Справа № 587/1843/21
27 жовтня 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тучне Білопільського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 02 вересня 2021 року о 09-38 год ОСОБА_1 на а/ш Р-44 4 км керував автомобілем Fiat Doblo реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», результат якого показав 1,49 % проміле, чим порушив п.2.9 а) ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він не перебував за кермом автомобіля в стані алкогольного сп'яніння. Прилад Драгер він продував декілька разів і кожен раз прилад не показував присутності алкоголю в організмі. На вимогу працівників поліції він декілька разів продував прилад аж до тих пір, поки прилад не показав наявність алкоголю, чого і хотіли поліцейські. Вони склали відносно нього протокол, де він заперечив свою вину у вживанні спиртного, пояснивши, що їхав забрати жінку з роботи.
Згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
В п.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров*я.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З відеозапису, наданого Управлінням патрульної поліції в Сумській області, вбачається, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 неодноразово, до десяти разів продуває прилад - газоаналізатор «Драгер 6810», однак прилад не показує наявність алкоголю в організмі ОСОБА_1 . На відеозапису чутно, що, на думку поліцейських, ОСОБА_1 неправильно продуває прилад, однак в чому саме полягає неправильність на відеозапису не чутно і з відеозапису не видно, що ставить під сумнів результат застосування приладу - газоаналізатор «Драгер 6810».
Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що під час зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції вона перебувала в салоні автомобіля. При цьому ОСОБА_1 не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, що показав і результат застосування приладу - газоаналізатора «Драгер 6810». Однак поліцейські, не погоджуючись з результатом, неодноразово вимагали продуття приладу, в кінці кінців прилад показав наявність в організмі алкоголю в розмірі, що перевищує норму. Отримавши необхідний результат, поліцейські почали складати протокол.
З протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 фактично свою вину заперечував, як заперечував і факт вживання спиртних напоїв, про що також зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. На відеозапису чутно, що ОСОБА_1 не погоджується з результатами застосування приладу «Драгер 6810», хоча згодом ставить свій підпис про згоду. ( ар. с. 1, 3).
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було надано достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження факту того, що ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу знаходився за його кермом в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, з врахуванням зазначених обставин, суд виходить з того, що факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не підтверджується сукупністю належних і об'єктивних доказів, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 130 ч.1, п. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя О.А.Степаненко