09 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/5305/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора, в якій просить:
- зняти арешт з нерухомого майна позивача, а саме 1/4 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою про накладення арешту від 25.02.2005 р. серії АА № 434808;
- зобов'язати відповідача вчинити дії по зняттю арешту з нерухомого майна та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження нерухомого майна № 1740206, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрований 04.03.2005 р. реєстратором: Перша Херсонська державна нотаріальна контора на підставі постанови серії АА № 434808, виданої ДВС Комсомольського управління юстиції, д/в Калюжний.
Ухвалою від 20.09.2021 р. провадження у справі відкрито, відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 21.09.2021 р. від Державного нотаріального архіву Херсонської області витребувано документи.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 09.11.2021 р. відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням вимог ст.262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Отже, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої ст.6 Конвенції.
При цьому згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Слід зазначити, що процесуальні відносини, пов'язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 287), Цивільним процесуальним кодексом України (розділ VII), Господарським процесуальним кодексом України (розділ VI).
Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, необхідною умовою для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби є відсутність іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зняти арешт з нерухомого майна позивача, а саме 1/4 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою про накладення арешту від 25.02.2005 р. серії АА № 434808; зобов'язати відповідача вчинити дії по зняттю арешту з нерухомого майна та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження нерухомого майна № 1740206, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрований 04.03.2005 р. реєстратором: Перша Херсонська державна нотаріальна контора на підставі постанови серії АА № 434808, виданої ДВС Комсомольського управління юстиції, д/в Калюжний.
Судом встановлено, що арешт на майно ОСОБА_1 накладено постановою державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ Калюжного О.В. від 25.02.2005 р. серії АА № 434808, яка винесена в межах виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-88, виданого 15.04.2003 р. Веселинівським районним судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів.
У відповідності до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
Згідно ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З огляду на викладені обставини та норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позивач, як боржник у виконавчому проваджені з примусового виконавчого листа № 2-88, виданого 15.04.2003 р. Веселинівським районним судом Миколаївської області, має право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких скарг.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 815/4232/17.
У вказаному рішенні зазначено, що розгляд спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ. Визначено також, що за правилами цивільного судочинства розглядаються скарги виключно на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання судових рішень, ухвалених у цивільних справах.
Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, за наявності спеціального порядку оскарження рішення відповідача, визначеного ст.447 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутності обставин, необхідних для віднесення даного спору до категорії адміністративних, ОСОБА_1 наразі позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду за його вирішенням.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 105000000