Справа 556/1368/21
Номер провадження 2-а/556/15/2021
"04" жовтня 2021 р. смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Іванків О.В.,
при секретарі судового засідання Кньовець Н.П.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 1-го батальйону 5 роти УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта Стельмаха Сергія Вікторовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора поліції 1-го батальйону 5 роти УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта Стельмаха Сергія Вікторовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4417882 від 29.06.2021 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 510 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 , зазначає, що 09.07.2021 року він отримав листом постанову серії ЕАН №4417882 від 29.06.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
В даній постанові вказано, що позивач 29.06.2021 року в 12:05:08 в м.Сарни, вул. Бєлгородська, 70, керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР - порушив правила користування ременями безпеки.
Вважає, що оскаржувана постанова має бути скасована, оскільки вказаних в ній правопорушень він не вчиняв, а сама постанова винесена з грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 19.07.2021 р.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 04.08.2021 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, про обставини справи зазначив, що 29.06.2021 року їхав за кермом автомобіля, пристебнутий паском (ременем) безпеки, зупинився на вимогу патрульного поліцейського, який незаконно зупиняв його жезлом. Щоб висловити свої зауваження позивач вирішив зупинитись. Ледь припаркував автомобіль, оскільки був дуже насичений рух транспортних засобів. Відстібнув пасок безпеки, щоб взяти документи, вийшов з автомобіля і пішов назустріч патрульному. Після цього працівник поліції звернувся з проханням надати документи, причин зупинки транспортного засобу не повідомив. Вказані документи були йому передані. Інспектор Стельмах С.В. лейтенант поліції 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області ознайомившись із документами, перевіривши їх на планшеті, повідомив позивачу про порушення п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху. Пояснення позивача про те, що під час руху ОСОБА_1 , був пристебнутий паском безпеки та відстебнув його лише після того, як зупинив транспортний засіб, оскільки пасок заважав вільно рухатися та дотягнутися до сумки з документами, інспектор до уваги не взяв.
Вважає притягнення до адмінвідповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП незаконним та необґрунтованим, оскільки постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення. Постанова складалася інспектором без врахування пояснень позивача, а докази, які б фіксували порушення правил дорожнього руху та покази свідків відсутні. Крім того, позивачу не було надано захисника (адвоката), про обов'язковість якого при розгляді справи він заявляв. Позивач також вважає, що його безпідставно зупинено і не в спосіб, який передбачений чинним законодавством. Також, інспектором не було оголошено текст постанови та не роз'яснено положення ст. 307, ст. 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови, та права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Посилаючись на вказані обставини просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №4417882 від 29.06.2021 року, а справу закрити.
09 вересня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його вимог, крім цього факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується обставинами викладеними у постанові та відеозаписом фіксації вчинення адміністративного правопорушення, який долучено до матеріалів відзиву. Також наголосив на дотриманні процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
21.09.2021 року позивачем подано заперечення на відзив в яких позивач вказав, що доводи та заперечення викладені у відзиві на адміністративний позов не спростовують законність вимог позову та не підтверджують правомірінсть дій відповідача. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Будь-яких інших заяв чи клопотань по суті справи сторонами не надано та процесуальних дій не вчинялося.
Відповідач клопотав про розгляд справи у відсутності їх представника.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що інспектором поліції 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом Стельмахом С.В., було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4417882 від 29.06.2021 року, згідно якої до ОСОБА_1 , застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень за те, що останній 29.06.2021 року в м.Сарни, вул. Бєлгородська, 70, керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України - порушення правил користування ременями безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З відеозапису з нагрудної відеокамери, дослідженого судом, вбачається, що позивач ОСОБА_1 , дійсно 29.06.2021 року керував автомобілем, будучи не пристебнутим ременем безпеки, що й стало причиною зупинки транспортного засобу під його керування працівниками поліції та в подальшому підставою винесення постанови ЕАН №4417882 від 29.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
При цьому, відеозаписом беззаперечно зафіксовано, що під час руху автомобіля ремінь безпеки розташований за підголівником сидіння водія, і після зупинки автомобіля положення ременя безпеки не змінюється.
Даний доказ, який на думку суду, є належним та допустимим, повністю спростовує пояснення позивача як в частині дотримання ним Правил дорожнього руху, так і щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу працівником поліції.
Відповідно до п.п. 1,3,8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Аналіз наданих суду матеріалів, в т.ч. письмових доказів та відеозапису з місця зупинки ОСОБА_1 , на думку суду, засвідчує, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, і підстави для її скасування відсутні.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Відповідно до ст.222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Згідно до п.п.2.3 в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України водій транспортного засобу зобов'язаний користуватися ременями безпеки і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису з нагрудної відеокамери патрульного, позивач керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини 5 статті 121 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4417882 від 29.06.2021 року складена у зв'язку з порушенням позивачем ПДР України, а саме п. 2.3 в (не був пристебнутий ременем безпеки), що було зафіксовано на відеозапис нагрудної камери працівника поліції.
Суд констатує, що доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.
Також в позовній заяві позивач стверджує, що поліцейський грубо порушив вимоги КУпАП, зокрема порушив процедуру розгляду справи та не дотримано вимоги ст. 268 КУпАП в частині з'ясування обставин, що підлягають обов'язковому з'ясуванню, також, на думку ОСОБА_1 , винесена постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить відомостей про порядок її оскарження.
Вказані твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки з оскаржуваної постанови вбачається, що в графі «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за ст.289 КУпАП мені роз'яснено» міститься запис про те що ОСОБА_1 , відмовився від підпису у Постанові та від її отримання.
В той же час, права особи під час провадження про адміністративні правопорушення, порядок оскарження постанови, порядок та строки сплати штрафу розміщені на звороті бланку постанови, яка була надіслана позивачеві, і з якою він мав змогу ознайомитись.
При цьому, працівником поліції детально та вичерпно роз'яснено ОСОБА_1 його процесуальні права, що підтверджується даними відеозапису. Цим же відеозаписом спростовано пояснення позивача про те, що він був позбавлений можливості зателефонувати, оскільки під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 користується двома телефонами і неодноразово телефонує.
Крім того, позивач реалізував своє право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення судом не здобуто, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, наведені позивачем з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього кодексу.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.ст.5, 6, 9, 19, 20, 22, 77, 159, 162, 241-246, 257, 260, 267, 286 КАС України, ст.ст.7, 245, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 280 КУпАП, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора поліції 1-го батальйону 5 роти УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта Стельмаха Сергія Вікторовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Іванків
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), житель АДРЕСА_1
Відповідачі - Інспектор поліції 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області ДПП лейтенант Стельмах Сергій Вікторович, юридична адреса: м. Рівне, вул. С.Бандери, 14, ін.33028,
Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Рівне, вул. С.Бандери, 14, ін.33028