09 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/12833/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись із заявою адвоката Новицького В.В. від 09.11.2021 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/12833/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
12.10.2021 Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 85,00 грн та у сумі 250 000,00 грн.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Є.Б. від 18.10.2021 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/12833/21 та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
09.11.2021 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Новицького В.В. від 09.11.2021 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/12833/21
Мотивуючи заяву про відвід, заявник вказує на те, що під головуванням судді Супруна Є.Б. 13.05.2020 було прийнято рішення у справі №440/950/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким у задоволенні позову відмовлено.
У зв'язку з цим адвокат вважає, що свідомість людини в частині аналізу обставин дійсності, які вже були предметом оцінки автоматично використовує вже зроблені висновки з аналогічних обставин та обмежена у свободі формування нового бачення обставин. Ця об'єктивна психологічна особливість обґрунтовує можливе упереджене бачення у судді Супруна Є.Б. при прийнятті законного рішення у справі №440/12833/21.
Надаючи оцінку обґрунтованості мотивів, з яких заявлений відвід, виходжу з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За приписами частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як свідчить зміст заяви Новицького В.В. , мотиви заявленого відводу зводяться лише до обставин участі судді Супруна Є.Б. у розгляді справи №440/950/20.
Таким чином усі мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються лише рішень суду, ухвалених під головуванням вказаного судді.
У зв'язку з цим вважаю, що заявник таким чином фактично висловив свою незгоду з прийнятим судом рішенням в іншій справі. Суб'єктивні ж уявлення заявника про свою обмеженість у свободі формування нового бачення обставин не можуть автоматично екстраполюватися на інших осіб, не містять будь-яких посилань на об'єктивні докази реального світу, що можуть доводити упередженість судді, а тому розцінюються як нічим не обґрунтовані судження.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на вищевикладене приходжу до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
В силу положень частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Виходячи з приписів частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, задля вирішення по суті питання про відвід вважаю за необхідне передати справу №440/12833/21 до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення по суті заяви адвоката Новицького В.В. про відвід судді Супруна Є.Б. передати справу №440/12833/21 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун