Справа № 939/1631/20
Іменем України
02 листопада 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.
за участю секретаря судового засідання - Щербакової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинної забудови,
В серпні 2020 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, який мотивувала тим, що являється власницею житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 проживає з нею по сусідству, по АДРЕСА_2 . В минулому році ОСОБА_2 розпочав підготовчі роботи для забудови сараю чи гаража на відстані 1,5 м від спільного паркану та 2,5 м від її житлового будинку. Вона попередила його, що таке будівництво являється грубим порушенням вимог будівельних норм та поскаржилась на його дії органу місцевого самоврядування та сектору містобудувування та архітектури Бородянської РДА. Відповідач тимчасово зупинив свої незаконні дії, однак у 2020 році відновив їх знову. Через це вона поцікавилась у органа місцевого самоврядування та сектора містобудувування та архітектури Бородянської РДА чи є у нього дозвіл на будівництво господарських споруд поряд з її будинком на що отримала відповідь, що відповідачу надано дозвіл на будівництво однак в іншому місці, яке відповідає вимогам санітарних та протипожежних норм. Незважаючи на це відповідач розпочав будівництво свого гаража і туалета на відстані 2,5 м від її житлового будинку, а на відстані 6 м від її будинку облаштував помийну яму, що являється грубим порушенням санітарних норм, бо у літній період є розсадником мух та розповсюджувачем смороду, через що неможливо відкрити вікна щоб провітрити будинок. Новими ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м, відстані між будинками і спорудами залежать від ступеню вогнестійкості будинків, так: між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) І та ІІ ступеню вогнестійкості, розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути не менше 6 метрів. Таким чином відповідач допустив грубі порушення вимог ЗУ "Про будівельні норми", зокрема ч.1 ст. 11 закону, відповідно до якої застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. В порушення зазначених будівельних норм відповідач залив фундамент на відстані 2,5 м від її житлового будинку, що є грубим порушенням санітарних та протипожежних норм та створюватиме загрозу її житлу, здоров'ю та життю її сім'ї. Самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна або припинення незаконного будівництва може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391 ЦК України, статтею 103 ЗК України. Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Відповідно до статті 27 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова присадибних, дачних, садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, проектування такої забудови здійснюється за бажанням замовника без отримання містобудівельних умов і обмежень. Оскільки відповідач збудував свій сарай та туалет на відстані 3м та 1 м. 70 см від її будинку, проігнорувавши санітарні норми, відповідно до яких вигрібні ями, туалети та сараї повинні бути розміщені на відстані не менше 15 м від житлового будинку просила зобов'язати відповідача знести самочинно збудовані приміщення сараю-гаража на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , перенести помийну яму на відстань не менше 15 м від її будинку та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позов підтримала, викладене підтвердила.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Позивачка не зазначила та не надала доказів, що розпочаті будівельні роботи порушують її право власності, будівельні норми і правила. Вона лише зазначає, що будівництво гаража в майбутньому створюватиме загрозу її житлу, здоров'ю та життю її сім'ї, але не зазначає яку саме загрозу, хоча ст. ст. 375-376 ЦК України на які посилається позивачка як на правові підстави задоволення позову, не передбачають такого способу захисту, як припинення самочинного будівництва. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Тому оскільки позивачка не довела, що будівництво гаража порушує її права, позов задоволенню не підлягає.
Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється власницею житлового будинку з надвірними господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 42). Поряд з її земельною ділянкою та будинком, за адресою: АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копіями технічного паспорта, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 62-68, 90).
З копій будівельного та технічного паспортів вбачається, що протягом 2020 року відповідач на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 побудував гараж, розташування якого фактично не відповідає його розташуванню в будівельному паспорті (а.с. 98, 63). Вказана споруда знаходиться на відстані біля 1,5 м від спільного паркану, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 12 серпня 2020 року (а. с. 8).
Відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачкою не доведено, що внаслідок будівництва гаража відповідачем порушені її права. Також не надано належних і допустимих доказів, що підтверджують наявність на земельній ділянці відповідача вигрібної ями та розташованого з порушенням будівельних норм і правил туалету.
Тому, оскільки позивачка не являється суб'єктом за позовом якого суд може постановити рішення про знесення приміщення гаража, також відсутні докази порушення її прав внаслідок його будівництва, то підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.259-260 ЦПК України,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинної забудови відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 08 листопада 2021 року.
Головуючий-суддяД.Унятицький