09 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6007/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07.10.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника на неповнолітню ОСОБА_2 з 03.05.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити пенсію по втраті годувальника на неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 03.05.2019 та здійснити виплату недоплачених пенсійних коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулась до відповідача в інтересах своєї неповнолітньої дитини із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки після смерті батька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина залишилась без батьківського піклування. При першому зверненні в липні 2019 році відповідач відмовив у задоволенні заяви з тих причин, що у свідоцтві про народження дитини зроблений запис на підставі ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України - зі слів матері. Відповідач повідомив про необхідність встановити факт батьківства у судовому порядку, після чого звернутись з відповідним судовим рішенням до відповідача за отримання пенсії по втраті годувальника, з наступного дня від дати смерті годувальника. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15.10.2020 року в справі №766/18293/19, яке набрало законної сили 11.10.2020 року, встановлено факт батьківства ОСОБА_3 по відношенню до доньки ОСОБА_2 . В подальшому позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на неповнолітню доньку, але відповідач почав виплату пенсії з моменту повторного звернення, а не з моменту подання першої заяви. Свою позицію відповідач мотивує тим, що право на пенсію за попередній період позивачка не має, так як звернення за призначенням пенсії відбулось після спливу одного року від дати смерті померлого годувальника. Позивач з такою позицією пенсійного органу не погодилась та звернулась до суду з даним позовом.
29.10.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Позивач, у зв'язку зі смертю чоловіка ( ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулася із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника в інтересах своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У питаннях призначення та перерахунку пенсій Головне управління керується Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV і Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846. Заяви з необхідними документами, які подаються до органів Фонду згідно з вищевказаними нормативними актами, розглядаються та приймається рішення про призначення (перерахунок) чи відмову у призначенні (перерахунку) пенсії. Рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії приймається органом Пенсійного фонду не пізніше 10 днів лише у разі звернення з відповідною заявою (додаток 3 Порядку). При першочерговому зверненні позивача, у липні 2019 року, Головним управлінням усно проконсультовано позивача про те, що у свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, тобто зі слів матері, а також роз'яснено, що необхідно встановити факт батьківства у судовому порядку. В подальшому, позивач отримала рішення Херсонського міського суду Херсонської області по справі № 766/18293/19 від 15.10.2020, яке набрало законної сили 17.11.2020 та яким встановлено факт батьківства ОСОБА_3 по відношенню до доньки, ОСОБА_2 . 23.12.2020 позивач звернулася до Херсонського сервісного центру Головного управління із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058 на неповнолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Головним управлінням було розглянуто вищезазначену заяву позивача та призначено пенсію по втраті годувальника з дати звернення, тобто, з 23.11.2020. Надалі, позивачем було надіслано на адресу Головного управління письмове звернення від 05.08.2021 щодо надання роз'яснень з питань дати призначення пенсії по втраті годувальника та її виплати. Зазначене звернення розглянуто в порядку, передбаченим Законом України “Про звернення громадян”, 02.09.2021 за вих. № 655-5709/К-02/8-2100/21 надано відповідь про те, що пенсію по втраті годувальника призначено з дати звернення, тобто, з 23.12.2020, оскільки з дня смерті годувальника минуло 12 місяців. З 1 липня 2021 року відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 1 854,00 грн. Тобто, розмір пенсії до виплати з 01.07.2021 складає 1 854,00 грн. Таким чином, пенсія виплачується в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , удовою померлого ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та особою, що претендує на перерахунок пенсії по втраті годувальника на дитину ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.05.2019 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 03.05.2019 року складено актовий запис №356.
Відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.10.2020 року встановлено факт батьківства ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02.02.2010 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , про що Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 02.02.2010 року складено відповідний актовий запис №105. Батьком зазначено ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .
В липні 2019 року позивачка звернулась до відповідача з питань призначення пенсії на дитину у разі втрати годувальника ОСОБА_3 . За результатами даного звернення позивача проконсультовано про те, що у свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено на підставі ч.1 ст.135 СК України, тобто зі слів матері, а також роз'яснено, що необхідно встановити факт батьківства у судовому порядку. Дана обставина відповідачем не заперечується.
23.12.2020 року позивачка звернулась до відповідача із повторною заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника.
Рішенням відповідача призначено ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 23.11.2020 року.
Позивачка звернулась до відповідача із заявою від 05.08.2021 року, в якій просила повідомити з якого часу виплачується пенсія по втраті годувальника.
Листом №6255-5709/К-02/8-2100/21 від 02.09.2021 відповідач повідомив, що пенсія призначена та виплачується з дати звернення з 23.12.2020 року, оскільки з дня смерті годувальника 02.05.2019 року минуло 12 місяців.
Спірні правовідносини виникли з приводу бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку нарахованої суми пенсії по втраті годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника, а саме з 03.05.2019 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім встановлених законом випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно із частиною 1 статті 38 Закону №1058-ІV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Судом встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача, подала необхідні документи, передбачені Порядком №22-1.
Відповідачем призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника на її дитину з дати звернення із заявою про призначення пенсії, оскільки позивач звернулась після спливу 12 місяців після смерті ОСОБА_3 .
Даний факт не спростовується позивачем, оскільки останньою зазначено, що у зв'язку зі зверненням до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про встановлення батьківства, не було можливості надати документи у встановлений законом строк.
Відтак, на думку суду, позивачем було вчинено усіх можливих та залежних від неї процесуальних дій, а отже підтверджено наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій, а саме: звернення до Херсонського міського суду Херсонської області для встановлення факту, що має юридичне значення.
Отже, твердження відповідача, що позивач як законний представник в інтересах дочки звернулася із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника, після закінчення строку є помилковим, оскільки факт первинного звернення у липні 2019 року визнається та не заперечується відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі 380/5746/20.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Суд зазначає, що позивач та її дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія по втраті годувальника за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення пенсії і відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
Керуючись принципом верховенства права, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та обставин даної справи, встановлених судом, позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
При обранні способу захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини суд ураховує, що сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип “ефективний засіб правого захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
За таких обставин суд вважає за доцільне з метою належного захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії відповідача в частині відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_2 у зв'язку зі втратою годувальника з 03.05.2019 року, а також шляхом покладення на відповідача обов'язку призначити та перерахувати пенсію ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі втратою годувальника у відповідності до п.3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.05.2019 року.
Наведене не призводить до корегування судового збору, оскільки позовні вимоги фактично задовольняються в повному обсязі, але в найсприятливіший для дитини спосіб.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 908 грн., то наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_2 у зв'язку зі втратою годувальника з 03.05.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28-ї Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) призначити та перерахувати пенсію ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі втратою годувальника у відповідності до п.3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.05.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28-ї Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до апеляційного суду або до відповідного суду, який ухвалив рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 112010200