про повернення позовної заяви
08 листопада 2021 року м. Рівне №460/14931/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними,зобов'язання вчинення певних дій, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне повернути її позивачеві, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання сформовано за допомогою системи «Електронний суд» та підписана представником позивача - Скржешевським Максимом Станіславовичем.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.
Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пункт 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі за текстом також Положення) встановлює, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Своєю чергою приписи підпункту 12.10 пункту 12 Положення визначають, що ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").
Натомість підпункт 12.14 пункту 12 Положення закріплює, що Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Отже, як положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так і приписи Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги містять чітку імперативну вимогу щодо обов'язковості особистого підписання ордеру адвокатом, зокрема й у разі здійснення ним індивідуальної діяльності.
Водночас перевіривши наданий ордер щодо його відповідності вимогам частини другої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги суд встановив, що до матеріалів позову наданий ордер, який видано адвокатом, який всупереч приписам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги не містить підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера. Наведене свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Скржевського Максима Станіславовича на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема й у Рівненському окружному адміністративному суді.
Суд зазначає, що повноваження адвоката можуть бути підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, але тільки в разі його особистого підписання адвокатом, що разом із зазначенням у ньому інших обов'язкових реквізитів легімітизує відповідний ордер.
Також слід наголосити, що звернення особи до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, під час реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи надавати професійну правничу допомогу. Такі докази мають усувати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник мусить демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема й стосовно звернення з позовом до суду.
Таким чином, оскільки ордер виданий не у відповідності до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", позов від імені ОСОБА_1 не може вважатися таким, що підписаний особою, яка має право його підписувати.
Вказаний висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, висловленому в ухвалі від 05.10.2020 у справі №340/21/20.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підписана електронним цифровим підписом представником позивача за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача.
Виключний перелік підстав для повернення позовної заяви зазначено у ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п.3 ч.4 ст.169 Кодексу позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд повертає позовну заяву позивачу, як таку, що підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо її підписання.
Разом з тим, ч.8 ст.169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 08.11.21
Суддя Д.Є. Махаринець