08 листопада 2021 року м. Рівне №460/1261/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій., -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні період роботи з 25.02.1991 по 21.12.1991, з 17.02.1992 по 04.03.1995, з 02.04.1999 по 01.04.2002 до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; визнання протиправним та скасування рішення від 13.07.2018 №14/06-30 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язання з 26.04.2018 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст114 розділу XIV-I Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне".
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з невизнанням періодів роботи на посадах за шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1. Однак, позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки наявні докази, які підтверджують роботу позивача у спірні періоди, а саме записи в трудовій книжці. А неможливість проведення зустрічної звірки факту пільгової роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів, не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах. На підставі вищенаведеного, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідачем на адресу суду скеровано відзив на позов, який мотивований тим, що підстав для призначення позивачу пільгової пенсії з 26.04.2018 немає. Вказав, що стаж роботи з особливо шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_1 станом на дату первинного звернення становить 9 років 5 місяців 22 дні, що є недостатнім для визначення прав на пенсію за віком по списку № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 11.02.2019 позивачу на підставі заяви від 25.02.2019 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1. Водночас, підстав для зарахування періодів роботи з 25.02.1991 по 21.12.1991, з 17.02.1992 по 04.03.1995 та з 02.04.1999 по 01.04.2002 до стажу роботи по списку № 1 підстав немає, оскільки перевірити достовірність видачі уточнюючої довідки ДП «Луганськвугілля» (без номера та дати), є неможливим. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 02.03.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.03.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд якої здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.
Відповідно до копії довідки № 5612000488 від 24.11.2014, виданої Управлінням соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, ОСОБА_1 перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_1 .
Позивач 26.04.2018 звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надав документи для призначення пенсії.
Рішенням від 13.07.2018 за № 14/06-30 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 , з підстав недостатності пільгового стажу не менше 10 років, оскільки стаж роботи з особливо шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_1 становить 9 років 5 місяців 22 дні.
Також, матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію з 11.02.2019, на підставі заяви від 25.02.2019.
Не погоджуючись відмовою у зарахуванні стажу та призначення пенсії з дня первинного звернення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суду необхідно вказати таке.
Так, згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ (далі - Закон №1058-VІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Судом встановлено, що відповідно до записів копії трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в період з 25.02.1991 по 21.12.1991 та з 17.02.1992 по 04.03.1995 працював на шахті ім. С.М. Кірова на посадах учня підземного гірничого робітника та підземного гірничого робітника з повним робочим днем; з 02.04.1999 по 01.04.2002 у 2-му воєнізованому гірно-рятувальному загоні.
Таким чином, як з'ясовано судом, трудова книжка позивача включає в себе відповідні записи, які встановлюють роботу позивача на посадах, передбачених Списком №1, а тому в силу положень 20 Порядку, вказані періоди роботи позивача з особливо шкідливими і важкими умовами праці підлягають до зарахуванню до пільгового стажу при визначенні прав на пенсію на пільгових.
Щодо посилання відповідача про неможливість перевірити достовірність видачі уточнюючих довідок про характер та умови праці, слід зазначити про таке.
Як зазначалося вище, не є обґрунтованими вимоги про необхідність перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі за тих підстав, що такі вимоги були б обґрунтованими, в розумінні п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993 № 637, тільки у випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на отримання пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача наявні.
Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що неможливість проведення перевірки деяких документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням відповідних підприємств на непідконтрольній українській владі території, що стало підставою для неврахування періодів роботи позивача з особливо шкідливими і важкими умовами праці, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах.
Трудова книжка позивача заповнена відповідно до чинної в період 1983-1989 рр. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (пізніше у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 № 252), відповідає всім передбаченим цією Інструкцією вимогам та жодних заперечень до порядку оформлення трудової книжки відповідачем не зазначено.
В рамках цієї справи суду необхідно вказати, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
З врахуванням вище наведеного є обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в зарахуванні періодів його роботи з 25.02.1991 по 21.12.1991, з 17.02.1992 по 04.03.1995, з 02.04.1999 по 01.04.2002 до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, з метою повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача з 25.02.1991 по 21.12.1991, з 17.02.1992 по 04.03.1995, з 02.04.1999 по 01.04.2002 до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, судом встановлено наявність у позивача необхідного страхового стажу та стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - 10 років на зазначених роботах, а тому він набув право на призначення на пільгових умовах пенсії за віком відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за Списком №1.
З огляду на наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 13.07.2018 №14/06-30 про відмову у призначенні пенсії прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підлягає визнання протиправним та скасуванню.
Що стосується зобов'язання з 26.04.2018 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст114 розділу XIV-I Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне", то суд вказує таке.
Відповідно до пункту першого частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію з 11.02.2019, на підставі заяви від 25.02.2019.
Враховуючи те, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 26.04.2018, та у відповідача не було законних підстав не зараховувати вищевказані періоди роботи позивача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, то суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, з 11.02.2018, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на суму 1816,00грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка,7, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 25.02.1991 по 21.12.1991, з 17.02.1992 по 04.03.1995 на шахті ім. С.М. Кірова на посадах учня підземного гірничого робітника та підземного гірничого робітника, з 02.04.1999 по 01.04.2002 у 2-му воєнізованому гірно-рятувальному загоні, до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 25.02.1991 по 21.12.1991, з 17.02.1992 по 04.03.1995 на шахті ім. С.М. Кірова на посадах учня підземного гірничого робітника та підземного гірничого робітника, з 02.04.1999 по 01.04.2002 у 2-му воєнізованому гірно-рятувальному загоні, до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 13.07.2018 №14/06-30 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 11.02.2018 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір у розмірі 1816,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 листопада 2021 року
Суддя Д.П. Зозуля