. За умовами договору в іпотеку було передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 11.06.2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №4 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, згідно яких право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». На момент укладення Договору Іпотеки в квартирі, було зареєстровано дві особи, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Однак, після укладення договору іпотеки ОСОБА_8 надав згоду на реєстрацію ще трьох осіб, а саме, ОСОБА_4 1987 р.н., ОСОБА_5 2012 р.н. та ОСОБА_6 1985 р.н. Наголошує, що в п. 2.3.11. Договору Іпотеки від 12.04.2007 року, ОСОБА_3 , як Іпотекодавець зобов'язався не надавати дозвіл на реєстрацію в предметі іпотеки фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя. Ні АКІБ «УкрСиббанк» ані ТОВ «Кей-Колект» не надавало згоди на реєстрацію будь кого в іпотечному майні. Отже, вже після укладення договору іпотеки 12.04.2007р. органами реєстрації було зареєстровано місце проживання трьох осіб і це всупереч тому, що зазначене нерухоме майно знаходилось під двома обтяженнями (заборона та іпотека) та за відсутності дозволу зі сторони ПАТ «УкрСиббанк» та/або ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». Реєструючи неповнолітніх осіб у нерухомому майні яке є предметом іпотеки Іпотекодавець спричинив обставини що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя. Вважає, що ОСОБА_3 , як іпотекодавець подаючи заяву на реєстрацію місця проживання трьох осіб у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки свідомо порушив умови договору іпотеки.
Від ОСОБА_3 через представника надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що він не отримував в АКБ «УкрСиббанк» грошові кошти в іноземній валюті у сумі 96818 швейцарських франків. Твердження позивача в позовній заяві про те, що 11.06.2012 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕИ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №4 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки не підтверджено належними доказами, а додані до позову окремі сторінки цих договорів не можуть вважатися витягами із них, неможливо встановити факт переходу прав вимог за Договором про надання кредиту № 11139528000 від 12.04.2007 та Договором іпотеки від 12.04.2007 від АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», а також неможливо встановити ціну вказаних договорів та розмір так званої заборгованості відповідача-1 по Договору про надання кредиту. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставини здійснення повної оплати за вказаними договорами на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами. Стверджує, що повідомлень від АКІБ «УкрСиббанк» про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» прав вимоги (відступлення прав) за Договором про надання кредиту від 12.04.2007 та Договором іпотеки від 12.04.2007 року ОСОБА_3 не отримував. Зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів реєстрації осіб в спірній квартирі, те, що ОСОБА_3 звертався до органу реєстрації із заявою та те, що вказані особи зареєструвалися саме на підставі його заяви. Крім того, звертає увагу на неналежний спосіб захисту. Оскільки Законом «Про іпотеку» передбачено спеціальний порядок виселення у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, докази того, що є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із занесенням до протоколу судового засідання від 07 вересня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позову.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , в тому числі і як законні представники неповнолітньої ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явилися.
Треті особи - Тернопільська міська рада та управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради не направили своїх представників в судове засідання.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 , що видно із інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12.11.2020 року. Квартира перебуває в Іпотеці ТзОВ «Кей-Колект», на неї накладено обтяження у вигляді заборони.
12.04.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання кредиту №11139528000, за умовами якого, ОСОБА_3 було надано кредит в іноземній валюті у сумі 96818,00 швейцарських франків з відсотковою ставкою 9,2% річних.
Згідно меморіального ордера від 12 квітня 2007 року №0602502167 на рахунок ОСОБА_9 в АТ «Укрсиббанк» переведено 89818 швейцарських франків у гривневому еквіваленті 400468,49 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором був укладений Договір Іпотеки від 12.04.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою I.A., зареєстровано в реєстрі за №2299.
За умовами договору в іпотеку було передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктами 2.3.4, 2.3.11 договору передбачено, що іпотекодавець без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя зобов'язаний не здійснювати наступної іпотеки, дій пов'язаних зі зміною права власності на предмет іпотеки, а також дій, пов'язаних з передачею вказано майна третім особам, в тому числі, права користування, а також не реєструвати в приміщеннях, що складають предмет іпотеки фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.
За порушення обов'язків іпотекодавця, іпотекодавець має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, з направлення повідомлення про порушення договору іпотеки, а якщо його вимога не буде задоволена на протязі 30 днів, - звернути стягнення на предмет іпотеки. (п.4.1)
12.04.2007 р. було накладено заборону відчуження, реєстраційний номер обтяження 9815153 та зареєстровано іпотеку на нерухоме майно.
11.06.2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №4 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 11.06.2012 року за реєстровим №2459-2460, згідно яких право вимоги Укрсиббанк за кредитними договорами згідно додатку та Договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ».
30.06.2012 року АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_3 було надіслано повідомлення від 20 червня 2012 року 312-21/15225 від 20.06.2012 року, яким повідомлено про відступлення права вимоги заборгованості за договором від 12.04.2007 року №11139528001 ТОВ «Кей-Колект».
Згідно Будинкової книги на момент укладення договору Іпотеки в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано дві особи, а саме: ОСОБА_3 1959 р.н. та ОСОБА_7 1935 р.н..
Згідно довідок адресно-довідкового бюро, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 12.07.2001 року, ОСОБА_6 з 24.10.2018 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 26.03.2015 року.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши докази та надавши їм оцінку, суд доходить висновку, що позов не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За змістом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 405 ЦК України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).
Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Відповідно до частини другої статті 10 цього Закону іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
Право користування об'єктом іпотеки може здійснюватися виключно на згодою іпотекодержателя, тобто без наявності письмової згоди останнього, будь-яка особа позбавлена можливості здійснити реєстрацію свого місця проживання на об'єкті, що є предметом іпотеки.
Наведене свідчить, що власник буднику, який знаходиться в іпотеці вправі, відповідно до положень наведеного законодавства, реєструвати в ньому своїх рідних членів сім'ї (зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей за згодою батьків), а також інших осіб при відповідній наявності належного дозволу іпотекодержателя такої квартири, обов'язок щодо чого передбачений статті 9 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.
Згідно зі статтею 8 вказаного Закону, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло обтяження, боржник, у володінні якого знаходиться предмет обтяження, може використовувати його відповідно до цільового призначення, а також отримувати продукцію, плоди і доходи від предмета обтяження. При користуванні предметом обтяження боржник повинен не припускати погіршення його стану та необґрунтованого зменшення вартості понад норми амортизації (зносу).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що власник нерухомого майна, що знаходиться в обтяженні та є предметом іпотеки, може використовувати його тільки за цільовим призначенням та розпоряджатися останнім тільки за наявності відповідної згоди іпотекодержателя.
Також, згідно 2.3.11. Договору Іпотеки від 12.04.2007 року укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , іпотекодавець зобов'язувався не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.
В той же час, як установлено судом, після укладення договору іпотеки 12.04.2007 р. на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у цій квартирі було зареєстроване місце проживання ще трьох осіб: ОСОБА_4 1987 р.н., ОСОБА_5 2012 р.н. та ОСОБА_6 1985 р.н.
Згідно частиною першою статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Аналогічні положення містить п.4.1. договору іпотеки від 12.04.2007.
Частиною першою статті 33 цього Закону встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно частини третьої статті 33 Закону, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звертаючись до суду з позовом до відповідачів, позивач не зазначив, яким чином їх реєстрація в іпотечному майні порушує права чи інтереси ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Посилання позивача на те, що в разі звернення стягнення на спірне майно, яке є предметом іпотеки, у нього можуть виникнути перешкоди у реалізації предмета іпотеки, суд не бере до уваги, оскільки не надано доказів на підтвердження того, що боржник не виконує або неналежно виконує зобов'язання за кредитним договором.
Також відсутні докази про наявність рішення суду або виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, чи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з положеннями статтей 36-38 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом (ч.3 ст.109 ЖК України).
Доводи представника позивача про те, що факт реєстрації особи у іпотечному майні без дозволу іпотекодержателя є доказом порушення права іпотекодержателя на реалізацію предмета іпотеки в майбутньому є безпідставними, оскільки судовому захисту підлягають наявні порушені права, а не можливе порушення майнових прав позивача у майбутньому.
Реєстрація у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, жодним чином не збільшує ризиків, пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки.
Гарантії захисту порушених прав іпотекодержателя врегульовано статями 38, 39 Закону України «Про іпотеку». Проте з цих підстав ПАТ «Кей-Колект» до суду не зверталося.
Звернення до суду з позовом про скасування місця проживання відповідачів у спірному житловому будинку, який є предметом іпотеки не є належним способом захисту.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №712/9569/17.
Крім того, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення (припинення) права власності або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (стаття 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм статей 71, 72, 116, 156 ЖК України або статей 405, 406 ЦК України.
Обставини, на які посилається позивач, не є передбаченими законом підставами для визнання відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Також відсутні підстави для визнання їх такими, що безпідставно набули право користування спірним житлом.
У зв'язку із цим, відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права, проте відповідних вимог позивачем не заявлено.
Такі висновки узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.03.2021 р. при розгляді справи № 161/7351/19.
Отже, суд доходить висновку що позивачем не доведено, що на час розгляду справи право іпотекодержателя було порушено, у зв'язку із цим відсутні підстави для задоволення вимог позивач про скасування реєстрації відповідачів в спірній квартирі.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Звертаючись до суду із позовом, позивачем не надано доказів, про правові підстави для реєстрації відповідачів в квартирі, а також, відомості чи давав згоду ОСОБА_3 на таку реєстрацію, зважаючи на те, що в заявах по суті останній заперечив цю обставину. Тому, відсутні підстави для визнання його дій незаконними. Крім того, такий спосіб захисту не є належним та не призведе до відновлення прав позивача.
Тому, суд доходить остаточного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 11.03.2021 року та додатку до договору №1 від 11.03.2021 року (а.с.83-85), акту виконаних робіт від 27 жовтня 2021 року, АО «Сила права» надало ОСОБА_3 правову допомогу по цій справі на суму 12000 гривень, які частково оплачені клієнтом на суму 9000 гривень, що підтверджується виписками з банківського рахунку адвокатського об'єднання від 14.06.2021 року на суму 2000 грн. (а.с. 189), від 19.03.2021 року на суму 4000 грн (а.с.190), від 02.07.2021 року на суму 3000 грн. Отже, оскільки в задоволенні позову відмовлено, з позивача ТОВ «Кей-Колект» в користь ОСОБА_3 слід стягнути понесені та ті що сторона має понести судові витрати в сумі 12000 гривень.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 211, 229, 258, 259, 263, 266, 268, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи Тернопільська міська рада, управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» в користь ОСОБА_3 12000 гривень судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», 01042, м. Київ, вулиця Іоанна Павла II, будинок 4/6, корпус "В", поверх 4, каб. 402 Код ЄДРПОУ 37825968 Тел.: +38(067)404-97-54;
Відповідачі:
ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській обл., від 06.11.1997 року РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_6 адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Треті особи:
Тернопільська міська рада, 46001, вул. Листопадова, 5, місто Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305;
Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, вул. Т.Шевченка, 1, місто Тернопіль, 46025.
Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2021 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк