08 листопада 2021 року м. Рівне №460/3952/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Держгеокадастру у Рівненській області
про зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач) про зобов'язання безоплатно надати повну інформацію про наявність та межі в державній або комунальній власності земельних ділянок, передбачених пп. б, в, г, ґ, д, ст. 121 Земельного кодексу України в Рівненському районі, Гощанському районі, Костопільському районі, Здолбунівському районі та Дубенському районі, з метою отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зокрема, інформації про масиви земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельних ділянок, межі земельних ділянок, в державній або комунальній власності.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на його звернення в Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про наявність та межі в державній або комунальній власності земельних ділянок, передбачених пп. б, в, г, ґ, д, ст. 121 Земельного кодексу України на території повноважень управління, отримано лист «Про надання інформації» № 106/0/6-21 від 18.03.2021, в якому не надано запитуваної інформації. Відтак, з підстав наведених у позовній заяві ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити повністю.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відповідач не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 26.02.2021 ОСОБА_1 подано запит про надання публічної інформації. 03.03.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області надано відповідь про те, що управління не володіє і не зобовязане відповідно до компетенції, передбаченої законодавством, володіти такою інформацією, яка є предметом запиту ОСОБА_1 , а тому такий запит на публічну інформацію не може бути задоволений. Крім того, позивача повідомлено, що у публічному доступі в мережі інтернет наявна інформація, в тому числі графічна, про усі землі, які внесено до Державного земельного кадастру - «Публічна кадастрова карта». Наголосив, що 09.03.2021 позивач повторно звернувся із ідентичним запитом від 26.02.2021 та заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру. 15.03.2021 та 18.03.2021 управлінням на вказані запити і заяву надано відповіді, згідно яких для отримання витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до Центру надання адміністративних послуг із відповідною заявою.
Ухвалою суду від 30.04.2021 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.11.2021 відмовлено Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області в задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
26.02.2021 ОСОБА_1 подано запит про надання публічної інформації про наявність та межі в державній або комунальній власності земельних, передбачених пп. б, в, г, ґ, д, ст. 121 Земельного кодексу України на території повноважень управління. Додатково просив надати плани зонування меж відповідних земельних ділянок та інші картографічні матеріали меж земельних ділянок в державній або комунальній власності.
03.03.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області надано відповідь про те, що управління не володіє і не зобов'язане відповідно до компетенції, передбаченої законодавством, володіти такою інформацією, яка є предметом запиту ОСОБА_1 , а тому такий запит на публічну інформацію не може бути задоволений. Крім того, позивача повідомлено, що у публічному доступі в мережі інтернет наявна інформація, в тому числі графічна, про усі землі, які внесено до Державного земельного кадастру - «Публічна кадастрова карта».
09.03.2021 ОСОБА_1 подано повторний запит до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про надання публічної інформації з вище вказаного питання.
15.03.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області надано відповідь про те, що в управлінні відсутня заздалегідь готова та зафіксована інформація за формою та змістом, що вказано у запиті. Крім того вказав, що послуги щодо надання інформації з Державного земельного кадастру надаються виключного через ЦНАП.
09.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру, а останній відповіддю від 18.03.2021 повідомив, що послуги з надання інформації з Державного земельного кадастру надаються виключного через ЦНАП або замовляються через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Одночасно за зазначено, що позивач може отримати інформацію шляхом роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру, оприлюдненого на офіційному сайті Держгеокадастру.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання інформації на подані запити, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються Законом України Про доступ до публічної інформації (далі - Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI).
Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно із ст.12 Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 та 2 статті 2 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI свідчить, що публічною інформацією є наявна відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI).
Частина 5 статті 19 Закону №2939-VІ передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі
Судом встановлено, що вимоги щодо форми та змісту запиту на отримання публічної інформації були дотримані позивачем, запит належним чином оформлений, направлений та отриманий відповідачем.
Відповідно до ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що із запитом на інформацію до розпорядника інформації має право звернутися фізична особа. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник повинен надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.
Як вказує відповідач у відзиві, він не володіє і не зобов'язаний відповідно до компетенції, передбаченої законодавством, володіти такою інформацією, яка є предметом запиту ОСОБА_1 , а тому такий запит на публічну інформацію не може бути задоволений. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області надано відповідь про те, що в управлінні відсутня заздалегідь готова та зафіксована інформація за формою та змістом, що вказано у запиті. Крім того, у відповіді на запит відповідач рекомендував позивачу звернутися про надання інформації з Державного земельного кадастру до ЦНАПу.
Згідно зі ст.5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому згідно зі статтею 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частинами 1, 2, 3 ст. 22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VIІ передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Отже, у відповіді від 18.03.2021 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області роз'яснюючи позивачу, що він може отримати інформацію, шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування відомостей Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті Держгеокадастру порушило вимоги зконодавства, оскільки як вказано у Законі № 2939-VIІ, надання відповіді про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Крім того, відповідач вимоги Закону щодо направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, також не виконав, позаяк за статусом або характером діяльності Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області відомо хто нею володіє. Відтак, відповідачем безпідставно рекомендовано позивачу щодо надання інформації з Державного земельного кадастру звернутися до ЦНАПу.
Крім того, у постанові від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розпорядник публічної інформації може (і повинен) надати не лише ту публічну інформацію, яку він з огляду на свій правовий статус створив, а й ту, яка була отримана ним (розпорядником) у процесі здійснення його повноважень, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у його володінні, зокрема через систему обліку публічної інформації. Близька за змістом правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 9901/275/20.
Суд звертає увагу, що відповідачем у відповіді від 15.03.2021 на запит позивача, не вказано також про відмову у наданні відповіді на поставлені питання, з посиланням на підстави, наведені в ч.1 ст. 22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VIІ.
З аналізу наведених нормативно правових актів, та долучених до справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідач вимоги Закону України від 13.01.2011 №2939-VIІ - не виконав, так як вичерпної та повної відповіді на поставлені позивачем питання - не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належної (повної) відповіді на інформаційні запити позивача від 26.02.2021 та 09.03.2021, та не дотримався вимог Закону України від 13.01.2011 № 2939-VIІ.
Згідно із п.1, 2, 3 Закону, інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу повну інформацію на поставлені ним питання у інформаційних запитах про наявність та межі в державній або комунальній власності земельних ділянок, передбачених пп. б, в, г, ґ, д, ст. 121 Земельного кодексу України в Рівненському районі, Гощанському районі, Костопільському районі, Здолбунівському районі та Дубенському районі, з метою отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат, відповідно д ст.139 КАС України, - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39768252) про зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області надати ОСОБА_1 повну інформацію на поставлені ним питання у інформаційних запитах, про наявність та межі в державній або комунальній власності земельних ділянок, передбачених пп. б, в, г, ґ, д, ст. 121 Земельного кодексу України в Рівненському районі, Гощанському районі, Костопільському районі, Здолбунівському районі та Дубенському районі, з метою отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 листопада 2021 року
Суддя Д.П. Зозуля