ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення
08 листопада 2021 року м. Київ № 320/5965/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх
справ України в Донецькій області
про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса тимчасової реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16), Ліквідаційної комісії Головного управління Внутрішніх справ України в Донецькій області (87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86-г, код ЄДРПОУ 08592158) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса тимчасової реєстрації: АДРЕСА_1 ) задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місту Києву, оформлену листом Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області від 21.06.2017 №123-лк у зарахуванні (підтвердженні та включенні) раніше не відомого та не врахованого часу служби (роботи), зокрема - його періоду: з 16.08.1999 року по 28.06.2000 року в підрозділу "Ізолятору тимчасового утримання" Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області на керівній посаді: "Заступник начальник ізолятора тимчасового утримання" та його періоду: з 28.08.2000 року по 25.12.2003 року в підрозділу: "Група кримінальної міліції у справах неповнолітніх" Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області на керівній посаді: "Начальник відділу (керівник (старший оперуповноважений) самостійної групи) самостійної групи ) у складі управління" - включно за її класифікації та посадового окладу не нижче класифікації та посадового окладу за посади: "Заступник начальник ізолятора тимчасового утримання") із урахуванням раніше включеної посади "Старший оперуповноважений" - додатково або виключно, - як з 01.01.2006 року та з 24.05.2017р - як з дня мого звернення із заявою від 24.05.2017 року №131-лк, про зарахування до вислуги років для призначення/ перерахунку пенсії окремих періодів служби в календарно - пільговому обчисленні та порушення строків і заниження розмірів грошового забезпечення (пенсії) та прийняття та проходження, звільнення з публічної служби, подану на момент проведення перерахунку пенсій станом на 01.01.2016 року із урахуванням стану на 01.01.2007 року згідно з чинним пенсійним законодавством. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києву повторно розглянути заяву позивача (із урахуванням уточнень адміністративним судом відповідних до неї) від 24.05.2017 року № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
19 жовтня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення по справі №320/5965/20 Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема - в його частині щодо конкретизації посад, що прирівнюються на вимоги п.5 та п.6 Порядку № 45 (п.2 Наказу МВС № 138) як й саме новою (оновленою) Довідкою, оскільки й інше, що зазначено як передчасним цим судом - унеможливить виконання як у повному обсягу такого Рішення суду по цій самій справі, а саме - його суті, оскільки відповідач не виконуючи зазначені такі норми закону фактично змінює Рішення суду по цій самій справі, а саме - його суть.
Перевіривши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. При цьому додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом. Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 1540/4122/18.
Отже, для ухвалення додаткового рішення у справі обов'язковим є з'ясування питання, чи не призведе ухвалення додаткового рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав, оскільки додаткове судове рішення не може змінювати по суті основного рішення в справі.
Аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що судом вирішено усі позовні вимоги, заявлені позивачем. При ухваленні рішення судом вирішено питання щодо всіх заявлених позовних вимог, а також встановлено спосіб його виконання шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Разом з тим, суд зазначає, що встановлення нових обставин, надання їм оцінки та вирішення питань, які не входили до предмету спору у справі, не допускається шляхом ухвалення додаткового судового рішення. Вимога позивача через процедуру ухвалення додаткового судового рішення фактично змінити відповідача та спосіб виконання рішення по справі спрямована на зміну ухваленого судового рішення у справі, що суперечить вимогам статті 252 КАС України.
Суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 року зобов'язано повторно розглянути заяву позивача (із урахуванням уточнень адміністративним судом відповідних до неї) від 24.05.2017 року № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Відтак, проаналізувавши доводи заяви та норму ст. 252 КАС України суд дійшов висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду. Тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.Г. Вєкуа