ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 листопада 2021 року місто Київ №640/17278/20
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства «Житній ринок»
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, код ЄДРПОУ 05587843) (далі - КП «Житній ринок», позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2020 №0388540410 та від 15.04.2020 №0388450410.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у податкового органу були відсутні підстави для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки пройшов встановлений чинним законодавством строк для винесення таких податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що податковим органом проведено камеральну перевірку, за результатом якої встановлено допущення несвоєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з плати за землю з юридичних осіб згідно податкових декларацій за 2018-2019 роки та затримка сплати земельного податку до 30 календарних днів, та більше 30 календарних днів. Тому, відповідач вважає, що прийняті ним податкові-повідомлення рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не спростовано доводів КП «Житній ринок» та не зазначено часові рамки проведеної перевірки, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по земельному податку з юридичних осіб КП «Житній ринок» (ЄДРПОУ 05587843), за результатами якої складено акт від 29.01.2020 №000895/26-15-04-10/5587843 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення термінів сплати (перерахування) визначеного контролюючим органом узгодженого грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні та порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку КП «Житній ринок» (ЄДРПОУ 05587843), чим порушено підпункти 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2020 №0388540410, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 110223,39 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та від 15.04.2020 №0388450410, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 58172,83 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.
Позивач не погодився з такими рішеннями контролюючого органу прийнятими за результатами перевірки та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
За підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно положень статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як встановлено судом акт перевірки від 29.01.2020 №000895/26-15-04-10/5587843 був відправлений 31.01.2020, та отриманий позивачем 05.02.2020, в той час як податкові повідомлення-рішення винесені 15.04.2020. Вказаний факт відповідачем не спростовано.
Враховуючи, що закон пов'язує право податкового органу прийняти податкове повідомлення-рішення з наявністю акта перевірки, та відповідно встановлює граничні строки прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками складання такого акта, то контролюючий орган при прийнятті податкових повідомлень-рішень зобов'язаний дотримуватися строків давності проведення перевірок, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та строків прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачених статтею 86 Податкового кодексу України за наслідками складання акта перевірки.
Оскільки, діючим законодавством не передбачено право органу доходів і зборів приймати податкові повідомлення-рішення у термін більше ніж 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у податкового органу відсутні повноваження приймати податкові повідомлення-рішення після спливу вказаного строку, та визначити податкові зобов'язання незалежно від дати складання акта перевірки протягом 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань нарахованих контролюючим органом.
Зазначена позиція підтверджується і висновками Верховного суду України, що викладені у його постанові від 12.03.2019 у справі №820/4167/17 (адміністративне провадження № К/9901/27614/18).
Отже, враховуючи приписи пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та дату отримання позивачем акту перевірки, податкові повідомлення-рішення від 15.04.2020 №0388540410 та від 15.04.2020 №0388450410 прийнято відповідачем поза межами строку встановленого пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, тобто з порушенням вимог чинного законодавства, а отже протиправно.
З огляду на все вищевикладене та беручи до уваги наявність грубих порушень відповідачем вимог Податкового кодексу України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП «Житній ринок».
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, код ЄДРПОУ 05587843) задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) від 15.04.2020 №0388540410 та від 15.04.2020 №0388450410.
Стягнути на користь Комунального підприємства «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, код ЄДРПОУ 05587843) понесені ним судові витрати у розмірі 2525,94 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять грн. 94 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа