26 жовтня 2021 року Справа № 582/1089/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - Страшок Є.В.,
представника відповідача - Андронової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №582/1089/20 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
ОСОБА_1 звернувся до Недригайлівського районного суду з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби, у якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.07.2020 № UA807000/2020/001247/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.07.2020 № UA807290/2019/80156.
Свої вимоги мотивує тим, що з метою митного оформлення ввезеного за умовами договору купівлі-продажу від 15.05.2020р. автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №UA807320.2020.002632 від 06.07.2020 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо автомобіля, який імпортується (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів. Після проведення усних митних консультацій, контролюючий орган повідомив, що по першому методу автомобіль не буде оформлений та запропонував визначити узгоджену митну вартість у розмірі 6900 (шість тисяч дев'ятсот) Євро. На вказану ціну ОСОБА_1 погодився, попередня митна декларація №UA807320.2020.002632 від 06.07.2020 року була 1 самостійно відкликана брокером та подана нова митна декларація №UA807320.2020.002663 від 07.07.2020 року. Проте, незважаючи на попередні домовленості, контролюючим органом було винесено рішення про коригування митної вартості. На виконання приписів ст.53 Митного кодексу України позивачем надано відповідачу документи, які підтверджують митну вартість товару: довідку-рахунок б/н від 15.05.2020р.; висновок спеціаліста №233 від 05.07.2020р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.10.2019р.; договір про перевезення № ЕХР_01 від і 01.07.2020р.; довіреність на водія № HOP 101872 від 13.06.2020; квитанція про сплату митних платежів №0.0.1753983960.1 від 01.07.2020. Рішення про коригування митної вартості товарів, яке оскаржується, не має переліку розбіжностей, які, на думку інспектора, присутні у документах, поданих для оформлення митної декларації. Твердження, що першочергово декларант не погодився із митною вартістю, яка складалася з 5500 Євро за купівлю автомобіля та 100 Євро витрат на транспортування, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки у другій декларації, що подавалася (№UA807320.2020.002663 від 07.07.2020 року), зазначено у графі 43-6 метод визначення вартості. В оскаржуваному рішенні лише зазначено цитування статей Митного кодексу України без конкретного аналізу поданих документів, не зазначено, які саме документи містять розбіжності, не вказано, у зв'язку з чим конкретно контролюючий орган витребує додаткові документи на підтвердження митної вартості, не вказано чому саме контролюючий орган не приймає та не застосовує основний метод визначення митної вартості - за договором; не зазначено, чому саме не застосовуються інші методи визначення митної вартості, а саме 2, 3, 4, 5, а застосований одразу резервний метод - який є 6 методом визначення митної вартості.
Зазначає, що на вимогу відповідача про надання додаткових документів, що відносяться до купівлі автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ним повідомлено про відсутність додаткових документів. Тобто, позивачем надані відповідачу усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, а тому останній повинен був бути застосований основний метод визначення митної вартості - за ціною договору. Проте, зважаючи на домовленості з митним органом після проведених консультацій з митним органом, за наслідками чого була відкликана перша митна декларація, позивач погодився на митну вартість у 6900 Євро, яка й повинна була бути застосована. Рішення про коригування митної вартості товарів №А807000/2020/001247/2 від 10.07.2020 р., яке прийняте Слобожанською митницею Держмитслужби, не містить відомостей, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення автомобіля, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Виходячи з наведеного, на думку ОСОБА_1 , Слобожанською митницею Держмитслужби України, з урахуванням приписів ст. ст. 53-55 МК України, було протиправно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №иА807000/2020/001247/2 від 10.07.2020 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №иА807320/2020/00031 від 10.07.2020р.
Ухвалою Недригайлівського районного суду від 04.11.2020 матеріали позовної заяви передано за підсудністю на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 30.11.2020р. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18.12.2020р. до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.57-66), в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що уповноваженою особою позивача обрано резервний метод визначення митної вартості товарів та заявлено митну вартість у сумі 6900 євро (211985,94 грн.). За результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до митниці уповноваженою особою Таранова В.В., інспектором митниці встановлено, що заявлена митна вартість товару, зазначена у графі 45 митної декларації від 07.07.2020 №UA807320/2020/002663, узгоджується тільки з відомостями, вказаними у декларації митної вартості товарів, відповідно до якої митна вартість товару становить 6900 євро. На письмовий запит митного органу уповноважена особа позивача направила Висновок експертного авто-товарознавчого дослідження № 1127, який, як наслідок, не підтвердив, а навпаки спростував заявлену митну вартість товару, та в якому були зазначенні пошкодження, які не були підтвердженні в супровідних документах на момент перетину митного кордону України та в акті про проведення митного огляду в зв'язку його відсутністю та не наданні. Будь- яких інших документів надано не було. Таким чином, враховуючи документальне не підтвердження заявленої митної вартості задекларованого транспортного засобу, відповідач був позбавлений правової можливості здійснити митне оформлення за заявленою митної вартістю у сумі 6900 євро (211985,94 грн.) та було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA80700Ц/2020/001247/2 від 10.07.2020р., згідно з яким митну вартість митним органом було визначено за резервним методом у сумі 11583,00 євро. Під час коригування митної вартості товару та прийняття відповідного рішення посадовою особою митниці враховувались відомості, зазначені у поданому висновку авто-товарознавчого дослідження № 1127 від 09.07.2020 року, вартість ідентичних транспортних засобів бувших у використанні, з відповідним строком експлуатації в країні експортері, яка, зокрема, відображена у вказаному висновку, а також відомості, встановлені посадовою особою митниці під час здійснення митного огляду транспортного засобу, результат якого відображений в акті митного огляду № UA807320/20208002632 ( відсутність пошкоджень та інформація, що транспортний засіб знаходиться в ідеальному стані). Митна декларація №UA807320/2020/002632 від 06.07.2020 взагалі не стосується предмета оскарження, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято стосовно митної декларації № UA807320/2020/002663 від 07.07.2020, та первинна декларація була відкликана уповноваженою особою декларанта самостійно, що в свою чергу є беззаперечним доказом того, що позивач не погодився з вартістю автомобіля згідно з договором. Щодо зазначення у графі 43 резервного методу, представник відповідача зазначає, що митна вартість та обраний метод визначення митної вартості заявляється декларантом або уповноваженою особою декларанта самостійно, як і було зроблено в даному випадку, що додатково підтверджується поданою декларацією митної вартості. Крім того, представник відповідача вказує, що під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків інформація, яка розміщена в мережі Інтернет, може бути використана митним органом як джерело довідкової інформації наряду з іншими доказами, наявними в його розпорядженні. Таким чином, твердження представника позивача щодо безпідставності врахування інформації з мережі Інтернет є необґрунтованими. Отже, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними, а тому вони скасуванню не підлягають.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з наведених у відзиві підстав.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 15.05.2020 року між Малим Товариством «УкрЛіт транзит» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за умовами якого продавець продає вищевказаний автомобіль, а покупець приймає та оплачує його вартість у розмірі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) Євро.
07.07.2019 р. уповноваженою особою позивача до Слобожанської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № UA807320/2020/002663 (далі - МД), згідно з якою відповідачеві пред'являвся до митного оформлення транспортний засіб особистого користування «Автомобіль легковий, бувший у використанні - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель GOLF .Номер кузова (VIN): НОМЕР_4 6.Календарний рік виготовлення 2016.Модельний рік виготовлення 2016.Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1968 смЗ. Колір сірий. Тип кузова універсал. Призначений для перевезення людей. Місць для сидіння включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x4. Відповідає нормі Євро 6».
Уповноваженою особою позивача обрано резервний метод визначення митної вартості товарів та заявлено митну вартість у сумі 6900 євро ( 211985,94 грн.)
Разом із МД до Слобожанської митниці Держмитслужби подано такі сканкопії товаросупровідних документів, що стосуються транспортного засобу: Рахунок-фактура (інвойс) від 15.05.2020р.; Акт про проведення огляду № UA205020/2019/100690 від 15.12.2019р.; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.10.2020р.; Висновок спеціаліста від 05.07.2020 № 233; Декларація митної вартості; Акт митного огляду UA807320/2020/002632 від 06.07.2020р.; Довіреність HOP 101872; Квитанція 0.0.1753983960.1 від 01.07.2020р.; Договір-заявка № ЕХР_01.
За результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до митниці уповноваженою особою Таранова В.В., інспектором митниці встановлено, що заявлена митна вартість товару, зазначена у графі 45 митної декларації від 07.07.2020 № UA807320/2020/002663, узгоджується тільки з відомостями, вказаними у декларації митної вартості товарів, відповідно до якої митна вартість товару становить 6900 євро.
Слобожанська митниця Держмитслужби направила декларантові повідомлення про можливість доведення достовірності заявленої вартості транспортного засобу шляхом подання додаткових документів, зокрема: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні та якісні характеристики, підготовлені; спеціалізованими експертними організаціями.
На письмовий запит митного органу уповноважена особа позивача направила Висновок експертного авто-товарознавчого дослідження № 1127, в якому ринкова вартість ввезеного на автомобіля станом на дату проведення дослідження - 09.07.2020р. (без урахування митних платежів) складає 306 644грн.66коп., що за офіційним курсом валют НБУ на 09.07.2020р., 1 EUR=30,4295грн., складає 10077, 21EUR.
Слобожанською митницею Держмитслужби 10 липня 2020 року прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001247/2, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом №6) - цінова інформація, яка взята з експертного висновку №1127 з урахуванням інформації з сайту www.Dat.de, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807320/2020/00031.
Не погоджуючись із вказаним вище рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає, що Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України, зокрема документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.
Згідно з ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
З поданих до митного оформлення автомобіля документів слідує, що вартість придбаного автомобіля за довідкою-рахунком складає 5500 Євро, в електронній митній декларації № UA807320/2020/002663 його вартість вказана як 6900 Євро, при цьому інших документів, які б підтверджували б заявлену вартість автомобіля саме у розмірі 6900 Євро, до відповідача надано не було, що свідчить про заявлення уповноваженою особою позивача неповних та недостовірних відомостей про митну вартість товару.
Суд вважає необхідним відмітити, що поданий до митниці Висновок експертного авто-товарознавчого дослідження № 1127 не тільки не підтвердив, а навпаки спростував заявлену митну вартість товару, та в якому були зазначенні пошкодження, які не були підтвердженні в супровідних документах на момент перетину митного кордону України та в акті про проведення митного огляду в зв'язку його відсутністю та не наданні.
Відповідно до ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З копії оскаржуваного рішення вбачається, що обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, вказані наступні:
«У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації направлено електронним повідомленням. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару № 1 не може бути визнано: не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, також в рамках проведення процедури консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформації та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митниці, у відповідності до вимог на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 58-63, 368 та розділу XII Митного кодексу України, інформувати позивача, що у митниці відсутні на сьогоднішній день підстави для прийняття митної вартості, визначеної позивачем з наступних підстав: ОСОБА_2 була заявлена митна вартість ДЗ ДМВ2-6 за вартістю 6900 євро, тобто з початку позивач не погодився з фактурною вартістю в розмірі 5500 євро, після розгляду наданими ним документів було з'ясовано, що вартість подібного ТЗ Volkswagen Golf Ailtrack Variant 2016 року, відповідно до Сайті : мережі Інтернет: Mobil.de складає 14650 євро.
Згідно з електронним повідомленням, яке було відправлено митницею позивачу, останньому було запропоновано надати інформацію, зокрема: копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціонна, рахунки сбіра за аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації), пояснення по формі сплати Т/З и документальне підтвердження сплати, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. ОСОБА_1 було надано митному органу висновок експертно авто-товарознавчого дослідження №1127 Сумського відділення ХНДІ СЕ ім. Бокаріуса, в якому експерт визначив вартість даного ТЗ на рівні 11583 євро з відрахуванням 13 відсотків (Дз) наявних пошкоджень до рівня 10077,21 євро, тобто він не погодився не з вартістю покупки (5500 євро), ні з митної вартістю яку, позивач визначив самостійно на рівні (6900 євро). Митним органом при розгляді висновку експертно авто-товарознавчого дослідження №1127 було з'ясовано, що експертом було відраховано 13 відсотків від вартості відповідно до Сайту мережі Інтернет:www.Dat.de, яким керувався експерт авто-товарознавчого дослідження №1127 Сумського відділення ХНДІ СЕ ім. Бокаріуса при розрахунку вартості ТЗ, але експертом не було враховано, що наявні пошкодження відсутні в даному ТЗ, що підтверджено актом про проведення огляду № UA807320/2020/002632 (відсутність пошкоджень та інформація що ТЗ знаходиться в ідеальному стані).
На підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 58-63 та розділу XII Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України; 2) не і надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажом на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Наявна в митного органу інформація: оцінка по висновку експертно авто-товарознавчого дослідження №1127 Сумського відділення ХНДІ СЕ ім. Бокаріуса, з урахуванням інформації відповідно до Сайту мережі Інтернет twww.Dat.de, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: направлену електронним повідомленням. Обґрунтування числового значення, митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування: Коригування митної вартості здійснено у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, з проведеним в разі необхідності коригуванням передбаченим, у главі 9 МКУ - тов.№1 - 11583евро».
Отже, відповідачем були дотримані всі необхідні умови для прийняття спірного рішення, в тому числі наявність у документах розбіжностей та відсутність у них всіх відомостей щодо ціни товару, узгодження заявленої митної вартості тільки з відомостями, вказаними у декларації митної вартості товарів, відповідно до якої митна вартість товару становить 6900 євро, спростування цієї ж ціни висновком експертного дослідження, наведення у спірному рішення причин неможливості визначення митної вартості шляхом послідовного використання іншим методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, внаслідок чого таке рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
При цьому, суд вважає необхідним відмітити, що митна декларація №UA807320/2020/002632 від 06.07.2020 безпосередньо не стосується предмета оскарження, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято стосовно митної декларації № UA807320/2020/002663 від 07.07.2020, та первинна декларація була відкликана уповноваженою особою декларанта самостійно.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 1.1 розділу І Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599 (далі- Правила) ці Правила визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується: декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленій митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту; митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Так, згідно з Правилами у графі 6 відмічається знаком "X" метод визначення митної вартості, за яким визначено митну вартість оцінюваних товарів, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів різними методами у графі відмічаються всі методи, які застосовувались для її визначення; у графі 7 скорочено наводиться обґрунтування причин, з яких не застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), графа заповнюється у разі визначення митної вартості товарів другорядними методами; у графі 8 зазначаються відомості про документи, що використовувалися для визначення митної вартості за методом або методами, зазначеними у графі 6 (крім документів, відомості про які зазначені у графі 4), графа заповнюється у разі визначення митної вартості товарів другорядними методами.
Аналізуючи відомості ДМВ позивача, встановлено наступний зміст вищевказаних граф: у графі 6 представником позивача обрано застосування резервного методу визначення митної вартості, у графі 7 вказано, що причиною не застосування основного методу визначення митної вартості товару є консультація з митним органом, при цьому щодо відомостей, які слугували обґрунтуванням числового значення для визначення митної вартості, у графі 8 брокером вказано «Митний кодекс України».
Таким чином, позивач не скористався правом визначення та заявлення митної вартості на підставі основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору) та зазначив в обґрунтування заявленої митної вартості товарів проведену консультацію з митним органом та Митний кодекс України, однак, вказані відомості у ДМВ щодо проведеної консультації з митним органом не відповідають дійсності, оскільки відсутність вказаної консультації підтверджується тим, що у графі 8 ДМВ уповноваженою особою позивача не зазначено жодного документа, який підтверджує заявлену митну вартість, зокрема, номер оформленої митної декларації.
Разом з цим, суд погоджується із доводами представника відповідача, що зазначення у графі 8 ДМВ як джерела інформації для визначення митної вартості товару «Митний кодекс України» є неправильним, оскільки МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, натомість Правила №599 вимагають наведення в цій графі відомостей про документи, що використовувалися для визначення митної вартості за методом або методами, зазначеними у графі 6 (крім документів, відомості про які зазначені у графі 4).
Суд зазначає, відповідно до ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно із ст. 256 МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Оскільки позивачем на вимогу митного органу не було надано необхідні документи, то відповідачем було прийнято картку відмови від 10.07.2020 № UA807290/2019/80156 у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з причини коригування митної вартості.
Враховуючи вищевикладені підстави, та положення ч.6 ст.54 МК України Слобожанською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Також суд зазначає про те, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
На підставі ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені МК України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши подані до суду докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, діючи у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Окрім того, згідно зі ст.139 КАС України сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2021 року
Суддя О.О. Осіпова