08 листопада 2021 року справа №200/5006/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/5006/21 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” відповідно до вислуги років, яка становить 27 років 03 місяці 09 днів;
- зобов'язати відповідача оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи для призначення пенсії позивачу з 19 серпня 2018 року, згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу за контрактом в Адміністрації Державної прикордонної служби України та був звільнений з військової служби наказом Голови Державної прикордонної служби України від 13 вересня 2018 року №862-ОС, за підпунктом “г” пункту 2 частини п'ятої статті 26 закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
25.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
09.04.2021 позивач отримав лист-відповідь від 01.04.2021 №115-7409/0/6-21 Вих., яким відповідач відмовив у підготовці та направленні необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, та про відсутність у позивача права на призначення йому такої пенсії.
Вважає, що відповідно до статей 12, 17, 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та “Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, має право на пенсію за вислугою років з урахуванням пільгового (кратного) обрахунку вислуги років.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” відповідно до вислуги років, яка становить 27 років 03 місяці 09 днів.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 18.09.2018 №878-ОС на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини його загальна вислуга років становила 27 років 03 місяці 09 днів, з яких вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 19 років 01 місяць 01 день, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом “а” статті 12 вказаного Закону.
Статтею 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 затверджений “Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу з органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”. Нормами вказаної постанови визначено які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Аналіз положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” дає підстави для висновку, що законодавець розмежовує такі поняття як “вислуга років” та “календарна вислуга років”. При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).
Для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , є громадянином України, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 19).
18 вересня 2018 року наказом Голови Державної прикордонної служби України №878-ОС “По особовому складу” підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) другого відділу управління боротьби з транскордонною злочинністю Департаменту оперативної діяльності, звільненого з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 13 вересня 2018 року №862-ОС за підпунктом “ґ” пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України, з 18 вересня 2018 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вислуга років на 18 вересня 2018 року становить: календарна: 19 років 01 місяць 01 день; пільгова: 08 років 02 місяці 08 днів; всього: 27 років 03 місяці 09 днів (а.с. 8-9).
За інформацією послужного списку підполковника ОСОБА_1 , останній проходив службу:
15.08.1999 - 26.06.2003 - Курсант Донецького інституту внутрішніх справ України;
26.06.2003 - 18.08.2003 - Слідчий слідчого відділення Приморського районного відділу Маріупольського міського управління УМВС України в Донецькій області;
18.08.2003 - 18.08.2003 - Відряджений у розпорядження УМВС України в Донецькій області;
18.08.2003 - 25.08.2004 - Оперуповноважений відділення Управління розшуку Приморського районного відділу Маріупольського міського управління УМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
25.08.2004 - 30.09.2005 - Оперуповноважений відділення з розкриття злочинів проти особистості та боротьби з груповими злочинними проявами відділу карного розшуку Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління УМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
30.09.2005 - 20.04.2006 - Оперуповноважений Бердянського відділу по боротьбі з організованою злочинністю при УБОЗ УМВС України в Запорізькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
20.04.2006 - 15.10.2007 - Оперуповноважений в особливо важливих справах Бердянського відділу по боротьбі з організованою злочинністю при УБОЗ УМВС України в Запорізькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
15.10.2007 - 01.07.2008 - Оперуповноважений в особливо важливих справах Бердянського відділу по боротьбі з організованою злочинністю при управлінні по боротьбі з організованою злочинністю (м. Бердянськ) УБОЗ УМВС України в Запорізькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
01.07.2008 - 08.10.2008 - Оперуповноважений в особливо важливих справах Бердянського відділу по боротьбі з організованою злочинністю при УБОЗ УМВС України в Запорізькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
08.10.2008 - 31.01.2009 - Оперуповноважений в особливо важливих справах Бердянського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України Запорізькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
31.01.2009 - 30.06.2010 - Оперуповноважений відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
30.06.2010 - 26.07.2011 - Оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Донецькій області ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
26.07.2011 - 17.05.2012 - Оперуповноважений відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
17.05.2012 - 07.04.2014 - Оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:1,5);
07.04.2014 - 09.04.2015 - Оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:3);
09.04.2015 - 16.04.2015 - Оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:3);
16.04.2015 - 14.09.2015 - Старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області (коефіцієнт пільгової служби 1:3);
14.09.2015 - 06.11.2015 - Оперуповноважений (за рахунок старшого оперуповноваженого) сектора боротьби з: злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Києво-Святошинського районного відділу ГУМВС України в Київській області;
07.11.2015 - 15.04.2016 - оперуповноважений Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київський області;
15.04.2016 - 03.11.2016 - старший оперуповноважений оперативно-пошукового відділу Управління карного розшуку ГУНП в Київський області;
04.11.2016 - 18.09.2018 - Старший офіцер (старший оперуповноважений) другого відділу управління боротьби з транскордонною злочинністю Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України (коефіцієнт пільгової служби 1:1) (а.с. 10-12)
25 березня 2021 року адвокат Хлівнюк В.І. в інтересах позивача звернувся до відповідача із заявою про підготовку та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. В додатках зазначена копія заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії 16 березня 2021 року (а.с. 13-15).
01 квітня 2021 року Адміністрації Державної прикордонної служби України листом №115-7409/0/6-21 Вих. відмовила у підготовці та направленні необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, та про відсутність у позивача права на призначення йому такої пенсії (а.с. 17-18).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час звільнення зі служби позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, тому відповідач протиправно відмовив в оформленні та поданні документів до органу пенсійного фонду для призначення пенсії.
Оцінка суду.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За правилами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з пунктом “а” частини 1 статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 затверджений “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” (далі - Постанова №393).
За приписами підпункту “а” пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Підпункт “в” пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Відповідно до пункту 4.1.6. “Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України”, затвердженого постановою Верховної Ради України № 3720 від 16 грудня 1993 року, стаж роботи працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби у вищезазначених підрозділах згідно з переліком посад, визначених Міністром внутрішніх справ України.
Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби був затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 листопада 2007 року № 431.
Згідно з пунктом 2 вказаного переліку по управліннях (відділах, відділеннях) по боротьбі з організованою злочинністю головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, на транспорті зарахуванню до стажу служби, що дає право на пенсію, у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за 1,5 місяці підлягає робота на посадах, зокрема, заступника начальника відділу, старшого оперуповноваженого, оперуповноваженого в особливо важливих справах.
Судами встановлено , що позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, разом з тим, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 3 Постанови № 393, а саме період служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю та служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції.
Статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. В свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 встановлено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Отже, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII.
Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Така можливість передбачена Постановою №393.
Аналіз вказаних норм свідчить, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а.
Відповідно до пункту 1 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку визначено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 “Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Судами встановлено, що на час звільнення зі служби позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про призначення такої пенсії, в якій також просив оформити та подати необхідні документи до органу Пенсійного фонду України для призначення такої пенсії. Проте, відповідач, не врахувавши вислугу років на пільгових умовах, протиправно відмовив позивачу в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи вищевикладене суд погоджує висновок суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача направити необхідні документи до органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Суд не приймає посилання апелянта на окрему думку судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, проголошену при розгляді справи №480/4241/18, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, які викладені лише в постановах Верховного Суду.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/5006/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/5006/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 08 листопада 2021 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар