29 жовтня 2021 року м. Рівне №460/8113/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доПоліцейського СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ткачука Юрія Віталійовича
про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Поліцейського СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ткачука Юрія Віталійовича про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника АА №127983 від 02.06.2021.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 02.06.2021 між позивачем та її співмешканцем ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, без нецензурної лайки та будь-яких образ, ініціатором якого був ОСОБА_2 . Повідомлено, що несподівано для позивача її цивільний чоловік викликав працівників поліції, які не вислухавши пояснень і позиції позивача, змусили останню та її неповнолітнього сина покинути її власне житло в нічну пору доби. Стверджує, що жодної загрози здоров'ю та життю ОСОБА_2 позивач не несла, натомість її співмешканець неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.173-5 КУпАП за вчинення домашнього насилля щодо позивача. Вважає оскаржувану постанову безпідставною, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та прийнятою без урахуванням всіх обставин справи, а отже протиправною і такою, що підлягає скасуванню. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, причини такого неподання суду не повідомив, а тому суд вирішує дану справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
02.06.2021 поліцейським СРПП ВП №9 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ткачуком Ю.В. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №127983, відповідно до змісту якого 02.06.2021 о 12:36 год ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 . Цим приписом ОСОБА_1 зобов'язано терміново залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи. Вказаний заборонний припис винесений строком на 3 доби: з 21 год 00 хв 02.06.2021 та діє до 21год.00хв.06.06.2021 (а.с.7).
Не погодившись з даним заборонним приписом, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству №2229-VIII від 07 грудня 2017 року (далі - Закон №2229-VIII).
Пунктом 3 ст.1 Закону №2229-VIII визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.15 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII).
При цьому, відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Статтею 6 Закону визначено суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
За приписами ч.1 ст.10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, законодавець визначив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи є психологічне насильство. І саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії такому домашньому насильству.
Відповідно до п.16 ст.1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Статтею 25 Закону №2229 передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
На реалізацію ч.11 ст.25 Закону №2229 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до п.1 Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до ст.25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктами 10, 11 Порядку №654 передбачено які відомості зазначаються у приписі.
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно до п. 22 Порядку № 654 особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.
Згідно з п.2 розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за № 333/33304.
Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку оцінки ризиків, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно Додатку до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Аналіз вказаних норм свідчить, що під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що Закон №2229 чітко визначає підставу для винесення припису, а саме: поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи від кривдника, позаяк застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Разом з цим, норми Закону № 2229-VIII у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов'язують такі відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.
Згідно з п.2 розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Водночас, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів з боку відповідача стосовно здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису та проведення оцінки ризиків.
При цьому, ухвалою суду від 22.06.2021 судом зобов'язано відповідача надати усі докази, на підставі яких вчинено оскаржувані дії (прийнято рішення) та матеріали з приводу події, яка мала місце 02.06.2021 за фактом винесення термінового заборонного припису відносно позивача ОСОБА_1 .
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у оскаржуваному приписі, відповідачем суду не надано. Відзив з запереченнями щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходив.
Також матеріали справи не містять будь-яких доказів, інформації, що була б взята до уваги поліцейським при винесенні припису, стосовно того, хто був ініціатором конфлікту, який виник 02.06.2021, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.
Більше того, як свідчать матеріали справи, саме ОСОБА_2 систематично притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, в тому числі щодо ОСОБА_1 , що підтверджується низкою судових рішень, які містяться в ЄДРСР, зокрема: постановами Гощанського районного суду Рівненської області від 07.02.2020 у справі №557/135/20, від 11.09.2020 у справі 557/942/20, від 07.06.2021 у справі №557/579/21 (а.с.30-32).
Враховуючи вказані встановлені судом обставини, відсутність доказів, які стосуються виникнення конфліктної ситуації 02.06.2021 року, за наслідками якої відповідачем винесений оскаржуваний припис, зокрема, відсутність заяви та пояснень постраждалої особи, пояснень кривдника, можливих свідків, форми оцінки ризиків, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність термінового заборонного припису серії АА № 127983, винесеного 02.06.2021 року поліцейським СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ткачуком Юрієм Віталійовичем відносно ОСОБА_1 .
Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів. Тимчасовий заборонний припис виноситься щодо особи, яка вчинила домашнє насильство, і правомірне винесення такого припису та внесення відомостей у відповідний реєстр має наслідком подальше сприйняття суспільством особи, щодо якої такий винесений, як кривдника, що вчинив небезпечне для життя чи здоров'я домашнє насильство. Водночас суд переконаний, що визначені Законом №2229 інструменти для запобігання та протидії домашньому насильству повинні застосовуватися за своїм прямим призначенням та не можуть використовуватися як спосіб впливу одного із подружжя (співмешканця) на другого в сімейних конфліктах.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті термінового заборонного припису стосовно кривдника АА №127983 від 02.06.2021 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому вказаний припис не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним ст.2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав свого процесуального обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах, ні відзиву, ні будь-яких доказів на підтвердження протилежних, аніж встановлено судом фактів при розгляді цієї справи, не подав. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позов підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст.139 КАС України, на користь позивача слід стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадовою особою якого є відповідач.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Поліцейського СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ткачука Юрія Віталійовича (вул. Застав'я, 11, смт. Гоща, Рівненська область, 35400, код ЄДРПОУ ГУНП в Рівненській області 40108761) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 АА №127983 від 02.06.2021, винесений поліцейським СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ткачуком Юрієм Віталійовичем.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Рівненській області судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 жовтня 2021 року
Суддя Н.С. Гудима