1Справа № 335/8995/21 3/335/2186/2021
08 листопада 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 -за ч.1 ст.130 КУпАП,-
14.08.2021 року о 07-05 годині в м.Запоріжжя по вул. Перемоги буд. 131В водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E 350 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що нереагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у медичному закладі у лікаря-нарколога, висновок №4193 від 14.08.2021 року. Від керування відсторонений.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд першої інстанції використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи. Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представника ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України, Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Згідно п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, у т.ч. відтворивши долучені до матеріалів справи лазерні диски із відеозаписами з відеореєстраторів поліцейських, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю доказана та знайшла своє підтвердження доказами, дослідженими під час судового розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№ 266722 від 14.08.2021 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E 350 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що нереагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у медичному закладі у лікаря-нарколога, висновок №4193 від 14.08.2021 року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Окрім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується відеозаписом, направленням на огляд на стан наркотичного сп'яніння, висновком лікаря-нарколога № 4193 від 14.08.2021 щодо відмови ОСОБА_1 проходити експертизу на стан наркотичного сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. З оглянутого відео також вбачається, що як на місці зупинки, так і в медичному закладі був присутній адвокат.
За ч. 2 ст.266 КУпАП в редакції, яка вже діяла станом на час скоєння даного правопорушення, огляд водія(судноводія)на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння була зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому присутність двох свідків при відмові від проходження огляду на стан сп'яніння не є обов'язковим.
З долученого до матеріалів відеозапису, встановлено, що працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , при цьому останній мав явні ознаки наркотичного сп'яніння (що вбачалося з його поведінки). При цьому після спілкування з працівниками поліції він проїхав у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння, однак у медичному закладі відмовився проходити обстеження, мотивуючи це тим, що йому не сподобалося як лікар -нарколог дивиться на інспектора, а тому він відмовився від огляду.
З оглянутого відеозапису долученого до матеріалів провадження 29.09.2021 року №17570/41/32/01-2021 встановлено, що на ньому зафіксовано факт керування транспортним засобом Mercedes-Benz E 350 д.н. НОМЕР_1 о 07:03-07:05 годині, рух цього транспортного засобу, його зупинку та вихід із-за керма вказаного автомобіля ОСОБА_1 особисто.
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію». Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння і обґрунтованих підстав для відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у нього не було.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, в судовому засіданні доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 14.08.2021 року відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, який згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика», протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130КУпАП, має посвідчення водія НОМЕР_2 .
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді штрафу, в розмірі передбаченому ст. 130 КУАП в редакції станом на час вчинення правопорушення, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33, 130, 251, 252, 279, 280, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави понесені судові витрати у сумі 454 гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ю. В. Апаллонова