Єдиний унікальний номер: 379/1009/21
Провадження № 2/379/590/21
09 листопада 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко О. О.,
розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання,
У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа /єдиний унікальний номер 379/1009/21 провадження № 2/379/590/21/ за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
26.10.2021 судом була постановлена ухвала про прийняття вказаної справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 11 годину 00 хвилин 18 листопада 2021 року. Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
09.11.2021 судом отримано від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву з додатками. У даному відзиві відповідачем заявлено про розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження та призначення дати підготовчого судового засідання, а також про відкладення підготовчого судового засідання у даній справі з 18.11.2021 на іншу дату після закінчення карантину.
При вирішенні заяви відповідача, суд виходить із наступного.
Статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 2 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Цивільним процесуальним кодексом України (ч.5 ст. 19 ЦПК).
За умовою ч.4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 3 ч.6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи про стягнення аліментів віднесено до малозначних справ, що за положенням п.1 ч.4 ст. 19 та п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України підлягають розгляду саме у спрощеному позовному провадженні.
Предметом даного позову є матеріально-правова вимога позивача ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Відтак, в силу імперативності положень п.1 ч.4 ст. 19 та п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України дана справа є малозначною і підлягає розгляду саме в порядку спрощеного позовного провадження.
Виходячи зі змісту частин 1-6 статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Отже, принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що згідно положень статей 274-279 ЦПК України при спрощеному порядку не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження, спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Пунктом 1 частини 5 статті 178 ЦПК України передбачено, що до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, суд вказує на відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги строки розгляду даної справи, чітко визначені законом, зважаючи на неможливість передбачення дати закінчення карантину, суд не вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача в частині відкладення судового на дату після закінчення карантину.
Суд додатково роз'яснює відповідачу зміст положення ч. 1 ст. 44 ЦПК України, згідно якого учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст. 44 ЦПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 83 ЦПК України чітко визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК).
Згідно ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 19, 44, 174, 178, 259-261, 274-275, 277, 279, 353 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про розгляд у порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, - залишити без задоволення.
Ухвалу направити учасникам судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена та підписана 09.11.2021.
Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко