Справа № 536/1103/21
09 листопада 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12021170540000190 від 11 червня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Омельник Кременчуцькго району, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого провідником інтернету в ТОВ «Хоум Нет», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища за наступних обставин.
10 червня 2021 року близько 18.00 години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходив повз водоймище, розташоване по вулиці Кременчуцькій в с.Радочини Кременчуцького району, де побачив автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з салону вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний намір, впевнившись у відсутності користувача автомобіля та інших сторонніх осіб, діючи х корисливих спонукань, ОСОБА_4 через незачинені водійські двері проник до салону автомобіля, де відчинив речовий ящик, розташований навпроти переднього пасажирського сидіння, звідки таємно викрав сумку з грошовими коштами в розмірі 1948 грн.
Після цього, з викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1948 грн.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за частиною 3 статті 185 КК України, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні встановленого судом кримінального правопорушення - таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням до сховища, - визнав повністю та пояснив про обставини кримінального правопорушення як вказано у описовій частині вироку.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду заяву, де просить справу розглядати без його участі та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Враховуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 усвідомлює той факт, що він скоїв встановлене судом кримінальне правопорушення та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні встановленого судом злочину підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються. Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні злочину - таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням до сховища - визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за наявності згоди учасників процесу за недоцільне досліджувати інші, зібрані у кримінальному провадженні докази, із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання, пов'язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який класифікується як тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, згідно довідки КНМП «Кременчуцька ЦРБ» на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.
Обставиною, яка в силу статті 66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, яка в силу статті 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 , судом не виявлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах, установлених у санкції частини 3 статті 185 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання, обставину, що обтяжує покарання, та вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції частини 3 статті 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину повністю у вчинені кримінального правопорушення, щиро розкаюється, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому статтями 75, 76 КК України. Саме таке покарання на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду справи суд не вбачає ризиків, передбачених статтею177 КПК України, для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази сумку та гаманець з документами на ім'я ОСОБА_5 та грошовими коштами в сумі 1948 грн. - повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1