Справа №500/2278/21
03 листопада 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
за участю:
секретаря судового засідання Семеха В.Т.
представника позивача адвоката Щербатюка О.Д.
представника відповідача Чайківської М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 08.08.2019 №0010961302, №0010971302 та №0010981302, від 12.05.2020 №0024391-5105-1921, №0024390-5105-1921, Головного управління ДФС у Тернопільській області від 18.04.2019 №0009426-5106-1921, №0009425-5106-1921 та від 24.10.2018 №0000162-5106-1901, №0000160-5105-1901.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.10.2018 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:
- №0000162-5106-1901, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2017 р. в сумі 11062,08 грн;
- №0000160-5106-1901, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2017 р. в сумі 2775,36 грн.
18.04.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:
- №0009426-5106-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2018 р. в сумі 12870,04 грн;
- №0009425-5106-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2018 р. в сумі 3228,96 грн.
12.05.2020 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:
- 0024391-5105-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2019 р. в сумі 14425,64 грн;
- №0024390-5105-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2019 р. в сумі 3619,24 грн;
08.08.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення:
- №0010961302 (форми "Р"), яким на підставі акта №849/19-00-13-02/ 2127620143 від 17.07.2019 встановлено порушення пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.17.д п. 164.2 ст. 164 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв'язку з чим згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 123.1 ст. 123 ПК України, збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 140449,98 грн, в тому числі: 112359,98 грн. за податковими зобов'язаннями та 28090,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0010971302 (форми "Р"), яким на підставі акта №849/19-00-13-02/ НОМЕР_1 від 17.07.2019 встановлено порушення пп. 49.18.4 п. 49.19 ст. 49, пп. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 170,00 грн;
- №0010981302 (форми "Р"), яким на підставі акта №849/19-00-13-02/ НОМЕР_1 від 17.07.2019 встановлено порушення п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв'язку з чим згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 123.1 ст. 123 ПК України, збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 10616,71 грн, в тому числі: 8493,37 грн за податковими зобов'язаннями та 2123,34 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
ОСОБА_1 не одержувала вищевказаних податкових повідомлень-рішень, про їх наявність вона дізналася лише після звернення ГУ ДПС у Тернопільській області до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу.
ОСОБА_1 не погоджується із складеними спірними податковими повідомленнями-рішеннями, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 26.05.2021.
19.05.2021 від відповідача поступив до суду відзив на позов, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі встановлених обставин та у відповідності до чинного законодавства України.
В судовому засіданні 26.05.2021 оголошено перерву до 24.06.2021.
24.06.2021 судове засідання не проводилося у зв'язку з відпусткою судді, про що складено довідку секретарем судового засідання, розгляд справи відкладено на 15.07.2021.
15.07.2021 в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 09.09.2021, в подальшому за клопотанням представника відповідача на 20.09.2021 та за клопотанням представника позивача на 29.09.2021 і 03.11.2021.
В судовому засіданні 03.11.2021 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позові та просив задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих податків належать, зокрема, податок на майно. (підпункт 10.1.1. пункту 10.1 статті 10 ПК України).
Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі. (пункт 10.3. статті 10 ПК України)
Склад податку на майно визначений статтею 265 ПК України і складається податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; (пункт 265.1.1.) транспортного податку; (пункт 265.1.2.) плати за землю. (пункт 265.1.3.)
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.
Згідно пункту 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1. статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
З 21.06.2007 ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлова будівля торгового комплексу, літери "А-3", загальною площею 1152,3 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, та не заперечується сторонами.
Згідно підпунктів 266.2.1., 266.3.1., 266.3.2. статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Так, рішеннями Бережанської міської ради Тернопільської області від 30.06.2016 "Про встановлення ставок податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на території Бережанської міської ради у 2017 році", від 29.06.2017 №636 "Про місцеві податки і збори", від 21.06.2018 №967 "Про місцеві податки і збори" (із змінами відповідно до рішення сесії 1170 від 20.12.2018 і 1229 від 14.02.2019) встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з додатками.
Відповідно до підпункту 266.7.3. пункту 266. 7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
24.10.2018 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:
- №0000162-5106-1901, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2017 рік в сумі 11062,08 грн;
- №0000160-5106-1901, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2017 рік в сумі 2775,36 грн.
18.04.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:
- №0009426-5106-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2018 р. в сумі 12870,04 грн;
- №0009425-5106-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2018 рік в сумі 3228,96 грн.
12.05.2020 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:
- №0024391-5105-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2019 р. в сумі 14425,64 грн;
- №0024390-5105-1921, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2019 рік в сумі 3619,24 грн.
Згідно пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За положеннями частини другої статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику, податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Суд зауважує, що вказані вище податкові повідомлення - рішення отримані позивачем, зокрема від 12.05.2020 №0024391-5105-1921, №0024390-5105-1921 згідно поштового рекомендованого повідомлення 19.05.2020, від 18.04.2019 №0009426-5106-1921 і №0009425-5106-1921 особисто 19.08.2019, про що свідчить підпис на корінцях, від 24.10.2018 №0000162-5106-1901 і №0000160-5106-1901 згідно поштового рекомендованого повідомлення 06.11.2018 за адресою м. Бережани, вул. Тичини, буд. 3, наявною у контролюючого органу згідно даних ДРФО.
Згідно пункту 45.1. статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно пункту 70.7. статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючі органи відповідно до підпунктів 19-1.1.2., 19-1.1.34. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом, (підпункт 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України).
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22. пункту 78.1. цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Наказ Головного управління ДФС у Тернопільській області від 05.06.2019 №1137 про проведення документальної невиїзної перевірки від 05.06.2019 №1137, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 05.06.2019 №170 надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05.06.2019 (№4600113985986 від 05.06.2019).
Відповідно до вказаного наказу Головним управлінням ДФС у Тернопільській області проведено невиїзду перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 17.07.2019 №849/19-00-13- 02/ НОМЕР_1 .
Документальною невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків:
п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п. "в" п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Кодексу, а саме: неподання податкової декларації за період, що перевірявся, в тому числі по податкових (звітних) періодах: 2015 рік;
п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 д п.164.2. ст..164 Кодексу, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 112 359,98 грн, в тому числі по податкових (звітних) періодах: 2015 рік - 112 359,98 грн.;
пункт 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з військового збору на загальну суму 8493,37 грн, в тому числі по податкових (звітних) періодах: 2015 рік - 8493,37 грн.
Перевіркою встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 в 2015 році відповідно до даних відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів, листа AT "УкрСиббанк" від 11.12.2018 №14-2-02/81954 , копії повідомлення про анулювання боргу від 10.12.2015 №31-5-11/124 наданого AT "УкрСиббанк" ОСОБА_1 мала взаємовідносини з іншими платниками податків від яких отримувала доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, з: AT "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 00039019 та АТ "Укрсиббанк", код ЄДРПОУ 09807750 від яких отримала доходи у вигляді додаткового блага у грудні 2015 року, а саме: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України, згідно з пунктом 164.1 статті 164 якого загальний оподатковуваний дохід платника податку - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно пункту "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (підпункт 14.1.47 пункт 14.1 статті 14 ПК України).
При цьому основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року відповідно до підпункту 165.1.55. пункту 165.1 статті 165 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно пункту 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Відповідно пункту 167.1. статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Крім того, пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1. статті 162 ПК України.
Підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу до яких, зокрема, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Таким чином згідно акту перевірки позивач в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 отримала дохід (у вигляді додаткового блага (основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в грудні 2015 року ) в розмірі 566224,88 грн, однак не сплатила до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з отриманого доходу, не подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору не задекларувала та не сплатила, чим порушила вимоги п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п. "в" п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 д п.164.2. ст.164 ПК України та пункт 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
Подача позивачем 03.02.2016 податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2015 рік не є виконанням обов'язку щодо подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.
Крім того в поданій декларації ОСОБА_1 не задекларувала отриманий дохід (у вигляді додаткового блага (основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.
Твердження представника позивача про відсутність у ОСОБА_1 інформації про анулювання (прощення заборгованості) АТ "Укрсиббанк" спростовується матеріалами справи, зокрема повідомленням АТ "Укрсиббанк" Вих. 31-5-11/124 від 10.12.2015 про анулювання боргу в порядку пп. "д" пп. 164.2.17. п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, отриманим особисто ОСОБА_1 10.12.2015.
Таким чином суд доходить висновку про правомірність винесення 08.08.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області податкових повідомлень - рішень:
- №0010961302 (форми "Р"), яким на підставі акта №849/19-00-13-02/ 2127620143 від 17.07.2019 встановлено порушення пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.17.д п. 164.2 ст. 164 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв'язку з чим згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 123.1 ст. 123 ПК України, збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 140449,98 грн, в тому числі: 112359,98 грн. за податковими зобов'язаннями та 28090,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0010971302 (форми "Р"), яким на підставі акта №849/19-00-13-02/ НОМЕР_1 від 17.07.2019 встановлено порушення пп. 49.18.4 п. 49.19 ст. 49, пп. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 170,00 грн;
- №0010981302 (форми "Р"), яким на підставі акта №849/19-00-13-02/ НОМЕР_1 від 17.07.2019 встановлено порушення п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв'язку з чим згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 123.1 ст. 123 ПК України, збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 10616,71 грн, в тому числі: 8493,37 грн за податковими зобов'язаннями та 2123,34 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою і другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Тернопільській області від 08.08.2019 №0010961302, №0010971302 та №0010981302, від 12.05.2020 №0024391-5105-1921, №0024390-5105-1921 та Головного управління ДФС у Тернопільській області від 18.04.2019 №0009426-5106-1921, №0009425-5106-1921 та від 24.10.2018 №0000162-5106-1901, №0000160-5106-1901 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).
Головуючий суддя Мартиць О.І.