Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
08 листопада 2021 р. Справа №520/13741/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні питання щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.04.2021 року №273 «Про застосування дисциплінарних стягнень відносно поліцейських ХРУП №2 ГУНП в Харківській області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області№232 о/с від 27.04.2021 року в частині про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0147152), дізнавача СД ХРУП 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- поновити ОСОБА_2 на посаді дізнавача СД ХРУП 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області або на аналогічній посаді з 28.04.2021;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.04.2021 по день ухвалення судом рішення у справі.
Ухвалою від 02.08.2021 відкрито спрощене провадження у цій справі.
Відповідачем 27.08.2021 подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, в якому заявник просить суд залишити без розгляду адміністративний позов у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 20.08.2021 по 17.09.2021.
На підставі приписів ч.13 ст.171 КАС України ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали. Ухвалу позивачу надіслано поштою на адресу, вказану у позові, 02.11.2021 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення "за закінченням терміну зберігання", штамп від 01.11.2021.
Керуючись ч.6 ст.7 КАС України, враховуючи процесуальну схожість процедур вручення поштових відправлень, суд застосовує приписи ч.11 ст.126 КАС України, якою визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Позивачем не надано до суду доказів, що свідчили б про усунення недоліків позову, встановлених ухвалою від 20.09.2021.
Суд вирішує питання про залишення позову без розгляду у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Так, в ухвалі від 20.09.2021 судом зазначено, що відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем такої заяви до суду не надано.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Так, ст.122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідач зазначив, що з наказом ГУНП в Харківській області від 12.04.2021 № 273 про застосування дисциплінарного стягнення позивач ознайомився 19.04.2021, що підтверджується його особистим підписом у наказі. В позовній заяві позивач оскаржує дисциплінарний наказ ГУНП в Харківській області від 12.04.2021 № 273 та наказ ГУНП в Харківській області від 27.04.2021 № 232 о/с, який є похідним наказом від дисциплінарного та є його реалізацією. Таким чином, днем початку перебігу місячного строку для звернення до суду з позовною заявою про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення є 19.04.2021, отже строк на оскарження сплинув 19.05.2021.
До адміністративного суду позивач звернувся 26.07.2021 - з порушенням місячного строку звернення до суду у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Пунктом 15 ст.171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до приписів п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та факт неусунення позивачем недоліків позову, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України..
Відповідно до частин 3-4 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 161, 171, 229, 240, 243, 247, 248, 257, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
Клопотання відповідача задовольнити та позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 08 листопада 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов