Дата документу 05.11.2021 Справа № 554/3666/21
Провадження № 1-кс/554/14090/2021
05 листопада 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника цивільного позивача-адвоката ОСОБА_3 , цивільного відповідача ОСОБА_4 , представника цивільного відповідача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника цивільного позивача-адвоката ОСОБА_3 про арешт майна у порядку забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 42020170000000148 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_3 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42020170000000148 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому просив у порядку забезпечення цивільного позову в кримінальній справі накласти арешт на таке, належне ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), майно:
-земельна ділянка площею 0,35 га кадастровий номер: 5324255100:30:002:0184;
-земельна ділянка площею 0,7815 га кадастровий номер: 5324255100:30:002:0104;
-земельна ділянка площею 0,469га кадастровий номер: 5324255109:09:001:0197;
-земельна ділянка площею 0,0534 га кадастровий номер:5324255109:09:001:0199;
-земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер:5324255109:09:001:0198;
-житловий будинок, з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 435162753242, номер об'єкта в РПВН: 9480772;
-нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17857904.
Підставами для арешту майна вказує, що Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020170000000148 від 20.07.2020 року за заявою ОСОБА_6 від 16.07.2020 року про кримінальне правопорушення за ст.190 ч.4 КК України.
14.03.2019 року ОСОБА_6 разом із громадянином ФРН ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в готелі «Люкс» зустрілися з ОСОБА_4 для вирішення питання надання у борг ОСОБА_9 від ОСОБА_6 грошових коштів в розмірі 140000 євро та 2750 доларів США, й відповідного оформлення цієї позики. Разом із ОСОБА_4 на зустріч прийшов ОСОБА_10 . ОСОБА_6 з ОСОБА_4 домовились, що отримані ОСОБА_11 грошові кошти ОСОБА_4 повертатиме частинами по 14242 євро, про що напише заявнику розписку. Трохи згодом, хвилин через п'ять, після досягнення домовленості про порядок повернення коштів та обіцянки оформлення розписки, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_10 , який прибув з ним на зустріч, написати розписку під його диктовку, мотивуючи це тим, що він дуже нервує, та запевнив ОСОБА_6 , що підпише цей документ власноруч. ОСОБА_6 не заперечував, враховуючи й те, що все це відбувалося при свідках: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .. Після написання ОСОБА_10 розписки під диктовку ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ще раз її перечитав, взяв ручку у ОСОБА_10 та підписав цю розписку, поклав розписку на стіл. Потім ОСОБА_4 віддав ОСОБА_6 розписку, ще раз запевнивши, що віддаватиме гроші, як засвідчено в розписці, а ОСОБА_6 передав йому, ОСОБА_4 , грошові кошти в розмірі 140000 євро та 2750 доларів США. Розписку за домовленістю було написано на одну валюту - євро в розмірі 142421,90 євро з розрахунку відношення євро до долара США за комерційним курсом 1 до 1, 1355. Тобто, додатково до 140000 євро передані 2750 доларів США приведено до євро в розмірі 2421,90 (2750/1,1355).
Станом на 12.07.2021 року по курсу 1 євро = 32.3191 грн. сума боргу складає 4 602 947.63 грн. (142421,90 * 32.3191 = 4 602 947.63).
У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 отримані у борг грошові кошти не повернув, ОСОБА_6 звернувся до Київського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з нього суми боргу за позикою, оформленою вищезазначеною розпискою.
Проте, заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 у відзиві на позов зазначив, що гроші у ОСОБА_6 в борг не брав, ніякої розписки про отримання у борг коштів не писав та не підписував, розписку під час зустрічі в березні 2019 року від його імені написав ОСОБА_10 , маючи на меті таким чином вирішити фінансові питання між ним, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву зазначив, що на зустрічі в готелі «Люкс» 14.03.2019 року, про яку йдеться в цій заяві, був присутній ОСОБА_12 , якого в дійсності на тій зустрічі не було. Це, напевне, зроблено ОСОБА_4 для чисельного паритету свідків, які стверджуватимуть обставини позики.
Такі дії ОСОБА_4 свідчать про те, що він вчинив протиправне заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману, тобто, кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.190 ч.4 КК України.
Розмір завданої ОСОБА_6 матеріальної шкоди складає 4 602 947.63 грн.
Згідно Інформаційної довідки № 208627211 від 11.05.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві власності належали:
земельна ділянка площею 0,35 га кадастровий номер: 5324255100:30:002:0184;
земельна ділянка площею 0,7815 га кадастровий номер: 5324255100:30:002:0104;
земельна ділянка площею 0,469 га кадастровий номер: 5324255109:09:001:0197;
земельна ділянка площею 0,0534 га кадастровий номер:5324255109:09:001:0199;
земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер:5324255109:09:001:0198;
житловий будинок, з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 435162753242, номер об'єкта в РПВН: 9480772;
нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17857904.
Згідно Інформаційної довідки №275539338 від 19.09.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_4 з переліченого вище майна вже не належать:
земельна ділянка площею 0,35 га кадастровий номер: 5324255100:30:002:0184;
земельна ділянка площею 0,7815 га кадастровий номер: 5324255100:30:002:0104;
земельна ділянка площею 0,0534 га кадастровий номер:5324255109:09:001:0199;
земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер:5324255109:09:001:0198
Тому є необхідність у негайному арешті цього майна для забезпечення заявлених заявником позовних вимог, який унеможливить відчуження ОСОБА_4 належного йому майна з подальшою реєстрацією права власності на нього за іншими особами. Належним заходом забезпечення позову, на думку заявника, є накладення арешту на вищезазначене майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 , та заборона на вчинення реєстраційних дій щодо цього майна.
З метою забезпечення цивільного позову, заявник просить накласти арешт.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що рішенням суду їм відмовлено в задоволенні позову та скасовано арешт майна.
Цивільний відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання. Зазначив, що коштів ніяких він не брав, розписок не писав; майно і так в арешті знаходиться.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання. Зазначив, що ОСОБА_4 не є підозрюваним у справі, отже немає статусу, передбаченого ст.ст.170,171 КПК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду матеріали кримінального провадження.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного. .
Положенням ч.1ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому, згідно положень ч. 1 ст. 171 КПК України цивільний позивач має право звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна лише з метою забезпечення цивільного позову.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності даних, які відповідно до діючого законодавства дають підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, тобто з метою забезпечення цивільного позову, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Як вбачається з матеріалів судового та кримінального проваджень, в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 42020170000000148 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
ОСОБА_6 подав до СУ ГУ НП в Полтавській області цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні слідчим та прокурором до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого злочину, а тому відсутні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 має таке відношення до даного кримінального провадження, яке б надавало підстави для накладення арешту на його майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відсутність процесуального статусу підозрюваного у будь - якої особи позбавляє слідчого суддю можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення цивільного позову, оскільки відсутня правова підстава для арешту майна. Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, викладеними у клопотанні обставинами, та доданими до нього матеріалами не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою забезпечення цивільного позову.
На підставі викладеного, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 167, 170-179, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання представника цивільного позивача-адвоката ОСОБА_3 про арешт майна у порядку забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 42020170000000148 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1